Система освіти в Іспанії кардинально відрізняється від української. У школі довший навчальний день, десятибальна система оцінювання, великі перерви і не можна користуватись телефоном. Про особливості шкільної освіти в Іспанії спеціально для «Пенсійного кур’єра» розповіла дев’ятикласниця вінницької школи Софія Маріуца.
Аби вберегти дочку від ризиків пов’язаних із російським повномасштабним вторгненням в Україну, батьки Софії прийняли рішення евакуювати дівчину в Іспанію. Завдяки підтримці друзів сім’ї вона практично відразу змогла продовжити навчання в школі міста Барселона.
«В Україні я навчалася у восьмому класі, в Іспанії потрапила до 3 класу середньої школи. А моя подруга, також на той час восьмикласниця, почала вчитися в 2 класі. До уваги брали тільки рік народження, а не українську освіту», – розповідає дівчина.
Триває шкільне навчання в Іспанії 12 років, 5 із яких – початкова школа. Коли учні випускаються з початкової школи, вони знову ідуть до першого класу середньої школи.
«Найперше, що нас здивувало, – це великі перерви. Після перших двох уроків – перерва 30 хвилини. Потім ми мали ще три уроки і велику перерву на дві години. І на завершення – ще два уроки. Виходить, що перший урок починається о восьмій годині п’ятнадцять хвилин, а останній, сьомий, закінчується о шістнадцятій п’ятдесят. Як на мене, то було б краще без такої великої двогодинної перерви, тоді б раніше поверталися додому. Тим більше, що дорога зі школи займала півтори години», – розповідає Софія.
Велика перерва в іспанській школі – час, коли учні обідають. Українка зауважує, що харчування їй дуже сподобалося, воно різноманітне і смачне. Серед страв, якій їй запам’яталися – піца і рис з м’ясом, нагетси і картопля-фрі, різноманітні салати, а також десерт: фрукти або йогурт. А от із напоїв пропонували тільки воду, тоді як у вінницькій школі були ще чай і какао.
Пообідавши, учні протягом великої перерви перебувають переважно на шкільному подвір’ї: грають у футбол чи баскетбол, спілкуються. Вчителі слідкують, аби школярі не користувалися мобільними телефонами.
«У моєму телефоні був перекладач, тому, коли мені робили зауваження, я казала, що з України, а українцям дозволяли користуватися. З мовою було трохи проблемно. Хоча я була кілька разів в Іспанії на відпочинку, вивчала іспанську у Вінниці, але, звісно, для повноцінного спілкування цього було замало. Перший час намагалася говорити англійською – місцеві школярі добре її знають. А потім потроху переходила на іспанську», – ділиться учениця.
На думку Софії, українська шкільна програма більш завантажена. Проте деякі теми з математики чи фізики, які вона вивчала в Іспанії, українська школа викладає на кілька років пізніше – у 10 класі. Дівчина поєднувала очне навчання за кордоном з онлайн-освітою в рідній школі. Відвідувала іспанські уроки математики, фізики, хімії, біології, англійської. Каже, що в рідній школі навантаження все-таки більше, аніж в іспанській.
«Мені сподобався їхній розклад. Багато предметів об’єднані. Одного тижня вивчають, наприклад, математику і фізику. А наступного – хімію і біологію. Тобто виходить, що домашні завдання ми отримували з меншої кількості предметів. А в Україні практично кожного дня дуже різноманітні уроки, і до кожного з них треба окремо готуватися. Підручників у школі майже не видавали, окрім математики і мови. Зате кожному учневі видають ноутбук, з ними школярі і ходять на уроки, в них конспектують, працюють. Мені також пропонували, але я приїхала зі своїм, адже там вся моя інформація, яка була потрібна для українського навчання. Моя школа в Іспанії – напівприватна, батьки місцевих учнів сплачують певну суму за навчання. Але таким, як я – біженцям, муніципалітет робив виключення. Ми нічого не платили», – зауважує Софія.
Вона додає, що іспанці в школі вивчають релігію. Дівчина запам’ятала одну з тем, яку обговорювали: що чекає людину після смерті. Вона також отримувала завдання підготувати розповідь про релігії в Україні. Оцінювання здійснюється за десятибальною системою: чим вищий бал – тим кращий результат. Триває навчальний рік з вересня по червень.
Українка помітила, що іспанські уроки фізкультури для її віку передбачали більше гімнастичних вправ, причому багато непростих елементів підлягали оцінюванню. Для уроків фізичного виховання є спеціальна шкільна спортивна форма, якою забезпечує школа: шорти і оранжева футболка з логотипом навчального закладу. На інші уроки школярі можуть одягатися на власний розсуд, у вільному стилі.
«Іспанські школярі дуже дружелюбні. Проте у них закриті профілі в соцмережах – так прийнято. Адже Барселона – це центр автономної області Каталонія, а каталонці дуже обережні. Але з ними комфортно, так само як з учителями. Усі привітні, досить розкуті. Вчитель може на уроці сісти на стіл і щось при тому розповідати. Але попри весь позитив, мені хочеться жити і вчитися в Україні», – підсумовує Софія.
Авторка: Світлана Шевчук, фото з архіву Софії Маріуци
Газета «Пенсійний кур’єр» №36 (1006) від 7 вересня 2022 року
Читайте також: Навчання у Німеччині: заборона на мобільні, великі перерви, лояльність до учнів.