В Україні з 24 лютого 2022 року триває воєнний стан та загальна мобілізація, які наразі продовжені до 20 травня. Чоловікам продовжують вручати повістки, з приводу чого виникає багато питань: хто й де може перевіряти документи та вручати повістку, яка процедура її отримання, відповідальність за неявку до територіального центру комплектування (ТЦК) тощо.
Юристи системи безоплатної правової допомоги роз’яснили правила вручення повісток та яка відповідальність настає при їх ігноруванні.
Хто має право вручати повістки?
- посадові особи районного (міського) військового комісаріату, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- представники органів місцевого самоврядування.
- роботодавці, керівники підприємств, установ, організацій, зокрема закладів освіти, незалежно від підпорядкування та форми власності своїм працівникам і студентам.
- власники будинків особам, які там проживають.
- співробітники поліції.
Де можуть вручати повістки?
Законодавство України чітко не регламентує перелік місць, де можуть вручати повістки, тому отримати їх можна будь-де: на вулиці, в адміністративній будівлі, на блокпості чи вдома — і це буде законно.
Чи має право уповноважена особа ТЦК зупиняти людей та перевіряти документи?
Ні. Перевіряти документи мають право уповноважені представники Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних сил, які визначені в наказі коменданта.
Тому сформувалась практика, коли працівники ТЦК спільно з представниками Національної поліції здійснюють вручення повісток.
Чи має людина право просити в уповноваженої особи пред’явити якісь його/її документи, перш ніж пред’явити свої?
Так, на прохання уповноважена особа зобов’язана пред’явити:
- службове посвідчення або інший документ, який підтверджує її приналежність до підрозділу, визначеному в наказі коменданта;
- копію наказу коменданта, яким визначено підрозділи, які мають право на перевірку документів;
- назвати підставу для перевірки документів.
Що буде, якщо проігнорувати повістку, що видана з метою уточнення військово-облікових даних?
Може настати адміністративна відповідальність — штраф від 3400 до 5100 грн (від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Це передбачено статтею 210–1 КУпАП України.
Хто ухвалює рішення про накладення штрафу?
Керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Саме вони розглядають справи про адміністративні правопорушення й мають право накладати адміністративні стягнення (згідно зі статтею 235 КУпАП України).
Якою має бути форма документа про штраф? Чи достатньо папірчика від працівників ТЦК про суму та реквізити?
Папірчика недостатньо. Керівник ТЦК має видати постанову про накладення адміністративного стягнення. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або надсилається особі, щодо якої її винесено.
Чи можна оскаржити постанову про накладення штрафу?
Так. Можна подати скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення. На це є 10 днів з дня винесення постанови (згідно зі статтею 289 КУпАП України).
Скільки дається часу на сплату штрафу?
15 днів з дня вручення копії постанови. У разі оскарження постанови — 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Якщо штраф не сплатити вчасно?
Постанову про штраф передадуть до державної виконавчої служби. Сума штрафу зросте вдвічі та додадуться виконавчі витрати (згідно зі статтею 308 КУпАП України).
Чи потрібно приносити в ТЦК квитанцію про оплату штрафу?
Так. Необхідно принести квитанцію про оплату або її копію посадовій особі, яка ухвалила постанову про штраф. На це дається три робочі дні від дня закінчення строку, передбаченого для оплати штрафу (згідно зі статтею 307 КУпАП України).
Чи потрібно з’являтися по повістці до ТЦК, якщо штраф сплачено?
Потрібно. Сплата штрафу не позбавляє від обов’язку з’явитися до ТЦК.
Хто підлягає мобілізації в Україні
В Україні призивають чоловіків з досвідом служби та без нього. Під час загальної мобілізації можна призивати військовозобов’язаних, призовників та резервістів, які є на військовому обліку ― це чоловіки від 18 до 60 років. Жінки-військовослужбовиці або жінки-військовозобов’язані від 18 до 60 років можуть бути мобілізовані добровільно.
Мобілізувати можуть чотири категорії осіб:
- військовозобов’язаних та резервістів з досвідом служби;
- призовників, які вже пройшли строкову службу;
- військовозобов’язаних, які не мають досвіду служби;
- обмежено придатних під час воєнного стану чоловіків.
Читайте також: На навчання та роботу частину чоловіків братимуть лише з документами з військкомату.
Фото: ТСН