Від початку війни зафіксовано понад 2 тис. злочинів росіян проти української природи. Такі дані наводить Міністерство захистку довкілля та природних ресурсів України. Наразі відомство готує позови до міжнародних судів. Сума збитків сягає понад 200 млрд грн.
«Ці напрацювання мають глобальне значення. росія – головний екотерорист сьогодення», – зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Про проблеми екології під час війни «Пенсійний кур’єр» поспілкувався з головою громадської організації «Всеукраїнська екологічна ліга» Тетяною Тимочко.
– Напевно, в України було багато екологічних проблем і до війни. Яких ще додала військова агресія?
– Всеукраїнська екологічна ліга збирає інформацію про злочини російських військових проти довкілля з 2014 року. Але говорити про повноцінне дослідження неможливо, оскільки частина територій Донецької та Луганської областей усі ці роки була непідконтрольна Україні.
Можу сказати, що ми ще тоді, у 2014-2016 роках, під час активних військових дій були вражені масштабами збитків для природного середовища. Але це не йде ні в яке порівняння з тим, що відбувається зараз.
Наприклад, ми тоді проводили дослідження по Луганській області щодо шкоди лісовим насадженням. Експерти нарахували понад 14 млрд грн збитків, завданих ворогом.
Також експерти ВЕЛ робили окремі дослідження щодо забруднення ґрунту й води у Донецькій області. Навіть на підконтрольних Україні територіях, де відбувались бойові дії, вода взагалі була непридатна до споживання. Проби ж ґрунту ми брали на територіях Національного природного парку «Святі гори», відділення «Крейдова флора» Українського степового природного заповідника. Частина цих територій була пошкоджена, а ґрунти забруднені через розриви снарядів і пересування важкої техніки. І теж треба розуміти, що рівень забруднення хімічними речовинами у 2014 році ніяк не можна порівняти з тією кількістю забруднюючих речовин, які залишаються в нашій землі зараз.
– Що це за речовини?
– Зараз росіяни вже запустили по об’єктам в Україні понад 2800 ракет. Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук: чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), водяна пара (H2O), бурий газ (NO), закис азоту (N2O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2О), пари ціанистої кислоти (HCN), азот (N2). Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу. Це призведе до накопичення в Україні токсичних канцерогенних матеріалів в ґрунтах.
Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії пошкоджують ґрунтовий покрив, що призводить до деградації рослинного покриву та посилює вітрову та водну ерозії.
– Проблема питної води гостро стоїть у всьому світі. Наразі ж через бойові дії майже весь Донбас без води. Схожа ситуація в Миколаєві. Чому так сталося? Чи не стикнемося з цим у майбутньому по всій країні?
– Наразі в Україні вже бракує водних ресурсів, вони споживаються неефективно, а ситуацію погіршує ще й забруднення води. Кліматична криза спричиняє обміління та пересихання річок. Втрата якості та кількості водних ресурсів є проблемою глобального масштабу!
Російська військова агресія ще більше ускладнила цю проблему. Зруйновані каналізаційні очисні споруди несуть дуже серйозну небезпеку: забруднення водойм; забруднення ґрунту та ґрунтових вод; порушення всієї екосистеми на кілометри навколо; шкода флорі, фауні, здоров’ю людей і тварин.
З неочищеними стоками до водойм потрапляють шкідливі домішками неорганічного (кислоти, луги, мінеральні солі) та органічного (нафта й нафтопродукти, миючі засоби, пестициди тощо) складу.
Органічні забруднення часто призводять до зменшення вмісту розчиненого в воді кисню, наслідком чого є загибель водних організмів, фітопланктону. Надлишки азоту й фосфору в воді призводять до її цвітіння і порушення біологічної рівноваги водойм. Потрапляння до водойм неочищених господарсько-побутових стоків призводять до біологічного забруднення води, яке може викликати інфекційні захворювання в людей (холеру, тиф, гепатит). У стічних водах також містяться різні мікроорганізми, спори грибів, яйця гельмінтів.
Проблеми з водопостачанням мирного населення є однією з найскладніших проблем, які можуть виникнути у регіонах, де проводяться бойові дії. Аби запобігти подальшим втратам водних ресурсів, необхідно вже зараз враховувати прогнозований вплив зміни клімату та військових дій на водні ресурси та адаптувати громади й сектори економіки до можливих ризиків.
– На початку липня у Швейцарії відбулася конференція, де представлено план відновлення України. Там, зокрема, є питання щодо впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Чи не зарано про це говорити, і чи готова Україна до цього? Відмова від атомної енергетики, вугілля, а згодом і від російського газу, нафти – це добре. Але відновлювальна енергетика ще не готова повністю все це замістити і ціни на енергоресурси невпинно зростають. Яка ваша думка?
– Не було жодного міністра і жодного скликання Верховної Ради, до яких би не зверталась наша організація з вимогою ратифікувати відповідний Протокол і почати створювати реєстр. У 2016 році депутати ратифікували цей закон. Але ще п’ять років довелось боротись, аби почали створювати реєстр, який відкриє доступ до інформації про підприємства–забруднювачі, всі дозвільні документи, перелік речовин і відходів, межі перенесення забруднення, вплив на всі компоненти довкілля, і ще багато іншої інформації, яку зараз практично неможливо отримати.
Всеукраїнська екологічна ліга також бере участь у створенні «Реєстру викидів і перенесення забруднювачів» і підтримує зусилля Міністерства захисту довкілля у цьому напрямку.
– Те саме і з квотами щодо викидів азоту, що призводить до закриття ферм і страйків фермерів вже по всьому світу. Як до цього ставитеся? Чи дійсно є така проблема?
– Закис азоту є один з основних парникових газів, внесок якого в сучасне антропогенне підсилення атмосферного парникового ефекту займає третє місце (після вуглекислого газу та метану). Сільське господарство є одним з головних джерел емісії парникових газів, зокрема азоту. Рівень закису азоту в атмосфері зріс на 20% з часів промислової революції, і його викиди прискорилися за останні десятиліття внаслідок людської діяльності. Щороку у світі використовується близько 100 млн тонн азотних добрив у сільському господарстві, а ще 100 млн тонн азоту виробляється худобою як частина гною, більша частина якого потрапляє на пасовища.
– Міністр екології Руслан Стрілець нещодавно прозвітував про перші 100 днів своєї роботи. Як загалом ставитеся до роботи міністерства, на чому в першу чергу треба зосередитися?
– Ми підтримуємо дії міністра екології. Його команда розробила 10 нових методик для обрахунку шкоди, завданої довкіллю. Було підписано Меморандуми про взаєморозуміння та співробітництво з Міністерством клімату та навколишнього середовища Польщі, Міністерством охорони навколишнього середовища Чеської Республіки, імплементаційну угоду до Паризької угоди між Урядом України та Швейцарською Конфедерацією. Міністерство не припиняло адвокатувати ключові євроінтеграційні довкіллєві реформи. Зокрема, було ухвалено довгоочікуваний Закон «Про управління відходами», який не змінювався з 1998 року, та внесено зміни до законодавчих актів щодо збереження лісів.
До речі, на конференції в Лугано Руслан Стрілець особисто представив екологічну складову Плану відновлення України. Сьогодні це вже 76 проектів на суму 25,5 млрд євро. Над ними працювало 211 провідних експертів у складі 9 тематичних підгруп. Та попереду ще багато роботи, адже російські окупанти провокують екологічні та техногенні катастрофи кожного дня. Їх дії є виявом ядерного тероризму, а наслідки від обстрілів, прямого впливу військових дій на довкілля будуть відгукуватись ще десятки років.
Автор: Сергій Коробкін, фото зі сторінки Тетяни Тимочко у фейсбуку
Газета «Пенсійний кур’єр» №33 (1003) від 17 серпня 2022 року
Читайте також: Аби демографічна ситуація в Україні покращилась, треба щоб змінився віковий склад населення, – науковиця.