«Пенсійний кур’єр» продовжує серію матеріалів про закордонне життя українців. У центрі нашої уваги сьогодні — історія мешканця Луганщини, який зумів заново побудувати життя у Чехії.
Уродженець Луганщини Леонід Климчук перебрався до Чехії у 2015 році — після Революції Гідності та початок бойових дій на сході країни. Спочатку оселившись у Києві, колишній держслужбовець, працювати по спеціальності не міг – ще до подій Революції Гідності його звинуватили у зловживанні посадою. Чоловік запевняє, що справа була сфабрикована, однак три роки у колонії-поселенні відбути довелось. Звільнившись та переїхавши до Києва, чоловік зрозумів, що на нову нерухомість та облаштування життя з нуля, необхідні кошти він зможе заробити лише за кордоном.
Через знайомих знайшов роботу в Чехії. Щоправда, спочатку вона була важка і некваліфікована — на хімічному виробництві. Однак, компанія з працевлаштування взяла на себе оформлення усіх необхідних документів.
— З Києва мені зробили довгострокову візу на один рік. Інакше кажучи, робочу візу. Це значить, що мета мого перебування у Чехії строком на рік потверджувалася роботодавцем, тобто на рік за мною було закріплене робоче місце. Працювати мені потрібно було на хімічному підприємстві. Прямо скажу, робота не дуже корисна для здоров’я, але більш-менш нормально оплачувана.
Леонід облаштувався у чеському місті Острава. Поселився в гуртожитку, працював з мінімально можливими вихідними, заощаджував кошти. Щодо юридичних нюансів узаконення свого перебування в Чехії Леонід розповідає, що в країні все досить добре організовано.
— Головне — після приїзду до Чехії протягом трьох робочих днів обов’язково зареєструватися. Або у відділенні поліції, якщо приїхав на порівняно недовгий термін, або у відділенні Департаменту з питань надання притулку та міграційної політики, якщо це перебування довгострокове. Мене зареєструвала організація, яка надала мені гуртожиток, сам я цього не робив.
Взагалі, розповідає Леонід, у Чехії приїжджим іноземцям головне дотримуватися заявленої в документах мети перебування.
— Мета перебування – це тут, як священна корова, — жартує він. — Тобто це така позиція, яка визначає: чого ви знаходитеся в країні. Поки нема дозволу на постійне проживання, ви не можете провести на території Чехії жодного дня, не дотримуючись вашої мети перебування! Наприклад, якщо ви навчались у Чехії та вчитися вже закінчили, то й ваша мета перебування – навчання – припиняється. І якщо ви хочете залишитися в країні, повинні оперативно змінити мету перебування. Якщо ж ви звільнилися з роботи, то наступного дня маєте вийти на іншу, щоб мета перебування — працевлаштування — була в силі, або змінити мету перебування так, щоб не було жодного дня перерви. Іншою метою може бути підприємництво, возз’єднання сім’ї тощо. Єдиний виняток – так званий захисний період, що триває 60 днів, і який служить для пошуку нової роботи, якщо ви втратили попередню не з власної вини.
У Леоніда з цим проблем не було. Він працював рік, потім змінив довгострокову візу на дозвіл на довгострокове перебування — спершу на два роки, тоді ще на два. Якщо людина живе і працює в Чехії, сплачує податки, нічого не порушує, то це формальна процедура. Головне стежити за всіма термінами, пов’язаними з перебуванням, бо порушення їх навіть на один день може призвести до анулювання дозволу на проживання в Чехії.
Так минуло п’ять років, Леонід обріс знайомими, друзями, вивчив мову, склав відповідний іспит на рівень її знання А2. І почав задумуватися над тим, щоб відкрити власний бізнес та перевезти до Острави сім’ю: дружину і сина, який якраз закінчував в Україні школу і планував навчатися в чеському виші.
— Відкрити свою справу і отримати на цій підставі вид на проживання за кордоном я мріяв, ще коли був у колонії. Довго примірявся, чим можу зайнятися тут, у Чехії, на що вистачить грошей, на які послуги є попит. Маючи фінансову освіту, розробив бізнес-план та представив його на розгляд спеціальної комісії. Знали б ви, з якою надією я очікував на це рішення! Коли комісія дала добро, — був найщасливішою людиною на світі, і вже тоді знав, що в мене все вийде. Далі зареєстрував свою клінінгову фірму в Торговому реєстрі. Оформив на роботу двох жіночок, громадянок Чехії, тут це необхідна умова, і почали працювати. Не скажу, що ми зараз купаємося в розкоші. Але стабільний дохід маємо.
Сьогодні чоловік знімає окреме житло, торік перевіз до Чехії сім’ю. А зараз збирається подавати заяву про дозвіл на постійне проживання, адже вже мешкає в Чехії понад п’ять років. До заяви треба додати підтвердження про наявність житла в Чехії (для цього орендована нерухомість теж підходить) та документ, що засвідчує достатню кількість фінансів для проживання. Оскільки усі ці вимоги Леонід виконує, то сподівається на позитивне вирішення питання.
Підтримка для біженців
Та зараз у чоловіка власне еміграційне питання трохи відійшло на другий план, адже нині у їхній орендованій трикімнатній квартирі багато вимушених гостей, яких в Остраву привела війна. У Леоніда сьогодні тимчасово мешкають його колишні сусіди із з-під Києва:
— У нас живе сім’я з трьох чоловік. Усі вони оформили собі тимчасовий захист та отримують допомогу по 5000 чеських крон на кожного (1000 крон це приблизно 1330 грн). Таку матеріальну підтримку вони можуть одержувати упродовж п’яти місяців, поки не знайдуть роботу. Але щомісяця треба подавати заяву до Бюро праці з підтвердженням, що ти ще не працевлаштувався. Це можна робити як в офісі, так і онлайн. Зараз для працевлаштування біженцям в Чехії не потрібно мати відповідний дозвіл чи робочу візу. Достатньо статусу тимчасового захисту.
Леонід розповідає, що чехи дуже підтримують українців.
— Це складається з тисячі дрібниць: усім охочим роздають телефонні картки з номерами чеських операторів, бо в багатьох документах потрібно вказати саме чеський номер. Перші п’ять днів після в’їзду в Чехію українці можуть безкоштовно пересуватися залізницею. Авто на українських номерах отримує на два місяці з моменту перетину кордону безкоштовну автоцивілку. І таких важливих деталей багато! Також на рік особам з тимчасовим захистом надається медичне страхування. А чотирирічну дитину наших знайомих ми без проблем влаштували в місцевий садочок. Та й роботу тут можна знайти: щоправда, без знання мови це буде не дуже висококваліфікована і не дуже щедро оплачувана праця. Проте варіанти є. Ми, наприклад, вивчаємо вакансії для наших гостей на чеській недержавній біржі праці, яка створена спеціально під теперішню хвилю українських біженців.
Фото: ceskoukrajinska.com