«Готівку можна було дістати під шалені відсотки», – як виживають в окупації

На початок повномасштабного вторгнення росії в Україну сім’я 28-річної Наталії, яка родом із Запорізької області (прізвище та населений пункт дівчини не називаємо з питань безпеки – ред.), виявилась розкиданою. Сама дівчина жила і працювала в Києві, брат – у Запоріжжі, яке перебуває під контролем України, мама – в окупованому селі неподалік Мелітополя.

Окупанти зайняли їхнє село з перших днів, розповідає Наталя. В основному це були ДНРівці. Вони встановили там «свою» владу, «звільнивши» місцевого старосту.
«Мама розповідала, що як заїхали – одразу зняли з сільради український прапор і встановили російський. Старостою «призначили» свою людину, ним погодився бути один з мешканців нашого села», – каже дівчина.

На початку окупації зв’язок з окупованими територіями був, Наталя могла спілкуватись з мамою частіше і дізнатись більше новин. Потім зв’язок став пропадати, на початку квітня його не було більше тижня зовсім. Зараз зв’язок періодично з’являється, але вони можуть зідзвонитись буквально на кілька секунд, щоб сказати одна одній, що живі і в них все добре.

«Окупанти влаштували обмін паспортів: за український паспорт можна отримати російський з сім-карткою в придачу. Казали, що за це ще й гроші доплачували. Розповідали, що в Мелітополі була черга. Бачила відео, де люди розказують, які вони раді отримати російський паспорт. Але там було багато пенсіонерів і не виключено, що вони просто «зіграли» на камеру. В одному із сусідніх сіл також був такий обмін. В нашому селі, нібито, такого ще немає», – описує Наталя.

На окупованих територіях вдвічі, а то й втричі піднялись ціни на продукти. Своєю чергою є проблема з готівкою: її ніде взяти, банки не працюють і за три місяці окупації без підвозу готівкових коштів, вони просто закінчились.

«Хто отримує виплати, наприклад, пенсію на картки, вони їм надходять, але «живих» грошей немає. Мама розповідала, що коли почалася війна і пішов ажіотаж – черги біля банкоматів і в банках – у них там організувався «бізнес». Ті, у кого була готівка, працювали як банкомати: люди їм перекидали гроші з карток, а вони віддавали готівку, але під відсотки. «Тариф» був від 15% до 25%. Зараз теж таке є, але відсотки вже менші, бо з’явилась конкуренція. Але в Мелітополі уже в обігу російські рублі, мабуть, скоро будуть і в нашому селі», – розповідає дівчина.

Загалом, розповідає дівчина, у їхньому селі ситуація зараз відносно спокійна. З початку окупації росіяни шукали по дворах тих, хто був в АТО, військових. Декого їм вдавалось знайти і їх доля досі невідома.

«Життя поки триває. Загалом стараються виживати, як можуть.  Хто має де працювати – працює. Моя мама – в магазині. Вона скооперувалась зі своїми подругами – міняються продуктами, як в когось щось з’явиться, допомагають одна одній. З того, що зрозуміла, спілкуючись з однокласниками, – у них життя триває, як і до окупації – вони відпочивають, їздять на море, на пікніки. Є у нас в селі і ті, хто радіє приходу росіян, але більшість – проти», описує ситуацію дівчина.

Газета «Пенсійний кур’єр»№23 (993) від 10 червня 2022 року

Нагадаємо, мешканців тимчасово окупованих районів Херсонщини закликали евакуюватися через Крим.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Схожі новини