Як рятують тварин із зони бойових дій

Через війну мільйони українців опинилися у вкрай складних життєвих обставинах. Особливо це стосуються тих, хто продовжує жити на прифронтових територіях або тих, хто був змушений виїхати через зруйноване житло. Інколи таким людям підставляє плече держава, інколи допомагають волонтери. 

А хто допоможе тваринам? Таке питання ставлять зоозахисники, адже тварини не можуть подбати про себе самі. Одна річ, якщо це тварина в дикій природі в мирний час. Інша річ, якщо тварину обстріляли в зоопарку чи кинули у своєму вольєрі напризволяще. Соціальна інформаційна платформа зібрала кілька історій про те, як небайдужі громадяни рятують тварин від наслідків війни.

Покинуті тварини

Гуманістичний рух UAnimals створено у 2016 році. Тоді рух почав діяльність проти експлуатації тварин у цирках та дельфінаріях, проти хутряних ферм тощо.

«Ми продовжуємо розвивати та підтримувати реабілітаційні центри для тварин, які постраждали від людей та їхньої діяльності. Кожне життя важливе — з цим гаслом ми обов’язково дійдемо до нашої мети — України, в якій немає жорстокості до тварин», йдеться на сайті організації. 

Зараз активісти руху об’єднали зусилля і працюють спільно з Центром порятунку диких тварин Наталії Попової. З початку повномасштабної війни активісти почали допомагати тваринам із зони бойових дій: евакуацією, кормами та ліками для притулків. Між іншим, розпочалася відбудова закладів для тварин, які постраждали від російської агресії. Окрім цього, запущено всеукраїнську програму безкоштовної стерилізації безпритульних тварин, яка діє в багатьох населених пунктах. 

Центр порятунку диких тварин — це тимчасовий прихисток. Тут тварини проходять реабілітацію, а потім їх повертають у природу чи знаходять їм гідний прихисток, у тому числі можуть евакуювати за кордон. 

«Ці тварини не виживуть у дикій природі. Але вони чудово почуватимуться в наближених до неї умовах. Ми певні, бо дуже уважно слідкуємо за життям наших підопічних у реабілітаційних центрах. Чому ми певні, що диким тваринам не місце у звіринці, контактному зоопарку, вольєрі біля дому й тим більше — квартирі? Бо вже бачили, до чого призводить таке життя. До травм, каліцтв, психологічних проблем тварин», — зазначено на фейсбук-сторінці центру.

Керівниця центру Наталія Попова зараз спеціалізується саме на порятунку тварин, яких колишні господарі залишили в зоні бойових дій. За рік через її притулок пройшли близько 600 тварин. 

«Ми тварин не накопичуємо, ми не зоопарк і це не наша мета. Коли виїжджаємо в зону бойових дій, військові, водії та особисто я ризикуємо життям не заради того, щоб тварина потім знову жила в клітці», — розповіла Наталія виданню «Евакуація.City».

Фото: Олександра Клітіна

Повідомляють військові

Про звірів, які опинилися в біді, дізнаються переважно від військових. Ситуації дуже типові: тварин знаходять покинутими в зоопарках чи приватних вольєрах. Хто власники — невідомо. Люди виїжджають і залишають тварин напризволяще. 

Місць у притулку наразі не вистачає: звірів евакуюють із зони бойових дій і тимчасово розміщують, де тільки можливо. Наталія переконана, що це краще, ніж залишити їх під обстрілами. 

«Рятують собачок, котиків, а таким ніхто не може допомогти. Думаєте, мені хочеться туди? Звісно, ні. Але тому і їжджу, бо сказати «ні» й залишити тварину напризволяще не можу. Якщо запит є, беру себе в руки й виїжджаємо», — каже волонтерка.

Один показовий випадок стався в контактному зоопарку в Ямполі на Донеччині.

«Зоопарк розгромлений, але там залишився живим гімалайський ведмідь. Ми поїхали забрали його. Він якимось чином вижив, а інші звірі, ймовірно, вмерли голодною смертю. Я розумію, що це не собака, можна відкрити вольєр і собаку випустити, але не лева, не тигра. Але ж варто хоча б повідомити про них. Ми не можемо врятувати тих, про кого не знаємо», — скаржиться Наталія. 

Вона каже, що розуміє тих, хто виїжджає із зони бойових дій, і що в таких умовах важко забрати із собою тигра, лева чи ведмедя. Однак звірі, яких людина закрила в клітці, абсолютно беззахисні, вони не мають можливості втекти й шансу врятуватися.

Єнот, лев і сокіл

Загалом таких історій чимало. Наприклад, зараз у Центрі порятунку диких тварин знаходиться єнот. Він лишився зовсім самотнім та наляканим у пустій квартирі. Господар давно відсутній, але причина достеменно невідома. Єнот жив сам і поступово розтрощив усю квартиру. Іноді до нього заходив сусід, щоб погодувати. Зрештою цей сусід і викликав рятувальників. 

А ще є лев на прізвисько Акер, якого врятували з Краматорська. Його утримували в приватній власності, але після початку повномасштабного вторгнення власники покинули лева та поїхали. Його знайшли воїни ЗСУ: слабкого, схудлого та самотнього, і звернулися з проханням врятувати. Тварину евакуювали. Зараз він отримує необхідне харчування, догляд та очікує на подорож до нового дому з гідними умовами.

«Окрім Акера ми доглядаємо ще десятьох левів, трьох тигрів, леопарда, двох єнотів, єнотоподібних собак. Усі вони стали жертвами людського бажання мати екзотику чи отримати прибуток», зауважують зоозахисники. 

Потрапляють туди час від часу й травмовані птахи та звірі, які потребують допомоги: качки, бобри, їжаки, лебеді, косулі тощо. Наприклад, днями до центру звернулися військові з проханням врятувати з передової поранене пташеня сокола. 

«Наші захисники врятували птаха та саме зараз мають передати його команді евакуації UAnimals. Незабаром сокіл приїде до нас на лікування та реабілітацію», — повідомили в Центрі порятунку.

Нагадаємо, з 1 квітня діє заборона на вилов риби

Автор: Сергій Коробкін

Фото: фейсбук-сторінка Центру порятунку диких тварин