За несвоєчасну виплату зарплати будуть карати більш суворо. Це стане можливим, якщо Верховна Рада ухвалить проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця» № 9510.
Парламентарі наголошують, що ще до широкомасштабного вторгнення 129,5 тис. українців не отримали заробітну плату вчасно. Заборгованість перед ними сягнула 3,1 млрд грн. Через неотримання заробітної плати людина потрапляє у складні життєві обставини. А неможливість, зокрема, сплачувати кошти за спожиті комунальні послуги призводить до невиплати заробітної плати працівникам комунальних підприємств.
«Необхідно розпочати роботу над розв’язанням питання своєчасної виплати заробітної плати в Україні, яка згідно з практикою Європейського суду з прав людини є правом приватної власності. Своєчасне отримання заробітної плати за відпрацьовані дні в повному обсязі — конституційне право працівників», – заявляють в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроект пропонує закріпити на законодавчому рівні норми, які:
- забезпечують належний законодавчий захист права працівника на своєчасне отримання винагороди за працю;
- гарантують працівнику отримання адекватної грошової компенсації збитків, понесених ним внаслідок порушення строків її виплати;
- посилюють відповідальність роботодавця за затримку заробітної плати;
- забезпечують створення гарантійної установи задля посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця.
«Керівники підприємств несуть кримінальну відповідальність за несплату заробітної плати. Однак засуджених за цей злочин майже нема. Таким чином відповідна норма Кримінального процесуального кодексу не працює. З іншого боку заборгованість по заробітній платі постійно зростає, Водночас підприємств, які не виплачують заробітну плату через банкрутство не так багато. Більшість підприємств, які не виплачують своєчасно зарплату знаходяться в державному секторі. А тому відповідальна за таку невиплату держава. Так каже Європейський суд з прав людини. Маємо забезпечити верховенство права», — зазначила голова профільного комітету Галина Третьякова.
Водночас народні депутати вважають, що деякі положення законопроекту варто вводити в дію після завершення воєнного стану. Це необхідно, аби не створювати додаткового навантаження на приватні підприємства, які сплачують податки та забезпечують громадян робочими місцями, але час від часу мають фінансові труднощі.
«23 відсотки осіб, що захищають державу – підприємці. У них також виникають труднощі. Маємо зважати на умови, які виникають. А що стосується державних підприємств, треба розставити пріоритети й захищати громадян, які повинні отримувати зарплату, щоб у них не було заборгованості, бо вони стоять на цивільному фронті з забезпечення Збройних сил і держави», — додає член комітету Анатолій Остапенко.
Експерти профспілкового середовища повідомляють, що прийняття законопроекту зробить економічно невигідним для роботодавця затримувати зарплату, створить умови для скорочення обсягів наявної заборгованості з її виплати, підвищить рівень економічного захисту працівника у випадку невчасної оплати праці, а також забезпечить створення механізму компенсації заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця.
Читайте також: Парадокс ринку праці: «голод» на фахівців відчуває і бізнес, і центри зайнятості
Фото: pixabay