Війна та спричинена нею психоемоційна напруга прискорили старіння українців. Про це нещодавно заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
«Зараз ми маємо найбільш інформативну війну в історії людства, ми бачимо події майже в прямому ефірі, це дуже впливає на психоемоційний стан. За попередніми підрахунками та дослідженнями, що проводилися провідними вченими, такий тривалий вплив на психоемоційний стан людини призводить до того, що вона біологічно старіє на 10-15 років раніше. Тобто зараз нас у 40 років наздоганяють хвороби, які з нами зазвичай траплялися у 60 років», – зазначив він.
Через рік-два прогнозується зростання захворюваності на онкологічні та серцево-судинні захворювання, в тому числі на інфаркти та інсульти.
Загалом населення планети старіє. Збільшення кількості людей похилого віку від загальної чисельності населення відзначають майже у всьому світі. Разом з тим, зменшення частки працездатного населення впливає на дуже багато процесів в будь-якому суспільстві. Демографічне старіння напряму, і не кращим чином, впливає на світову економіку, ринок праці, попит на товари і послуги, потребує більше грошей на соціальний захист, медицину тощо. Впливає це і на структуру сім’ї та взаємини між людьми, що належать до різних поколінь. Виявляється, що старіння – це один з великих викликів ХХІ століття.
Чому людство старіє
Чисельність та віковий склад населення залежить одночасно від трьох демографічних процесів: народжуваності, смертності та міграції. З 1950 року у світі фіксується значне збільшення тривалості життя на фоні зниження народжуваності в багатьох країнах. Це і є головним чинником, що зумовлює старіння населення.
Міжнародна міграція також призводить до зміни вікових структур населення, але не загалом у світі, а в окремих країнах та регіонах. У країнах, які приймають велику кількість мігрантів, може старіння населення може уповільнитись. Принаймні тимчасово, оскільки мігранти – це, зазвичай, люди молодого працездатного віку.
Україна і світ
Згідно з даними таблиці 1 в Україні яскраво простежується збільшення осіб пенсійного віку ніж молоді. І, вочевидь, така тенденція через масову міграцію лише погіршуватиметься. В таких заможних країнах, як Німеччина і Японія відсоток людей похилого віку ще більший, а молоді приблизно стільки ж. У них чітко простежується тенденція до низької народжуваності з одного боку і збільшення тривалості життя з іншого.
Натомість, одні з найбільш бідних країн у світі африканські Зімбабве і Конго вражають тим, що людей похилого віку у них майже немає – по 3,8% і 2,6% від загальної кількості населення. Це, нажаль, може свідчити про те, що люди в цих країнах переважно не доживають до поважного віку. Проте понад 40% жителів країни складають діти у віці до 15 років. Народжуваність переважає смертність в кілька разів.
Недарма за даними ООН Африка – континент, який зростає найшвидше. Світовий приріст населення в майбутньому відбудеться саме за рахунок африканців. Прогнозується, що населення в країнах, розташованих на південь від Сахари, до 2050 року збільшиться вдвічі.
Натомість в Європі спостерігається вкрай протилежна тенденція. У половині європейських країн в найближчі десятиліття прогнозується зниження населення на 10%. У низці європейських країн, а також в Японії, населення скоротиться більш ніж на 15%. Такий же прогноз був і для України. Однак, все змінилось з повномасштабним вторгненням росіян: великі темпи міграції та чинники війни спричиняють значно активніше старіння нації.
На сьогоднішні народжуваність у всіх європейських країнах нижча за мінімальний показник (2,1 дитини на кожну жінку), необхідний для забезпечення відтворення населення в довгостроковій перспективі. А в деяких країнах цей рівень знаходиться нижче зазначеної позначки вже протягом кількох десятиліть. Однак, частина країн виправляють таку тенденцію за рахунок припливу до них мігрантів.
Середньо очікувана тривалість життя у світі – 71-72 роки. Як випливає з таблиці 2, в Україні цей показник щодо чоловіків значно нижчий, а в жінок – навпаки вищий.
В таких заможних країнах як Німеччина чи Японія тривалість життя дуже висока, непогана ситуація і в США. А от приклад деяких африканських країн зовсім невтішний – у Зімбабве в середньому люди ледь доживають до 50 років.
Загалом за останні роки у світі було досягнуто значного збільшення тривалості життя. І прогнозується її подальше зростання в середньому до 77 років. Але у різних країнах ситуація залишатися дуже неоднорідною. Якщо говорити про найменш розвинуті країни, то там тривалість життя на 7 років нижча, від середнього показника. Між іншим, це викликано високим рівнем дитячої та материнської смертності, а також високим рівнем насильства, конфліктними ситуаціями та епідемією ВІЛ, що триває, в цих країнах.
Що робити?
За оцінками МВФ старіння населення безпосередньо впливає на ВВП країн, а також на їх зовнішні борги. Втім, завдяки досягненням сучасної медицини люди живуть довше. І це можна використати. З одного боку питання підняття пенсійного віку актуальне для багатьох, в тому числі, і заможних країн. Якщо людина буде спроможна працювати якомога довше, то користь буде і самій людині, і суспільству загалом.
Більш тривала економічна активність громадян може бути додатковим стимулом економічного зростання, яке своєю чергою призводить до покращення життя людей. В тому числі і до зростання пенсій.
На тлі необхідності продовжувати в Україні медичну і пенсійну реформи (з урахуванням запровадження накопичувальної системи), також можна зосередитись на запроваджені інших державних програм.
Наприклад, заохочувати людей більш старшого віку працювати довше та заохочувати роботодавців їх наймати. Комплекс заходів може включати надання державою податкових пільг і субсидій роботодавцям, які приймають на роботу працівників похилого віку. Вочевидь, є необхідність навчати і перенавчати цих працівників з урахуванням сучасних потреб. В таких випадках можна говорити про створення гнучких робочих графіків, включаючи часткову зайнятість.
Через 20 років 50-річні складатимуть половину мешканців планети
У 2018 році вперше в історії кількість людей віком 65+ перевищила кількість дітей до п’яти років у всьому світі. Вже за 20 років половина людей в світі буде старшою 50 років. При цьому кількість людей віком від 80 років згідно з прогнозами потроїться і у 2050 році сягне приблизно 426 мільйонів.
Кількість людей віком за 65 років зростає великими темпами в порівнянні з іншими віковими групами. Прогнозується, що до 2050 року кожна шоста людина у світі буде старшою за 65 років, що дорівнюватиме 16% від усього населення планети. В Європі та Північній Америці картина ще більш показова – там у 2050 році до категорії людей віком 65 років і старше буде входити кожен четвертий житель.
Якихось 70 років потому населення світу становило близько 2,6 млрд осіб. В 1987 році воно досягло 5 млрд осіб, а в 1999 році – 6 млрд. В 2011 року світове населення становило 7 млрд людей. В цьому році за прогнозами нас має бути 8 млрд. За деякими даними планета вже перетнула цю позначку минулого місяця.
Населення світу розподіляється по регіонах приблизно так: 61% припадає на Азію, 17% – Африку, 10% – Європу, 8% – Латинську Америку та Карибського басейну, 5% – Північної Америку та Океанію. Країни з найбільшою чисельністю населення – Китай (1,45 млрд осіб) та Індія (майже 1,42 млрд осіб).
Мешканці лише цих двох країн складають третину всіх жителів Землі. На них приходиться 18 і 17 відсотків населення планети відповідно. Прогнозується, що незабаром Індія навіть пережене Китай, населення якого в майбутньому навпаки трохи скоротиться: на 2,2% або на понад 30 млн осіб до 2050 року.
Газета «Пенсійний кур’єр» №32 (1002) від 10 серпня 2022 року
Фото: elements.envato.com