Захист прав і свобод українських громадян під час збройної агресії росії проти України потребує сьогодні чималих зусиль від Офісу омбудсмана. Особливо гострими і надважливими є питання, які стосуються людей, вимушених тікати від війни, військовополонених, військовослужбовців, дітей.
Про те, з якими викликами доводиться працювати та які завдання вдається вирішувати, щоб захищати права людей, розповів Соціальній інформаційній платформі уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
— Які механізми сьогодні застосовуються, аби повертати додому українців: дітей, цивільних заручників, військових, які перебувають у полоні рф?
— Ми не можемо розповідати про конкретні механізми, які нам вдається застосувати задля того, щоб повертати своїх людей. В Україну вже повернули 2598 осіб, серед яких 144 цивільних. Є окрема цифра й по дітях — це 386 повернутих з тимчасово окупованих територій (ТОТ) або рф.
Чому ми не можемо розповідати, як ми повертаємо наших людей? Тому що це великий ризик. Кілька зайвих слів — і це вже може не працювати.
Окрім цього, багато прикладів повернення саме депортованих дітей — індивідуальні, і для кожного потрібен різний період часу, аби повернути українку чи українця додому. Адже знайти місце перебування, продумати маршрут і деталі — це багаторівнева робота команди людей з різних структур, першочергово — державних. Я доволі часто говорю, що це така собі спецоперація.
— Які кроки потрібно зробити, аби змішані медичні комісії, які спрямовані на допомогу нашим військовополоненим, запрацювали на повну потужність?
— Найперше варто розуміти, що змішані медичні комісії кожна сторона конфлікту відповідно до Женевських конвенцій створює самостійно. Україна дотримується Женевських конвенцій. Чи дотримується росія? Питання риторичне. Адже немає такої норми, якої б не порушила рф.
Я переконаний, що в Україні комісія запрацює повною мірою. Адже по суті, її завдання — провести верифікацію всіх тяжкохворих та тяжкопоранених російських військовополонених для подальшої репатріації або госпіталізації в нейтральній країні.
Зауважу й те, що Офіс омбудсмена захищає права людей незалежно від їхнього громадянства. Тому ми вітаємо створення змішаних медичних комісій, які дозволять спільно встановлювати стан здоров’я російських військовослужбовців в Україні. Ми все-таки демократична країна й нам важливо, аби міжнародні партнери бачили: Україна дотримується норм міжнародного гуманітарного права.
Наша мета — це надання належної медичної допомоги та ефективного найскорішого лікування всіх українських військовополонених, які цього потребують, а також покращення їхніх умов утримання у рф і, безперечно, повернення українців додому відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Тому я сподіваюся, що різними інструментами ми досягнемо її.
— За даними порталу розшуку дітей, майже 20 тисяч наразі депортовані або тимчасово переміщені. Вдалось повернути до 400 дітей. Чи відомо де саме (на яких територіях) знаходяться українські діти?
— Ми намагаємося зібрати інформацію про те, куди депортують українських дітей. Наразі за наявними даними дітей вивозять до Володимирської, Омської, Ростовської, Челябінської, Саратовської, Московської, Ленінградської областей, Краснодарського краю та на острів Сахалін. Тобто навіть у найвіддаленіші регіони. Водночас нам відомо, що дітей розміщують і на ТОТ.
Росіяни не надають інформацію про них, а максимально її приховують й доволі часто переміщують їх у різні місця, регіони.
— Ви здійснюєте регіональні моніторингові візити до місць компактного поселення ВПО. Якими є результати їх проведення?
— Графік моніторингових візитів до місць компактного поселення внутрішньо переміщених осіб затверджується щоквартально. Ми плануємо його таким чином, щоб забезпечити систематичний моніторинг умов проживання внутрішньо переміщених осіб в усіх областях України.
Під час моніторингових візитів ми оцінюємо різні аспекти життя ВПО та в разі виявлення негативних випадків готуємо листи реагування, зокрема на обласні військові адміністрації. Ці листи містять конкретні кроки, рекомендації та заходи, яких потрібно вжити для розв’язання виявлених проблем та поліпшення умов проживання ВПО.
Які найпоширеніші проблеми, з якими вимушені зіштовхуватися ВПО? Це відсутність особистого простору та достатньої площі для проживання, нестача зон загального користування, санітарної інфраструктури, меблів та побутових приладів, незадовільна температура в зимовий період, а також непристосованість приміщень для використання маломобільними групами населення.
Окрім цього, на постійній основі здійснюється моніторинг стану виконання наданих рекомендацій. Наприклад, за рік (з 15 серпня 2022 року по 15 серпня 2023 року) ми здійснили 803 моніторингові візити, якими охопили місця компактного поселення в 19 областях України.
— У своїх виступах ви неодноразово наголошуєте, що Офіс омбудсмена повністю перезавантажив свою роботу. У чому відображаються такі зміни (зміна структури, пріоритетність завдань)?
— Розпочну з того, що кожен добре розуміє, якого рівня проблеми та які виклики принесла збройна агресія росії в нашу країну. Мене призначили уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вже після повномасштабного вторгнення. Прийшовши на цю посаду, я поставив собі запитання: як правильно організувати роботу, аби працювати ефективно й повністю виконувати завдання, які поставлені перед інституцією?
Тому ми в Офісі омбудсмена впровадили певні зміни в структурі секретаріату: визначили дев’ять основних напрямів роботи, кожен з яких очолює мій представник. Також мої представники працюють і в регіонах України — це своєрідна реформа децентралізації в нашій інституції. До речі, через обстріли рф наші офіси в Харкові, Херсоні, Миколаєві, Вінниці були пошкоджені.
Якщо коротко сказати про напрями роботи. Перший — це захист прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України: людей, які були вимушені тікати від війни. Вони систематично стикаються з порушенням їхніх прав і свобод, наприклад, невиплатою коштів, негідними умовами проживання в місцях компактного поселення. Ми регулярно проводимо моніторингові візити до місць компактного проживання ВПО в Україні та біженців за кордоном.
Другий напрям роботи — це дотримання прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони. Зокрема військовополонених, військовослужбовців, ветеранів та інших осіб.
Третій напрям — це захист прав дитини. Тут безліч викликів, серед яких і депортація дітей до російської федерації, що є геноцидом внаслідок переходу дітей до іншої національної групи. Ми беремо участь у поверненні депортованих дітей з території держави-агресора й ТОТ. А потім займаємося поновленням їхніх прав.
Серед інших напрямів роботи — захист соціальних та економічних прав громадян, рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів, прав людини в місцях несвободи, інформаційних прав, права на справедливий суд та процесуальних прав.
Ще одна важлива складова нашої роботи — це міжнародний напрям. Ми інформуємо міжнародну спільноту про стан дотримання прав людини в Україні та щодо викликів в умовах збройної агресії російської федерації.
Додам також, що з кожним днем у нас з’являються нові виклики, завдання. Ми намагаємося до них максимально адаптуватися, реагувати й працюємо далі, щоб захищати права людей.
Авторка: Ганна Швець
Фото: з фейсбук-сторінки уповноваженого ВРУ з прав людини