Неможливо сьогодні уявити наше життя без такого явища, як вдячність. Ми постійно і часто «на автоматі» дякуємо один одному за підтримку, сприяння, за якісь приємності та потрібності. Подяка стала частиною нашої буденності. І недарма. Психологи вважають почуття вдячності однією з найбільш корисних і здорових людських емоцій. Адже ніщо так не знімає нервове напруження, як позитивний заряд. Тому подяка – це не просто про чемність, це про гарні емоції і навіть про людське щастя.
Двосторонній рух
Здавалося б, що може бути простіше, ніж сказати просте «дякую». Мінімум зусиль – максимум користі. Проте в буденному житті далеко не кожен і не завжди пам’ятає про те, що варто бути вдячним і говорити про це. І це важливо не тільки для того, хто зробив добро, але і для того, кому його зробили. Про це свідчать результати численних досліджень.
«Людина, що відчуває почуття вдячності, здатна бачити, відчувати і цінувати позитивні сторони життя, – підкреслює професор Дірк Лер, який очолює кафедру психології в Люнебургском університеті. – Той, хто звик загострювати свою увагу на хорошому, почуває себе набагато краще, впевненіше».
Бути вдячним, значить. свідомо фокусувати свою увагу на тому, що у нас є, а не на тому, чого нам не вистачає. Відкинувши зосередженість на відсутності у нас чого-небудь, ми починаємо бачити все розмаїття життя. Вдячність – це визнання всього, що зробило наше життя можливим, і, мабуть, єдиний спосіб оцінити його по достоїнству.
Водночас завжди є люди, які все життя вважають, що їм чогось недодали: батьківської любові, успіху у протилежної статі, що їх не надто поважають колеги, не помічає начальство, недостатньо шанують діти. При цьому не те щоб вони жили якось погано. Часто не лише не гірше за інших, але й набагато краще. Але страждають. Відчувають себе нещасними, ображеними. Біда таких людей у тому, що вони не вміють відчувати вдячності. Не в сенсі подяки за цінний подарунок чи за призначення на високий пост. Справа в іншому. Вони не дякують, за те, що мають.
Подяка робить нас щасливими
Католицький монах Девід Штайндл-Раст говорив: «Не щастя робить нас вдячними, а подяка робить нас щасливими». Подяка починається з дрібниць і не вимагає від людини нічого, крім пари хвилин усвідомленості. Щоб сказати «спасибі» за сонячні промені, за смачний сніданок і підбадьорливий аромат свіжозвареної кави, не потрібна якась особлива підготовка й зусилля над собою. Досить просто закрити очі і подумати про те, що кількість приводів для подяки залежить не від навколишнього світу, а тільки від вас самих.
А особливо важливо знаходити привід нехай навіть і для найменшої подяки саме тоді, коли все йде «не так», коли в житті багато проблем, коли, здавалося б, ситуація зайшла в глухий кут, коли чорне переважає над білим. Але біле все рівно є! Головне його помітити і подякувати за це.
Не лише емоція
Та чи часто ви говорите «дякую» не просто формально або адресно – за надану послугу або у відповідь на чиюсь допомогу, а в більш широкому сенсі? Чи часто ви відчуваєте щиру вдячність за те, що маєте, і за все, що вас оточує? Ні? Даремно. Звертаючи увагу на ті приємні деталі, з яких складається наше життя, навчаючись знаходити навіть у найневдаліших днях щось хороше, ми стаємо здоровішими і щасливішими. І це не порожні слова.
Дослідження за участю понад тисячі осіб у віці від 8 до 80 років під керівництвом психолога Роберта Еммонса підтвердило, що практика подяки не просто підвищує настрій. Крім емоційного впливу вона знижує тиск, покращує якість сну, зміцнює імунітет і позбавляє людину почуття самотності та ізольованості. Той, хто дякує «активно», частіше позбавляється страхів, стає більш стресостійким, більш толерантним і терплячим, та й загалом сприймає життя менш драматично.
Розвиваємо вдячність на практиці
Видатний вчений і основоположник позитивної психології Мартін Селигман багато вивчав вплив різних психологічних практик на рівень щастя. І дійшов висновку, що найбільш ефективною виявилася практика написання листів подяки. Дослідження, в якому взяли участь подружні пари, показало, що люди, які частіше висловлюють подяку своєму партнеру, більше задоволені стосунками і почувають себе в них більш впевнено.
Існують й інші практики, що допомагають освоїти науку вдячності, розвинути це відчуття. Знайомить з ними психологиня Ольга Лозовська.
Щоденник вдячності
Придбайте красивий блокнот, у який вам буде приємно записувати події, за які ви вдячні. Ви також можете це робити у нотатках телефону. Щовечора приділіть 10 хвилин для того, щоби записати у щоденник або смартфон події дня, за які ви вдячні. Це може бути щось незначне на кшталт завершеного завдання на роботі, смачної кави, приємної телефонної розмови з другом, красивого заходу сонця.
Помічайте щасливі миті
Зупиніться на мить та відчуйте подяку за кожне приємне переживання. Це також може стосуватися дрібних та банальних на перший погляд речей: посмішки перехожого, купівлі канцелярського приладдя, поїздці в офіс вперше після тривалого періоду роботи вдома. Ще один лайфхак: фотографуйте моменти, в яких ви відчували вдячність, та зберігайте світлини в окремій папці телефону. В похмурий день ви зможете їх переглянути та згадати, що в світі є вдосталь доступних задоволень.
Відвідайте людину, яку цінуєте
Зробіть все те ж саме, що описано у попередній вправі, але замість відправки листа, вручіть його особисто. Ви можете також зачитати написане, дозволяючи людині пережити приємні емоції від вашої щирості.
Будильник
Встановіть будильник з періодичністю кожні дві години. З його сигналом подивіться навколо, помітьте людей поруч, згадайте, що відбулося протягом останніх декількох годин та знайдіть привід для вдячності.
Донат на ЗСУ
Пожертви коштів та репост інформації – теж прояви вдячності. Кожен раз коли відчуваєте вдячність за можливість жити звичним життям – подякуйте тим, хто зараз нас захищає на передовій.
Підготувала Світлана Красуля