Гральний бізнес в Україні легалізовано у 2020 році, хоча він був заборонений з 2009 року. Перші ліцензії організатори азартних ігор отримали у 2021 році й на сьогодні понад 30 таких організацій здійснюють діяльність в Україні. Доступ до азартних ігор може породжувати залежність від них — лудоманію, яка є не менш небезпечною, ніж інші види залежностей — алкогольна чи наркотична.
Водночас у державі наразі відсутній механізм надання соціальної допомоги людям, які страждають від ігрової залежності та можуть її потребувати. Про це, зокрема, йшлося під час круглого столу «Впровадження в Україні соціальних послуг для людей з ризиком ігрової залежності».
Як зазначила керівниця громадської спілки «Центр відповідальної гри», юристка у сфері охорони здоров’я та грального бізнесу Ольга Ісаєва, виявлено низку питань у цьому напрямі, які потребують вирішення.
Фото: dsnews.ua
«На початку цього року ми проводили дослідження по ігровій залежності й виявили певні проблемні аспекти, які сьогодні є предметом обговорення. Це, зокрема, наявність гравців, яким потрібна соціальна підтримка, і водночас — відсутність дієвого механізму, як ця соціальна підтримка може надаватися», — пояснює активістка.
Серед причин, за її словами, — відсутність державного стандарту надання цієї соціальної послуги, також — знань та навичок в її надавачів та відсутність стабільного державного фінансування. Тому має бути розроблений покроковий механізм реабілітації та супроводу осіб, у яких є схильність до ігрової залежності.
«Крок перший — це створення стандарту надання соціальної послуги «Соціально-психологічна реабілітація осіб з ігровою залежністю». Це створення певного еталона, що передбачає зміст, обсяг, порядок надання цієї послуги, індикатори її ефективності. Це зрозумілий порядок, як надавачу такої послуги допомогти людині. І це є відправною точкою для всього іншого дослідження, якщо ми говоримо про навчання соцпрацівників, пілотування проєкту. Також — це створення та розміщення навчального курсу на державній платформі соціальної освіти. І в якості завершального кроку — створення унікального посібника для надавачів соціальної послуги, який також буде розміщений на сайті Мінсоцполітики», — зазначила Ольга Ісаєва.
Послуга є, стандарту — немає
За словами заступниці міністерки соцполітики Уляни Токарєвої, у класифікаторі соцпослуг існує така послуга як «Соціальна реабілітація осіб з ігровою залежністю». Однак стандарт її надання ще не ухвалений. І зараз дуже важливо розробити цей стандарт, який буде зобов’язувати абсолютно всіх надавачів соціальних послуг його використовувати.
Фото: msp.gov.ua
«Насправді саме соціальні працівники, які працюють на рівні громади, приймають людей з усіма їхніми болями. І тема ігрової залежності теж є дуже актуальною для соціальної сфери. Але я б хотіла наголосити, що для того, щоб підтримати людей, які мають ігрову залежність, не лише соціальна сфера має долучатися, а й медична. Дуже важливо, щоб і місцеве самоврядування долучилося до цього, а також — представники громадських та приватних організацій», — зазначила посадовиця.
Втім, наголошує заступниця міністерки, при розробленні стандарту надання допомоги особам, які мають гральну залежність, необхідно врахувати кілька важливих речей.
«Насамперед соціальна сфера не може переходити в медичну. Тобто ми не можемо переходити в терапію та психіатрію, і це дуже важливо розуміти. Тут треба зупинитися на психологічній допомозі. У цьому стандарті ми маємо прописати, як буде відбуватися консультування: не лише людини, яка має залежність, але і її родини. Ми завжди працюємо з найближчим оточенням, щоб воно підтримувало особу із залежністю й допомагало проходити цей складний етап. Обов’язково мають залучатися так звані інтегровані види підтримки, наприклад, правнича допомога чи медична. Може бути й сімейне консультування, а також додаткова допомога в працевлаштуванні», — описує складові стандарту Уляна Токарєва.
Для затвердження стандарту надання такої послуги, необхідно пройти п’ять обов’язкових етапів. Це — розробка міждисциплінарною командою проєкту стандарту, обов’язкове публічне громадське обговорення, апробація, доопрацювання за результатами обговорень та апробацій, і насамкінець — передання на затвердження.
«Тобто ми не маємо у вузькому колі розробити документ, який не буде погоджений з цільовими групами — тими, хто надає послуги, і тими, хто їх отримує. Тому я сподіваюся, що найближчим часом усі організації, які опікуються людьми із залежностями та їхніми родинами, будуть мати зрозумілий простий протокол, як їм необхідно діяти. Водночас, коли ми говоримо про реагування на якусь проблему, то її попередження — це завжди дешевше, ніж дороговартісна послуга реабілітації. Тому тут ми маємо працювати над тим, щоб не доводити людей до стану залежності», — зазначила заступниця міністерки.
Потрібна методика оцінювання якості
Голова Нацсоцслужби, яка здійснює контроль за наданням соціальних послуг, Василь Луцик у цьому аспекті наголошує, що разом з розробленням стандарту надання послуги необхідно також одразу формувати методику оцінки якості її надання.
Фото: lb.ua
«Оскільки ми — орган, який здійснює державний контроль у цій сфері, проводячи перевірки, ми повинні мати методику оцінки якості надання цієї послуги. Тому, працюючи над стандартом, потрібно паралельно працювати над методикою, яка дозволить нашим представникам надалі контролювати, аби споживачі отримали послугу належної якості. В іншому разі ми просто знівелюємо процес запуску цієї функції», — зазначив посадовець.
Членкиня комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) Христина Дутка звертає увагу на те, що державна політика в цій сфері має базуватись на трьох китах. Перший — це просвітницька робота, аби не допустити проявів ігрової залежності. На цьому етапі до гравців має доноситися ідея, що азартна гра — це лише спосіб дозвілля, а не заробітку. Другий — це надання медичної допомоги тим особам, які уже потрапили в пастку залежностей. І третій — це саме надання соціальної реабілітації людям, які уже пройшли лікування та звільнилися від певних наслідків участі в азартних іграх, і мають можливість повернутися до звичайного життя.
«Потрібно створювати сімейноцентровану модель допомоги», — медик
Фото: apsyho.blogspot.com
Стрес завжди був каталізатором розвитку залежностей та їх посилення. Зараз українці переживають великий і довготривалий стрес, і до цього потрібно ставитися надзвичайно серйозно. На цьому наголошує лікар-психіатр з досвідом роботи понад 20 років та перший в Україні дослідник патологічної залежності від азартних ігор Костянтин Аймедов.
«Зараз ми всі відчуваємо великий стрес. І наразі цей фактор стресу є довготривалим. Тому саме зараз важливо враховувати певну комбінацію факторів, адже ми ще й переживаємо процес створення культури використання азартної гри», — каже лікар.
Тому, за його словами, важливо створювати контроль за цим процесом, який він бачить у впровадженні мультидисциплінарних команд для комплексної допомоги.
«Є відома біопсихосоціальна модель допомоги, яка враховує саме клініку, психологічний стан та соціальний супровід. І перша частина нашого дослідження виявила, що ми маємо гравців, але ми не завжди можемо їм дати інформацію щодо можливих наслідків. Також як продемонстрував мій власний досвід, ми мали саме модель медичної допомоги: клінічноцентровану. Тобто важливим було виявити, діагностувати проблему. Надалі ми вже бачили, що потрібно створювати модель допомоги клієнтоцентровану. Тобто враховувати якість життя хворого. Але зараз ми вже бачимо, що потрібно рухатися далі. Для цього потрібно створювати сімейноцентровану модель допомоги», — наголошує медик.
Впровадити таку модель допомоги неможливо без підтримки соціальної служби. Адже соцпрацівники працюють безпосередньо з родинами в громадах, селищах, містах.
«Потрібно створювати модель допомоги, в якій буде превенція, широке коло інформування, виявлення проблем, якісна допомога — медична, психологічна, терапевтична та соціальний супровід і реабілітація цих хворих. І головне — підтримка їхніх родин. Бо коли в сім’ї є хворий, це навантаження на всю родину — емоційне, фінансове, організаційне, юридичне. Тобто, коли ми будемо враховувати, як побудувати цю мультидисциплінарну команду, уже потрібно враховувати всі чинники, які є в цьому процесі. На мою думку, тут потрібні такі фахівці як психолог, соціальний працівник, юрист. І надалі можна буде зрозуміти, чи потрібно долучати інших», — каже науковець.
Водночас особливу увагу слід приділити військовим та ветеранам.
«Ми всі відчуваємо зараз стрес, але військові його відчувають набагато більше. Буде час, коли наша країна переможе, військові повернуться й потрібно буде займатися їхньою адаптацією до життя. І, мабуть, уже зараз потрібно враховувати ті стани залежності, які можуть виникнути. А саме залежність інколи є станом адаптації. Інколи через вживання психоактивних речовин, участі в азартній грі, людина віртуалізує (втікає від дійсності — авт.) своє сучасне буття», — пояснює лікар.
За словами кандидатки психологічних наук Тетяни Синіцької, у лікуванні ігрової чи будь-якої іншої залежності медична складова займає найменшу частину. Більша припадає саме на соціально-психологічну реабілітацію.
«Якщо говорити з приводу соціально-психологічної реабілітації, то тут варто виокремити саме особистість і працювати з нею. Направляти на неї різні соціальні заходи для відновлення її функціонування в соціумі. Щодо медичної частини програми, то спочатку необхідно діагностувати ступінь соціальних і психологічних розладів і залежно від цього пропонувати різні сфери впливу», — каже науковиця.
«Люди не розуміють, що таке гральна залежність», — представниця грального бізнесу
Дослідження проблематики ігрової залежності в процесі розвитку країни дуже важливе, оскільки ми працюємо зараз з парадигмою змін і в нас є можливість зробити дуже дієві проєкти, які будуть працювати на оздоровлення нації та впровадження нових соціальних стандартів. Таку думку висловила директорка з корпоративних комунікацій міжнародної букмекерської компанії FAVBET Ксенія Тюрікова.
«Ми підтримуємо глобальний тренд відповідальної гри, підтримуємо прагнення держави виробити єдиний стандарт, який допоможе запобігати розвитку патологій у гральній залежності. Хоча насправді тут є досить серйозна проблема. Адже відповідальна гра — це не лише відповідальність бізнесу, це відповідальність гравця, коли він робить певні кроки, доєднуючись до азартної гри. І в суспільства немає протоколів дій як себе оберігати, якщо ти хочеш отримувати задоволення від азарту», — сказала Тюрікова.
За її словами, зростання ігрової індустрії відбувається дуже шаленими темпами. Цього не можна зупинити, тому з цим явищем потрібно працювати. Впровадження нового стандарту надання допомоги залежним допоможе перейти від слів до дій. Наразі не вистачає шляху, яким може скористатися людина, яка розуміє, що має ігрову залежність.
«Створення організацій, хабів, які будуть працювати цілодобово, введення єдиних стандартів нам усім допоможуть перейти на новий рівень роботи з проблематикою гральної залежності. Тому що зараз — це більше абстрактне уявлення, якщо не говорити про фахівців. Люди справді не розуміють, що таке гральна залежність: що це за явище та як з цим працювати», — наголошує представниця букмекерської компанії.
За допомогою звертаються рідні залежних
Першими за допомогою до фахівців здебільшого звертаються рідні осіб, які мають різні залежності — алкогольну, наркотичну, ігрову. Відсоток звернень серед самих залежних надзвичайно низький. Такі дані наводить консультант реабілітаційного центру «Рівний-рівному» Максим Кирилов.
«Від 10 до 12 % ігрозалежних можуть дати стабільну ремісію протягом року чи двох. Першими здебільшого звертаються рідні людини, яка страждає на залежність. Дуже низький відсоток звертається саме залежних людей. Але в них єдине бажання: дайте «чарівну таблетку», яка вирішить усі проблеми», — каже консультант.
Центр існує вже 12 років. І лікування в ньому проводиться за авторською методикою, заснованою на власному досвіді. Після лікування людину супроводжує спеціаліст центру.
«Працюємо за певними критеріями: критичне ставлення, мотивація, рівень відповідальності, емоційна зрілість, комунікабельність, інтелектуальні здібності тощо. Також окрема робота проводиться щодо потягу до гри. І вже за результатами цієї роботи ми можемо робити певні висновки. Одним з важливих факторів тут є робота з рідними, сім’ями, адже вони страждають найбільше, як найближче оточення: емоційно, фінансово. Вони можуть являтися навіть тригерами для залежного й підсвідомо сприяти розвитку залежності», — каже представник реабілітаційного центру.
Стосовно питання ігрової залежності фахівець наголошує, що воно сьогодні дійсно актуальне. Адже жодних норм, стандартів, рекомендацій як працювати в цьому напрямі не було до 2022 року. А допомагати людям потрібно було.
«Для покращення роботи таких закладів, як наш, потрібно скласти певні нормативи, готувати спеціалістів, які зможуть надати якісну допомогу — провести роботу із залежною особою, рідними. Наша робота проводилася із залежними, але якщо це буде спрямовано на попередження залежності, то це буде значно легше», — переконаний консультант.
Головне фото: denzadnem.com.ua