У багатоквартирних і частині приватних будинків разом з електроенергією зникає опалення та водопостачання. Жити за таких умов стає досить важко. І, на жаль, ситуація поки що далека від покращення через нові обстріли й зростання аварійності в енергосистемі. Однак українці намагаються пристосуватися до нової реальності. Усе більше громадян прагнуть вирішувати труднощі спільно, надаючи підтримку одне одному в складних ситуаціях. Докладніше про тенденції в суспільстві — у нашому матеріалі.
Холодні батареї
Процес відновлення енергетичної інфраструктури після завданих ракетних ударів не буде швидким. Як зазначив Президент України Володимир Зеленський, відновити енергосистему на 100 % до довоєнного рівня найближчим часом буде неможливо. І річ не лише в масових обстрілах стратегічних об’єктів. Часті відключення створюють колосальне навантаження на енергетичне обладнання, що виходить з ладу.
Внаслідок аварій багато українських сімей змушені жити в умовах, наближених до надзвичайних. Яскравий приклад — Київська область, де чимало багатоквартирних і приватних будинків мають індивідуальне опалення й власну свердловину, для роботи яких необхідна електрика. Тому кожне аварійне відключення відкидає людей умовно на два століття назад.
«Іноді світло відсутнє по 18–22 години на добу. Ми не можемо опалювати свої будинки, набрати воду, помити дітей, врешті-решт користуватися туалетом», — повідомив нашим журналістам житель Софіївської Борщагівки.
Те саме відбувається в сусідньому місті Вишневе. У коментарях на офіційній сторінці Facebook регіонального відділу ДТЕК місцеві жителі повідомляють, що протягом трьох днів електроенергію давали по 2–4 години на добу. У результаті температура в приміщеннях знизилася до 8–12 градусів. Не краща ситуація й у Києві, особливо в новобудовах, де немає газу.
Ситуація ускладнюється
Приводів для хвилювань справді вистачає. Військові дії продовжуються, і ймовірність чергового обстрілу критичної інфраструктури дуже висока. При цьому власні запаси для заміни обладнання й комплектовання в Україні закінчуються. Міжнародні партнери допомагають, але не в усьому. Наприклад, західні трансформатори високої напруги вітчизняній енергосистемі не підходять, хоча й дуже необхідні. Про це повідомляє американський журнал ForeignPolicy.
Усі ці проблеми посиляться в умовах очікуваного підвищення енергоспоживання у зв’язку з прийдешніми морозами, а також високим зносом в цілому всієї енергосистеми й комунального господарства. А тому слід бути готовим до того, що ситуація в деяких містах може змінитись кардинально, у тому числі в Києві.
З цим погоджується й директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. За його словами, мешканці столиці абсолютно залежать від централізованих комунальних послуг.
«У Києві тепло виробляється одночасно з електроенергією на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницькій ТЕЦ. Також є менш потужні котельні, але навряд чи вони зможуть забезпечити теплом усе місто. Водночас електроенергія потрібна для водопостачання та, що важливо, роботи каналізації. Адже якщо не працюватимуть два десятки станцій, перекачування, усі відходи життєдіяльності людини будуть накопичуватися в системі каналізації й може статися ситуація, коли вони надходитимуть не на Бортницьку станцію аерації, а у квартири мешканців нижніх поверхів», — розповів він «Пенсійному кур’єру».
Те, що людина не зможе тривалий час жити в місті без електроенергії, каже й голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
«Людина не може підготуватися до відключень електроенергії в багатоквартирному будинку. Вона може лише прийняти умови, які їй готує Укренерго» та інші. Підготуватися можна хіба що в приватному будинку, придбавши генератор. Але, знову ж таки, генератор допомагатиме лише деякий час», — розповів він.
Чого очікувати?
Через відключення світла в безпеці не можуть почуватися жителі майже всіх великих міст. І подальше погіршення ситуації з електроенергією може стати причиною другої хвилі виїзду за кордон. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, цієї зими за межі України можуть виїхати до трьох мільйонів українців.
Однак умови перебування в низці країн від початку повномасштабних бойових дій дещо погіршилися. Так, за даними німецького видання Deutsche Welle, рівень підтримки України у війні з росією такими країнами як Німеччина й Італія, за опитуваннями, становить 48 % і 36 % відповідно — проти 57 % на початковому етапі бойових дій. Зростає кількість жителів Чехії, які виступають проти прийняття українських біженців, повідомляє novinky.cz. Навіть у Польщі, яка є найближчою союзницею України, тамтешня влада з лютого вимагатиме від українців власним коштом покривати 50 % витрат на проживання, а з травня — 75 %.
Тому багато наших співвітчизників у разі виникнення надзвичайної ситуації, швидше за все, намагатимуться пристосуватися до нових умов саме в Україні. Причому все більше буде зростати кількість тих, хто це робитиме спільно. Прикладів вистачає.
Порятунок — спільна справа
Олександр Сергієнко розповів, як у селі під Києвом жителі скинулися на запобіжники для трансформаторів, щоб їх можна було швидко запускати в роботу. Адже від цього залежить наявність у будинках світла, тепла й води.
Віцепрезидент Асоціації професійних керуючих нерухомістю Анатолій Топал розказав, що в деяких житлових комплексах Києва мешканці розглядають варіант придбання генераторних станцій, які могли б живити весь будинок і запускати ліфти. Обладнання коштує значних грошей, проте люди готові йти на такі витрати.
У цьому плані може бути цікавим досвід мешканців багатоповерхового будинку в Києві, що на вулиці Магістральній, 33. Кілька років тому жителі власним коштом встановили твердопаливний котел і відтоді багатоповерхівка опалюється дровами.
Боротися з холодами спільно закликають і деякі градоначальники. Міський голова прифронтового Краматорська Олександр Гончаренко ще влітку закликав мешканців на випадок надзвичайної ситуації кооперуватися з друзями, колегами чи сусідами й жити по кілька людей в одній кімнаті.
Цієї ж думки дотримується й наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко, яка радить літнім людям розглянути можливість спільного проживання в одному будинку на час зими. У разі виникнення гуманітарної катастрофи такий підхід дозволив би пенсіонерам підтримувати одне одного й економити на опаленні.
Що цікаво, після масових обстрілів і відключень світла багато українців допомагали одне одному продовольством, водою. Ті, хто мав газ, запрошували в соціальних групах до себе додому тих, хто не мав можливості приготувати їжу для сім’ї.
«Відкриваю «пункт незламності» в себе вдома. У наявності є дві кімнати з диваном, двома кріслами та чотирма стільцями. Можна опалювати дровами в грубці. У дворі є криниця та цілодобовий доступ до води… На випадок, якщо вимкнуть газ — у «времянці» є плита на дровах», — написала у Facebook жителька міста Гнівань Вінницької області Ольга Бобрусь. І таких повідомлень у мережі є чимало.
Мешканка Гнівані Вінницької області Ольга Бобрусь (ліворуч) облаштувала вдома «пункт незламності», фото: «Суспільне.Вінниця»
Значною проблемою при відключеннях електропостачання є приготування їжі в будинках, де немає газу. Перебороти труднощі часто допомагає згуртованість сусідів. Як приклад, у Таврійському мікрорайоні Херсона, де світла не було не один тиждень, люди готували їжу відразу на багатьох мешканці за допомогою буржуйок.
На завершення хотілось би зазначити, що ситуація з тривалими відключеннями світла взимку цілком реальна, а наслідки можуть бути непередбачуваними. Однак гріє те, що в будь-якій складній ситуації українці все одно шукають вихід. Усе більше людей намагаються вирішувати труднощі спільно.
Автор: Олександр Кітраль, головне фото: trueua.info
Читайте також: Як відключення світла вплинуло на квартирне питання в Україні.