Вінниччина однією з перших почала приймати вимушено переміщених осіб з початку повномасштабного вторгнення, багато людей залишилися тут надовго. Міжнародні благодійники активно допомагають найвразливішим категоріям населення. Понад 40 релокованих підприємств влилися в економіку області. Місцеві аграрії завершують складний сільськогосподарський рік, але кажуть, що будемо з хлібом. Життя області у воєнний період — про це наша розмова з начальником Вінницької обласної військової адміністрації Сергієм Борзовим.
— З перших днів повномасштабного вторгнення Вінницька область стала транзитною та почала здійснювати розміщення внутрішньо переміщених осіб. Де знайшли прихисток переселенці, яка географія їх розселення?
— Починаючи з 24 лютого, у Вінницькій області транзитом було розміщено понад 500 тисяч осіб. І це тільки офіційно. У територіальних громадах організовували пункти зустрічі переміщених осіб, визначали координаторів, відповідальних за поселення в кожній громаді — вони на зв’язку 24/7. Наразі статус ВПО отримали майже 183 тисячі осіб. Маємо 134 центри колективного розміщення, в яких мешкає близько 4,5 тисячі людей. Решта проживає в приватному секторі.
Осіб з інвалідністю, людей похилого віку розміщували в будинках-інтернатах — геріатричних, психоневрологічних, дитячих. Вони прийняли близько двох тисяч переселенців, з яких майже 400 були транзитом. Найбільше таких людей приїхало з Донецької області, на другому місці — Харківська.
— На території Вінницької області релоковано понад 40 підприємств. Як вони наразі працюють? Наскільки завдяки цьому змінилась картина із зайнятістю населення в регіоні, чи збільшилось надходження коштів до бюджету?
— Так, Вінниччина стала опорним регіоном для тих областей, на території яких велися, або й досі ведуться бойові дії. Станом на зараз на територію області за програмою уряду України (програма з релокації підприємств, яка передбачає державну допомогу в підборі площ для розміщення виробництва, перевезенні й розселенні персоналу, доборі працівників у місцях дислокації після переїзду — авт.) релоковано 41 підприємство. Компанії переїхали з Харкова, Маріуполя, Києва, Краматорська, Сєвєродонецька, Дніпра, Херсона та Чернігова. Але є й такі, що переїжджають без державної підтримки, самостійно.
Основна спеціалізація релокованих підприємств — машинобудування та металообробка, торгівля, виготовлення продуктів харчування, логістичні послуги, текстильне та швейне виробництво, деревообробна промисловість, ремонт і монтаж машин та устаткування, ІТ-сектор. Деякі підприємства перевезли частину власного персоналу, інші наймають місцевих жителів та безробітних через центри зайнятості. Наразі на базах релокованих підприємств створено майже 600 робочих місць.
У цілому, по місцевих бюджетах області за січень — вересень 2022 року в порівнянні з минулим роком темпи приросту доходів загального фонду зросли на 21,3% (або на 1759,1 млн грн). Найбільше це відчутно по бюджетах територіальних громад — приріст становить 20,1% (або 1415,5 млн грн).
— Різні міжнародні організації допомагають Вінниччині в умовах війни: яка допомога є найсуттєвішою? Як координується співпраця державних структур з волонтерськими організаціями?
— З перших днів повномасштабної війни на постійній основі проводиться співпраця з 13 міжнародними організаціями. Також область періодично отримує допомогу ще від 342 інших організацій. На сьогодні міжнародними організаціями, підприємствами та ФОПами було передано 2,9 мільйона грошової гуманітарної допомоги. Окрім того, допомагають медикаментами, продуктами, засобами гігієни, одягом, проведенням ремонтних робіт тощо.
Маємо хорошу співпрацю з Міжнародною організацією з міграції, яка підтримує обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку. Відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації ACTED допомагає обласному комплексу центру надання соціальних послуг. Міжнародний комітет Червоного Хреста підтримує одразу сім закладів області, в яких перебувають найбільш незахищені категорії населення: люди похилого віку, особи з інвалідністю, у тому числі особи з психічними розладами.
— Як нам відомо, Міжнародний медичний корпус анонсував допомогу в розбудові системи медичного та гуманітарного забезпечення Вінниччини. Розкажіть, чи розпочався вже процес реалізації проєкту, та що в планах?
— На початку жовтня відбулася зустріч з регіональним координатором проєктів Міжнародного медичного корпусу у Вінницькій та Львівській областях Йогі Махендрою. Він представив їхні аспекти діяльності в Україні, а ми окреслили загальні напрями, за якими можна налагоджувати подальшу співпрацю в нашій області. Поки що зарано говорити про якісь конкретні плани. Адже мова йшла про різні вектори співпраці в допомозі ВПО та розбудові медичного забезпечення Вінниччини. Йогі Махендра має представити напрацьовані матеріали своєму керівництву. Тому чекаємо результатів і погодження подальших проєктів.
— Вінниччина — аграрний регіон. Як проходять жнива в умовах війни?
— Цьогорічний сезон справді видався надзвичайно складним для аграріїв. На формування врожаю вплинуло кілька чинників. Через неможливість реалізації продукції в господарствах був брак обігових коштів. А у зв’язку з мобілізацією є обмежений ресурс кваліфікованих працівників — трактористів-машиністів, комбайнерів, водіїв. Та чи не найважливішим фактором стали погодні умови: посушливий період під час росту та дощовий період під час збирання. Наразі продовжується збирання пізніх зернових, зокрема кукурудзи та технічних культур.
Загалом зернові та зернобобові культури зібрано на 70% площ. Намолочено 2,5 мільйона тонн зерна. Також на Вінниччині успішно розпочали працювати п’ять цукрових заводів. Вони повністю забезпечені цукросировиною й вже виробили понад 100 тисяч тонн цукру.
Чи вистачає працівників в умовах мобілізації? Військові дії перебувають в активній фазі, але для аграріїв існує механізм бронювання працівників. Наприклад, якщо підприємство виконало мобілізаційне замовлення, то може надіслати свої пропозиції до Мінагрополітики та забронювати своїх працівників. Але потрібно також пам’ятати, що не підлягають бронюванню військовозобов’язані, які мають окремі дефіцитні для ЗСУ спеціальності, а також ті, що не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємства, а також не є дефіцитними на ринку праці.
— Чи вдається реалізовувати продукцію, незважаючи на зламані логістичні ланцюги? Чим у цьому може допомогти влада на місцях?
— Так, аграрії на початку військових дій зіткнулися з проблемою реалізації своєї продукції. Ринок зерна та технічних культур практично не працював. Але вдалося переорієнтувати ланцюги реалізації сільськогосподарської продукції через країни Євросоюзу, а також у рамках Чорноморської зернової ініціативи.
Усе більше аграріїв задумуються над переробкою сільськогосподарської продукції. Нещодавно відбулась зустріч аграріїв з ініціаторами створення транскордонного екоіндустріального парку в Ямпільській громаді. Обговорили пропозиції щодо залучення інвестицій та створення спільних підприємств по переробці сорго та кукурудзи, виготовлення гранульованих кормів з багаторічних трав.
— 15 жовтня розпочався опалювальний сезон. Розкажіть про підготовку до нього.
— Підготовку в закладах охорони здоров’я розпочали ще в травні. Відремонтовано та замінено теплові мережі в десяти лікувальних закладах. Чотири котельні дооснащені котлами на альтернативному твердому паливі. Усі заклади охорони здоров’я готові до опалювального сезону, 85% з них — уже його розпочали. У більшості закладах підключено генератори автономного живлення, але 12 закладів поки що лише частково ними забезпечені. Ще чотири — у процесі підключення та налагодження генераторів. Готові також школи та дитсадки. На випадок перебоїв постачання тепла навчання в закладах освіти буде здійснюватися за дистанційною формою.
— В області затверджена програма «Електронна Вінниччина»: чого чекати від неї?
— Хоча з початком війни багато питань відійшли на другий план, однак цифрова трансформація стала ще більш стратегічно важливим напрямом. Саме тому за моїм дорученням було сформовано науково-технічну раду, яка працювала над розробкою програми. Регіональна програма сформована як частина Національної програми інформатизації України. Вона містить понад 30 заходів, виконання яких дозволить, зокрема, спростити отримання електронних послуг, впровадити зручні форми комунікації влади з населенням та суб’єктами господарювання.
Газета «Пенсійний кур’єр» №45 від 9 листопада 2022 року
Авторка: Світлана Шевчук
Читайте також: Переселенка першої хвилі допомагає адаптуватись мігрантам у Вінниці
Фото: Вінницька ОВА