В умовах війни тема злочинності заслуговує на окреме дослідження. Ми ж розповімо про один з видів злочинів — шахрайство. У цьому разі постраждалими переважно є люди зі скромними статками: пенсіонери, багатодітні сім’ї, люди з інвалідністю. Ці категорії населення готові хапатися за будь-яку нагоду, аби покращити своє фінансове становище в цей нелегкий час. Цим і користуються шахраї. Під виглядом держслужбовців, банкірів, поліцейських злочинці обіцяють додаткові грошові виплати, залишаючи людину в підсумку ні з чим.
Відповідно до статистики, яку наводить Офіс Генерального прокурора, кількість «вуличних» злочинів, таких як грабежі, розбої та крадіжки, минулого року знизилася майже вдвічі. Водночас кількість випадків шахрайства (стаття 190 Кримінального кодексу України) зросла на третину: з 25,2 тис. за 11 місяців 2021 року до 33,8 тис. за аналогічний період 2022 року.
Єдиної відповіді, чому зросла кількість випадків шахрайства, немає. Як нам розповіли в поліції, це комплексна проблема, пов’язана з великим переміщенням людей, непідконтрольними територіями, складнощами з доказовою базою при розслідуванні. Також однією з причин може бути недостатньо суворе покарання. Якщо до війни за скоєння тієї ж крадіжки людина могла відбутися штрафом або обмеженням волі, то в умовах воєнного стану, відповідно до Закону № 2117-IX, ухваленого в березні, покарання за майнові злочини було максимально посилено. У випадку з шахрайством цього не сталося.
Як розповів Соціальній інформаційній платформі керівник сектору комунікації головного управління Національної поліції в Тернопільській області Сергій Крета, останнім часом у регіоні збільшилася кількість та різноманітність випадків шахрайства. Особливо їх багато із соціальною допомогою.
«Наприклад, зловмисники публікують фальшиві оголошення в соцмережах «Фейсбук» або «Інстаграм» про нібито виплату додаткової соціальної допомоги переселенцям. Усім охочим пропонується перейти за таким-то посиланням. Надалі в людини дізнаються персональні дані, після чого знімають з картки все, що є», — повідомив він.
Наведемо приклади найпоширеніших шахрайських схем.
Сайти-двійники
Серед шахраїв популярні фішингові (фальшиві) сайти або, як їх ще називають, сайти-двійники — повна копія відомих інтернет-ресурсів, здебільшого державних. Після їх створення зловмисники розсилають SMS-повідомлення про можливість отримання соціальних виплат за підтримки Євросоюзу, програм благодійних фондів тощо. Відомості, які користувачі вводили на таких сайтах, автоматично ставали відомими шахраям.
Жертвами таких злочинців, наприклад, стало подружжя пенсіонерів з Тернопільської області, які сподівалися отримати соціальну допомогу. Як встановили правоохоронці, потерпілі ще в червні на одному з інтернет-ресурсів зареєструвалися для оформлення виплат міжнародної організації. Незабаром з ними зв’язався чоловік, який представився співробітником банку. Дізнавшись, що пенсіонери виплат не отримували, він умовив їх здійснити деякі банківські операції, які нібито необхідні для отримання грошей. Люди виконали всі вказівки незнайомця, після чого повідомили йому коди операції із SMS-повідомлень, що надійшли їм на мобільні. Шахрай потім повісив слухавку, а з банківських карток пенсіонерів зникли всі гроші.
«Банк» на зв’язку
Продовжує успішно працювати й стара схема, коли людині дзвонить невідомий і представляється оператором або службою безпеки банку. Добре поставленим голосом зловмисники повідомляють громадянину, що за його рахунком зафіксовано підозрілу активність і необхідно пройти додаткову перевірку. Дотримуючись інструкцій, людина повідомляє всі необхідні дані, що дає злочинцеві можливість отримати доступ до її рахунку.
Важливо пам’ятати, що співробітники банку ніколи не вимагають назвати останні три цифри на зворотному боці картки (CVV-код), пароль, термін дії, одноразовий пароль, код операції, що надходить на телефон. Крім того, у поліції рекомендують громадянам встановити індивідуальні ліміти на операції з платіжною карткою.
Під виглядом соцпрацівників
Складно відмовитися пустити людину в будинок, якщо вона чемно представляється працівником соціальної служби. Цим і користуються злочинці, які обирають своєю жертвою переважно самотніх пенсіонерів. Вони часто пропонують стареньким обміняти купюри на буцімто нові або пропонують придбати продуктові набори за символічну ціну. Головна мета — дізнатися, де господарі ховають гроші. Потім один зловмисник відволікає власника помешкання, поки інший вчиняє крадіжку. Втім, є приклади, коли постраждалим вдавалося самостійно затримати злочинців.
У центрі Києва на вул. Пушкінській до 81-річного пенсіонера прийшли дві жінки, які представилися співробітницями соціального фонду. Жінки заявили чоловікові, що розпочалася грошова реформа й вони допомагають пенсіонерам обміняти старі гроші на нові. Пенсіонер спочатку повірив, але потім поведінка жінок здалася йому підозрілою. Дідусь зачинив вхідні двері, а ключ поклав собі до кишені, маючи намір викликати поліцію. Надалі одній з жінок вдалося забрати ключ, відчинити двері та втекти, а другу пенсіонер зумів замкнути в туалеті. І це попри те, що нападниця вдарила його пляшкою по голові й забризкала очі сльозогінним газом. Поліція, яка прибула на місце, затримала злочинницю.
Рідні в небезпеці
Коли вночі чи рано-вранці лунає дзвінок і схвильований голос нерозбірливо кричить у слухавку: «Мамо/тато, я в поліції!» — це викликає потрясіння. Уже в процесі розмови людина розуміє, що абонент не є тим, за кого себе видає. Хоча це вдається не всім. Злочинці — добрі психологи й намагаються максимально довго утримувати людину на лінії, щоб вона не зробила паузу й, оцінивши ситуацію, не спробувала додзвонитися до свого родича.
В умовах війни чимало шахраїв паразитують на горі сімей військовослужбовців. Намагаючись відшукати інформацію про місцезнаходження своїх рідних, з якими зник зв’язок, люди часто публікують свої дані в соцмережах. Саме цим користуються шахраї, вимагаючи гроші за інформацію про зниклого. Зрозуміло, що жодних даних вони не мають.
Зловмисники крадуть мобільні номери
Ще одна шахрайська схема, яка набуває обертів, стосується мобільних номерів телефонів українців. Зловмисники полюють за ними, оскільки дізнавшись номер телефону, можна отримати доступ до всіх додатків, які встановлені на пристрої, у тому числі й до додатка банку.
Варіант 1 шахрайства. Зловмисники починають протягом певного часу телефонувати потенційній жертві з двох різних номерів телефонів. Річ у тім, що для того, аби відновити втрачений номер мобільного, потрібно назвати оператору два номери телефону, з якими ви зідзвонювались протягом місяця найчастіше.
Після «атаки» на певний номер, зловмисники купують спеціальну тарифну картку, телефонують оператору мобільного зв’язку, називають номер жертви й заявляють, що це — їхній загублений номер. Оператор, звісно, попросить назвати два номери, з якими спілкувалися найчастіше, і шахраї називають саме ті номери, з яких вони й телефонували. На підставі цього оператор «прив’язує» номер до нової картки, а шахраї отримують доступ до всіх додатків, у тому числі й до банківської картки жертви.
Варіант 2 шахрайства. Він теж спрямований на викрадення номера телефону. Зловмисники телефонують до потенційної жертви й представляються операторами їхнього мобільного зв’язку. Шахраї запитують, чи задоволені клієнти якістю зв’язку. І коли чують, що ні, то пропонують нібито перепідключити їх до іншої «вишки». Для цього людині треба набрати на телефоні спеціальний код, який шахраї надсилають SMS-повідомленням. Однак після введення такого коду номер телефону жертви переходить до шахраїв і вони отримують доступ до всіх додатків на телефоні, у тому числі й до банківських рахунків.
Як вберегтися від шахраїв
Незважаючи на те, що шахраї спритні й щоразу придумують нові схеми для виманювання коштів з людей, їхня робота все ж базується на певних принципах. Серед них: людська довірливість; неуважність; створення стресової ситуації, коли людина не може зорієнтуватися; намагання все зробити дуже швидко (знову ж таки, щоб людина не змогла отямитись і подумати).
Тому передовсім вам знадобляться критичне мислення, уважність та спокій. Не варто довіряти незнайомим людям, ким би вони не представлялися, і тим більше впускати їх до свого помешкання. Це не надто безпечно й у мирний час, а під час воєнного стану — і поготів.
Українські банки вже давно наголошують: їхні працівники ніколи не запитують у клієнтів конфіденційні дані картки. Як зазначають у Нацбанку, 16-значний номер карти — єдине, що ви можете повідомити телефоном. Щоб вберегти кошти, необхідно:
- тримати в секреті три цифри на звороті картки (CVV-код), коди (одноразові паролі) банків та мобільних операторів;
- підключити SMS-інформування стосовно операцій з платіжною карткою;
- встановити індивідуальні ліміти на операції з карткою;
- використовувати віртуальну картку для розрахунків в інтернеті;
- перераховувати необхідну суму з основної картки на віртуальну перед здійсненням покупки.
Особливо уважними слід бути при переході за посиланням на незнайомі сайти, коли ви хочете щось купити чи коли на них обіцяють грошову допомогу. Зловмисники створюють повну копію оригінального сайту, проте відмінності все ж є. Це може бути трохи інша кольорова гама ресурсу. І якщо ви постійно відвідуєте певний сайт, ваше око зможе побачити різницю.
Уважно потрібно переглядати URL-адресу. У підроблених вебресурсів URL може відрізнятися від адреси реального сайту ледь помітною деталлю: дві літери замість однієї, інший домен, нестача якогось символу.
Завжди перевіряйте адресу сторінки, якщо переходите на неї за прямим посиланням. Також переконайтеся, що ресурс використовує сучасні протоколи безпеки даних: URL-адреси повинні починатися з «https://». Те саме стосується скісної риски (/) в кінці URL-адреси — вона повинна бути.
Також багато сайтів-двійників вимикають адресний рядок, щоб адресу вебресурсу не було видно. Це робиться навмисне, щоб потенційна жертва не помітила, який саме сайт вона відвідує.
Якщо вам потрібен конкретний сайт, краще набрати його URL у рядку адреси або пошукати компанію за її назвою, якщо вона вказана. Про ознаки шахрайства також свідчать погано, нашвидкуруч написані тексти, картинки товарів, які можна зустріти й на інших сайтах. Тобто це не зображення конкретного товару, а лише ілюстрація.
Щоб вберегтися від крадіжки мобільного номера, у Мін’юсті радять не телефонувати та не відповідати на дзвінки з невідомих номерів, а також не вказувати номер мобільного телефону, закріплений за платіжною карткою, в оголошеннях.
Також варто звернутися до оператора мобільного зв’язку із заявою про те, що дублікат вашої SIM-карти може бути виданий лише за наявності паспорта з відповідними реквізитами, або перейти на контрактне обслуговування номера.
Повідомляючи потенційній жертві про те, що її родич потрапив в аварію чи має проблеми з правоохоронними органами, зловмисники розраховують на раптовість, непідготовленість та емоції. У такому разі вкрай необхідно залишатися спокійним, мислити логічно й намагатись зв’язатися з рідною людиною самостійно.
У Мін’юсті зазначають, що варто запитати посаду особи, яка вам телефонує (якщо попередньо вона зазначила, що працює в правоохоронному органі) та до якого саме відділення поліції доставлено вашого родича. Як правило, після таких запитань шахрай намагатиметься маніпулювати здійснювати тиск, зазначаючи, що вашому родичеві «світить реальний термін та його посадять».
«Терміново завершіть розмову й зателефонуйте тому родичеві, з приводу затримання якого повідомили (якщо є можливість, під час розмови з шахраєм паралельно зателефонуйте вашому родичу). Повідомте департамент кіберполіції Національної поліції України про спробу вчинення шахрайства», — зазначають у відомстві.
Що буде зі злочинністю
Попри складність розслідування справ про шахрайство (адже потрібно довести, що людина віддала гроші не добровільно) та пошук самих злочинців, деяких з них усе-таки затримують.
Нещодавно в Чернівцях поліція затримала 26-річного одесита, який створив своєрідний call-центр, оператори якого дзвонили абонентам у різних областях України.
«Зазвичай, зловмисники повідомляли людям, що їхній родич нібито вчинив ДТП і потребує суттєвої фінансової допомоги на лікування чи запобігання відповідальності за травмування інших. Якщо потерпілі вірили, зловмисники відправляли до них за грошима своїх спільників», — повідомили в пресслужбі поліції Чернівецької області.
У Рівному правоохоронці завершили розслідування справи банди, яка також працювала за схемою «ваш родич потрапив у ДТП». Зловмисники телефонували до жертв, повідомляли, що їхній родич начебто потрапив у аварію, і просили терміново дати гроші на лікування. Таким чином вони виманили в рівнян близько 1,4 млн грн. Станом на момент завершення слідства 400 тис. грн вже повернули.
Шахрайську схему налагодив ув’язнений Рівненського слідчого ізолятора, залучивши до справи ще двох пособників — в’язнів з цього ж закладу, та двох виконавців на волі. Підозрюваним загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.
фото: zaxid.net
Ситуація на контролі
Водночас слід зазначити, що ситуація з криміналом в інформаційному просторі поки не стоїть на першому місці. Людей насамперед хвилює ситуація на фронті, проходження опалювального сезону, зростання цін, безробіття. Проте тема зі злочинністю в майбутньому має шанси стати однією з головних. Усе залежить від здатності влади контролювати ситуацію в країні, а також від того, чи будуть забезпечені критичні потреби населення.
Поки що ситуацію з криміналом вдається тримати на контролі. Принаймні, про це свідчить офіційна статистика. Відповідно до опублікованих даних у порівнянні з 2021 роком загальна кількість кримінальних злочинів в Україні зросла на 7 %, що не так багато в умовах повномасштабної війни. Втім, до статистики потрібно ставитись дещо критично.
Як розповів нашому виданню доктор юридичних наук, старший науковий співробітник НДІ МВС України Олександр Кулик, статистика не відображає повної картини зі злочинністю. Багато постраждалих можуть не звертатися до поліції. Та й самі правоохоронці, каже експерт, намагаються не брати на облік частину злочинів, щоб мати змогу розслідувати важчі з них.
«Та кількість правопорушень, які зараз реєструються, вона, за відгуками самих поліцейських, і те, що я чув, є надмірною. Не по всіх випадках вдається нормально працювати. А тому в поліції змушені здійснювати внутрішній відбір. І це практика не лише України, таке відбувається й в Європі», — розповів він.
Зазначимо, що до згаданих труднощів слід додати й банальну незацікавленість частини правоохоронців у відкритті кримінальних проваджень, аби не псувати собі статистику з розкриттів. І це не поодинокі випадки, про що частково свідчать результати опитування останніх років, де вказується про зниження довіри населення до правоохоронної системи. Підвищити довіру до правоохоронних органів, поліпшити ефективність їхньої роботи можливо лише за умов злагодженої роботи всіх державних інституцій, де основна ціль — благо народу. І це саме те, до чого сьогодні потрібно прагнути.
Автори: Олександр Кітраль, Тамара Тисячна, головне фото: zaxid.net