Відновлення житла: як вирішують питання у деокупованій Бородянці

За 4 місяці повномасштабного російського вторгнення в Україні за останніми даними на початок липня зруйновано близько 15 млн квадратних метрів житла, в якому проживало понад 800 тисяч осіб. За словами голови парламентського комітету з питань організації державної влади Олени Шуляк, найбільше житла зруйновано в чотирьох областях – Донецькій, Харківській, Київській, Чернігівській. Загальні збитки, заподіяні житловому фонду, перевищують 100 млрд гривень. Загалом же, понад 3,5 мільйона українців мають пошкоджене або зруйноване житло.

Уряд запустив різні програми для розміщення людей, житло яких постраждало. Частину переселенців прихистили в себе інші українці за програмою «Прихисток», згідно з якою вони отримують від держави компенсацію на комунальні послуги до 450 грн на одну особу. В Ірпені деяких мешканців поселили в «Залізне містечко» – тимчасове  помешкання у вигляді пристосованих для проживання залізничних вагонів.

Також людей розселяють у модульні містечка, організовані за принципом гуртожитку, з невеликими кімнатами, спільною кухнею, душовою та санвузлом. Перше таке містечко облаштували у Львові, де зупинилось найбільше внутрішніх переселенців. Нещодавно встановили їх у Бородянці та Бучі, Макарові – селищах під Києвом, які перебували під окупацією понад місяць.

Модульне містечко у Бородянці відвідав і «Пенсійний кур’єр», щоб дізнатись, як організоване у ньому життя, та як готуються до відновлення житла у містечку.

Модульне містечко Бородянці передала Польща. Свого часу воно призначалось для проживання польських військових. Житло встановили на стадіоні. Центральна алея у ньому застелена доріжкою зі штучною травою. При вході стоять лавочки. Наразі у містечку проживає понад 250 осіб, з чотирьох модулів повністю заселені три.

Одна з мешканок містечка 75-річна Ганна Свиридівна залишилась без житла 1 березня, коли її багатоквартирний будинок на центральній вулиці зруйнував ворожий снаряд.

«Наш дім був над дорогою і прямо під вікнами йшли бої. Я побігла до знайомої, в якої і сиділи в підвалі, коли бомбанули наш дім. У нас мабуть, був найкращий будинок – великий двір, зробили новий дах, квітів насаджали. Чому почали його бомбити – невідомо. Деяких мешканців не знайшли до цього часу. Ми наступного дня зранку прибігли до будинку, я бачила жіночку мертву, поряд з домом лежала. Не знаю хто то був», – пригадує події пенсіонерка.

Про можливість поселитись у модульному містечку жінка дізналась в селищній раді, коли писала заяву про пошкодження майна. Там же їй одразу і запропонували написати заяву про те, що вона потребує розселення: родичів Ганна Свиридівни немає, ні до кого вона піти не може. У кімнаті пенсіонерка живе  іншою жінкою, в якої донька і зять загинули під завалами, а внуки нині у Польщі. Каже, що у модульному містечку її все влаштовує, окрім ліжок – занадто низькі.

Про побут дбає комендант

У містечку є комендант –  Ігор Давиденко. Він відповідає за організацію життя та побуту людей. До нього звертаються з різними питаннями – від необхідності вкрутити лампочку до організації пральні чи дозвілля. Ігор Андрійович розповів, як відбувається поселення у модульне містечко:

«В селищній раді працює комісія з розселення, яка і приймає заяви, опрацьовує і направляє за списком до нас. Ще до відкриття всім людям, які писали заяви про необхідність розселення, проводилась екскурсія містечком. Хтось підтверджував своє бажання тут жити, а хтось – ні. Тобто певна частина людей відсіялась, але чимало і залишилось», пояснює комендант.

За його словами, перевага надається в першу чергу сім’ям та одиноким людям.

«В нас в кожній кімнаті встановлено по два двоярусних ліжка. Максимально там може мешкати чотири людини. Тобто, сім’я з чотирьох людей – двоє  дорослих і двоє дітей – проживають у такій кімнаті окремо. Якщо сім’я з трьох людей, де, наприклад, одна дитина, то четвертого до них не підселяють – це неетично і життя комфортного не буде нікому. Якщо ж це одинокі люди, то розміщуємо по двоє в кімнатні однієї статі», розповідає чоловік.

В кожному з 4 модулів по 22 кімнати. Тобто, там може проживати 88 осіб. А загалом у містечку може розміститись 352 людини. Цієї кількості, за словами коменданта, недостатньо, бо ще перед початком заселення надійшло понад 800 заяв про потребу в житлі. Разом з тим, заяви приймаються від сімей, які складаються з кількох осіб. Тому цю цифру, каже комендант,  можна сміливо множити щонайменше на три.

У містечку можна жити і взимку, у ньому є батареї для обігріву. Весь комплекс працює лише від електрики, за яку платить місцева влада. У кожному модулі є душові та туалети. Наявні дитячі кімнати та кухня. Хоча остання замала. У ній встановлено лише дві плити, на які, фактично, припадає по 80 осіб. Власні ж побутові прилади тримати у кімнатах і користуватись ними заборонено.

«Зрозуміло, що приготування сніданку може перетворитись у вечерю. Тому було вирішено будувати загальну їдальню на території першої школи, яка буде забезпечувати людей триразовим харчуванням безкоштовно. Зараз її будівництво завершується. До цього часу з харчуванням нам допомагали наші турецькі друзі – перед містечком вони встановили кейтеринг (виїзна кухня – ред.), де мешканці Бородянки могли безкоштовно поїсти» – розповідає комендант.

Найбільшою потребою модульного містечка після кухні стала пральня – її потрібно було організувати з нуля. Наразі готові дві пральні кімнати, куди завдяки благодійним організаціям вдалось встановити 9 пралок. Добудовують третю.

У Бородянській ОТГ знищено майже 400 будинків

Загалом до Бородянської ОТГ входять 10 старостатів, в яких налічується 31 населений пункт. До початку воєнних дій в ОТГ проживало близько 25 тисяч населення. В самій Бородянці – близько 14 тисяч. За словами виконувача обов’язків Бородянської ОТГ Георгія Єрко після вторгнення залишилось максимум 1,5 тисячі осіб. Зараз люди повертаються. В Бородянці налічується понад 8 тисяч мешканців і близько 20 тисяч – в ОТГ.

Як розповів Георгій Єрко найбільше постраждала сама Бородянка. Після неї – села Загальці, Поташня, Новобуда. Загалом по ОТГ повністю знищено 387 будинків, зазнали великого ступеню руйнувань понад 1200. Без житла залишилось близько 4 тисяч осіб.

В червні уряд спростив порядок фіксації пошкоджень та руйнувань будівель внаслідок російської агресії. За словами очільника Бородянської ОТГ це значно полегшило їхню роботу. Якщо раніше до складу комісії, яка оглядає та фіксує пошкодження, обов’язково мали входити фахівці з відповідними ліцензіями, то зараз цього не вимагається. Комісія може бути створена з представників органів місцевого самоврядування. Таким чином, на початок липня в ОТГ вже закінчували обстеження пошкоджених будівель.

«Ми також використовуємо гуртожиток нашого професійно-технічного ліцею, розселяємо туди робітників, військових, волонтерів. Також працюємо над тим, щоб міжнародні організації допомогли з модульними будиночками, які можна було б поставити в людей на подвір’ї до моменту, поки буде відбудований дім. Багато хто не хоче залишати свої місця, скоріше залишаються в погребі або в палатці, але йти з подвір’я не хочуть», – описує ситуацію посадовець.

Разом з тим, очільник ОТГ не може сказати, скільки коштів потрібно буде на відновлення житла у Бородянці та громаді загалом. Каже, все буде залежати від багатьох чинників, серед яких і логістика, і курс валюти.

Душова кімната у модульному містечку

Кухня модульного містечка замала для такої кількості мешканців

У кімнатах модульного містечка є по два двоярусних ліжка та шафа

Мешканка модульного містечка Ганна Свиридівна. Її будинок снаряд розтрощив 1 березня

Виконувач обов’язків голови Бородянської ОТГ Георгій Єрко

У коменданта модульного містечка Ігоря Давиденка є ключі від усіх приміщень

 Як отримати компенсацію за зруйноване житло

Протягом червня уряд прийняв низку змін, спрямованих на спрощення процедури обліку пошкодженого майна та отримання власниками компенсацій.

Так, для отримання коштів за зруйноване чи пошкоджене житло, необхідно мати акт обстеження будинку чи квартири. Видає його спеціальна комісія, створена органами місцевого самоврядування. Для того, щоб комісія виїхала до пошкодженого чи зруйнованого будинку необхідно подати відповідну заяву. Зробити це можна через портал «Дія»  – на сайті чи в застосунку, або звернутись до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) чи нотаріуса. Такий акт має бути складений у двох екземплярах, один з яких надається заявнику.

Як зазначив заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко, заява та висновок комісії по кожному окремому об’єкту будуть вноситись до реєстру пошкодженого та знищеного майна.

«Саме це і буде підставою для отримання компенсації. Тому дуже важливо подати заяву через Дію чи ЦНАП, навіть якщо комісія вже сформувала акт по пошкодженому майну», – наголосив він.

Газета «Пенсійний кур’єр»№26 (996) від 1 липня 2022 року

Читайте також: «Я в коліна падала і вмовляла випустити старих людей і дітей», – як Бородянський психоневрологічний інтернат пережив окупацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Схожі новини