«Працьовитими гномами» називає харків’янка Наталя Кассанеллі сорти проєкту Гном томатний. Каже, що вони мають багато переваг у порівнянні з іншими сортами помідорів.
«У відносно далекому 2005 році селекціонери США та Австралії вирішили створити спільний проєкт із селекції томатів. І не простих, а таких, щоб відповідали певним вимогам. Сорти мали бути стійкими до спеки, посухи, різких перепадів температури, похолодання, основних хвороб томатів. Вражає? Але це ще не все! Рослини мали займати невеликий обсяг ґрунту, тобто добре рости в умовах скупченості та нестачі харчування, і при цьому відрізнятися життєлюбністю. Ще одна особливість — карликові розміри. Відразу скажу, у мене у відкритому ґрунті деякі Гноми доросли до позначки 1,2 метра. Але переважно їхній ріст не перевищує 50–60 сантиметрів. І при всіх цих перевагах вони ще мали вирізнятися хорошим смаком», — розповідає господиня.
Вона додає, що селекціонери вирішили схрещувати старі сорти-реліквії та сорти з визначними смаковими якостями з відомими сортами-карликами. До проєкту, окрім науковців, долучилося багато добровольців. Адже процес тривалий і трудомісткий.
«Так з’явилися Гном мідянка (вид красивої отруйної змії в США), Гном Піт Вайпер (гадюка), Кукабарра Кекл (неймовірний австралійський птах-пересмішник), Зелена, Жовта, Червона та Коричнева Лапи Кенгуру й так далі. Зауважу, автори сортів томатів відрізняються завидною фантазією. До 2019 року в рамках проєкту було випущено вже понад 100 сортів», — пояснює Наталія.
За її словами, більшість таких сортів — великоплідні.
«На сьогодні я вирощувала лише один сорт проєкту з плодами-чері — Місяць Мандуранга. Інші сорти мають плоди масою від 70–90 грамів до 200–350 грамів і навіть вище — до 500–600 грамів. Вражає також приголомшлива кольорова гама — від майже білого до пурпурово-фіолетового. Часто сорти проєкту Гном томатний — це бі- та поліколори, тобто сорти з плодами з поєднанням двох і більше кольорів. Бувають жовто-рожеві, зелено-жовто-малинові, коричнево-зелені, зі штрихуванням, рум’яними щічками, смугастістю і так далі. Це треба бачити на власні очі й це треба куштувати», — зауважує господиня.
Саме тому її власна колекція Гномів стрімко збільшується. Досвід вирощування розсади цих сортів доводить, що вона виходить досить міцна, з короткими міжвузлями.
«Дехто стверджує, що Гноми в розсаді гальмують і ростуть повільніше за інших. Це міф. Просто вони виглядають невеликими через компактність. А переростають при ранньому посіві й збиваються з ритму плодоношення так само, як інші сорти, тому сіяти їх дуже рано не потрібно. Ще один плюс — розсаду можна вирощувати без пікірування, просто висіявши в ящик відразу з відстанню між рослинами шість — сім сантиметрів. Заглиблення при пікіруванні теж непотрібне», — ділиться досвідом Наталя.
Вона додає, що товсте центральне стебло в більшості сортів має так звану штамбову форму. Це дозволяє звести підв’язку до мінімуму — достатньо прихопити рослину за центральне стебло. Пасинків наростає небагато, а це полегшує догляд. Гноми мають гарний зовнішній вигляд, ефектне листя. А ще їхні плоди дуже рідко розтріскуються, мають солодкий смак з різними відтінками.
«Тут вам і тропічні фрукти, і пряні нотки, і маслянистість… І багато сортів можуть рости в напівтіні або й тіні, при цьому давати високу врожайність. А ще вони чудово підійдуть для вирощування в контейнерах і горщиках, адже можуть зростати в обмеженому просторі. Щоправда, вага плодів тоді дещо знижується», — наголошує Наталя.
Колекціонерка зібрала 50 сортів Гномів. Переконує, що зупинятися на цьому не збирається.
«Я розширюватиму рамки, оскільки Гноми підкорили моє серце. Остаточно й назавжди», — підсумовує вона.
Авторка: Світлана Шевчук
Читайтие також: Огірки на підвіконні дають врожай через два місяці
Фото: з архіву Наталії Кассанеллі