Оцінити завдану шкоду українському довкіллю поки що неможливо, але загалом ця сума перевищує 2 трлн грн. Про це розповів директор департаменту природно-заповідного фонду Міндовкілля Едуард Арустамян під час дискусії на тему «Наслідки війни в природних та біосферних заповідниках, національних парках», що відбулася в Укрінформі.
«За попередніми оцінками росія завдала збитків українському довкіллю на понад 2 трлн грн. Але це дуже умовні цифри, в абсолютних оцінити це поки що неможливо, тому що ми досі не маємо доступу до значної території, яка перебуває під окупацією», — сказав представник міністерства.
Зокрема, серед об’єктів природно-заповідного фонду окупованими залишаються Асканія-Нова, Джарилгацький національний парк та Олешківські піски на Херсонщині, Білобережжя Святослава на Миколаївщині, Приазовський національний природний парк та Великий Луг у Запорізькій області, парк «Меотида» на Донеччині. Керівники та наукові відділи цих парків, по можливості, працюють дистанційно.
«Кам’янська Січ, що в Херсонській області, уже деокупована, проте залишається повністю замінованою й потерпає від регулярних обстрілів. Нам відомо, що там уже сталася понад сотня пожеж. А ще росіяни тоннами здійснюють браконьєрський вилов водних живих біоресурсів на заповідних територіях, а в морі фіксується масова загибель дельфінів», — додав Едуард Арустамян.
До того ж, за його словами, є безліч територій, які не мають адміністрацій, а мають лише природоохоронний статус.
«Зрозуміти, що там відбувається та які втрати ми несемо, майже неможливо», — зауважив урядовець.
Під загрозою унікальні види рослин
Конкретні приклади шкоди навів інший учасник дискусії Олексій Василюк, який очолює громадську організацію «Українська природоохоронна група».
«Наприклад, національний природний парк «Нижньодніпровський» — це всі острови між Херсоном і лівим берегом Херсонщини. Ми розуміємо, що там зона бойових дій. А це одне з найбільших в Чорноморському регіоні місць концентрації колонії водно-болотних птахів. Другу весну поспіль птахи не можуть там відгніздуватися», — каже активіст.
За його словами, на території України знаходяться під загрозою унікальні види рослин, яких немає більше ніде у світі. Зокрема, на Миколаївщині є два види волошок, які є найрідкіснішими на нашому континенті.
«Але там все згоріло й ми не знаємо, чи вони досі є. Адже там були інтенсивні бойові дії й до того ж все заміноване», — зазначає Олексій Василюк.
Загалом, наголошує він, 21 вид унікальних у світі рослин знаходяться там, де за останній рік відбувалися бойові дії. А далі зауважує, що жодні гроші не зможуть відновити шкоду, заподіяну природі.
«Наприклад, національний парк «Святі гори» дуже сильно погорів. У нинішньому кліматі там вже не посадиш новий ліс. Там були дуби, які ще пам’ятають часи Богдана Хмельницького. Скільки Україні потрібно заплатити грошей, щоб компенсувати й відтворити ці дуби? Там найвищі крейдяні гори, на яких рослинність пережила три останніх льодовики. Скільки треба грошей, щоб компенсувати й відновити те, що пошкоджено? Ніскільки, тому що ми не можемо це відновити. Ці рослини пережили льодовики, коли ще людства не було, а от війну вони не пережили», — констатує еколог.
А далі він пропонує доволі незвичне вирішення проблеми: доки Україна відновлюватиме свої землі, росія має передати українцям в користування відповідну частину своїх земель.
«Можливо, це здається авантюрним. Але зараз українці тимчасово втратили доступ до певних територій, через те, що вони забруднені. Кабмін обіцяє мінімум 70 років розмінування. У разі остаточної поразки росії було б логічно, щоб на той час, поки відбувається відновлення, розмінування, росія надала Україні можливість використовувати аналогічну площу. Таких прикладів у світі ще не було, але чому б ні?», — розмірковує Василюк.
Окрім цього, він застерігає, що поки триває війна, треба працювати над створенням нових природних територій. Для майбутнього відновлення Україні знадобиться деревина, пісок, щебінь тощо. Усе видобуватиметься на нашій землі. Тобто під час відновлення природи в одних місцях, ми будемо втрачати природу в інших місцях, не ушкоджених бойовими діями.
Асканія-Нова в окупації
Директор біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Шаповал розповів, що вони потрапили під окупацію від самого початку — 24 лютого 2022 року. Тоді всі державні інституції були паралізовані, але персонал залишався на місці й виконував свої обов’язки.
«Асканія-Нова — це не зовсім звичайний заповідник. Тут є природні екосистеми, але є і штучні. Це дуже складний конгломерат, який поєднує історичну колекцію разом з природною екосистемою. Степова система здатна до самопідтримки й тут не вимагається щоденного втручання. А от колекція тварин або насаджень дендрологічного парку — це дійсно витратні об’єкти, які потребують рутинного щоденного догляду. Цю проблему ми змогли вирішити й понад рік проіснували в автономному режимі, але в українському форматі», — розповідає директор заповідника.
Утримувати заповідник допомагали активісти, у тому числі й Українська природоохоронна група, які спрямовували благодійні кошти на поточні витрати. Як відбувалася підтримка заповідника, пояснив сам Олексій Василюк.
«Наприклад, є господарство, яке зареєстроване на Вінниччині, але має представника на Херсонщині. Ми можемо заплатити українському фермерському господарству і його представник на Херсонщині завезе корми в заповідник, поки їх у нього не відібрали росіяни. Те саме з пальним, інвентарем. У нас виходило це рік. Немає жодної іншої державної установи, яка б в окупації офіційно працювала під українським прапором і отримувала зарплату. Але зараз усе це закінчилося, тому що адміністрація захоплена», — констатував природоохоронець.
Автор: Сергій Коробкін, фото: ecopolitica
Читайте також: Як рятують тварин із зони бойових дій.