Життя часто саме підказує нам необхідність тих чи інших вчинків. Саме так вважає ветеран російсько-української війни, волонтер, громадський діяч Ігор Чернецький, адже він особисто неодноразово переконувався в справедливості цього правила. Юрист за освітою, він мав успішну кар’єру.
Але коли розпочалася Революція гідності, був серед тих, хто не задумуючись пішов на Майдан. Саме там, у протистоянні зі старою системою, отримав складні поранення. А тоді, ледве залікувавши рани, ще на милицях, поїхав на Схід. Але до старих ран додалися нові, і військову службу довелося завершити.
Та для Ігоря Чернецького це стало новим етапом життя: заручившись підтримкою дружини Наталії, вирішив створити Центр для учасників АТО та їхніх сімей «Бандерівський Схрон», який відкрили у 2016 році.
Ідея створення
Ветеран запевняє: коли маєш свою особисту проблему, то прекрасно розумієш, що потрібно щось робити. Втім, ідея з’являлася поступово, блискавичного рішення не було.
«Багато побратимів після повернення з війни, особливо після Іловайського котла та Дебальцевого, не могли знайти собі місця в мирних реаліях. Спочатку ми привозили їх до себе на дачу під Києвом. І там хлопці в тиші та спокої знаходили якісь справи до душі: фарбували, вирізали, майстрували. І так навпомацки почав вимальовуватися задум: відкрити будинок, центр, де отак в атмосфері взаємопідтримки й доброзичливості хлопці б відпочивали, набиралися сил», — згадує Чернецький.
Але потрібно було місце. Його знайшли на Івано-Франківщині. Ігорю запропонували стару резиденцію священника. Будинок був майже в нежилому стані, дах протікав, на кухні — розвалена піч. Але разом з друзями його привели до ладу. Втім, зізнається засновник, спочатку робота йшла більше інтуїтивно. Адже не було з кого брати приклад — подібних зразків, моделей просто не було.
«Спочатку була ідея створити для хлопців таку собі зону відпочинку, де б вони просто набиралися сил. А от уже необхідність створення будинку ветерана, закладу для допомоги в кризових ситуаціях, виникла згодом: після одного заїзду двом хлопцям просто не було куди повертатися. І вони залишилися жити в нас. З того часу, з березня 2017-го, і почав працювати будинок ветерана», — розповідає чоловік.
Існування на пожертви
Здебільшого «Бандерівський Схрон» існує на пожертви меценатів та небайдужих людей. Також він фінансується Івано-Франківською обласною програмою з комплексної допомоги ветеранам та їхнім сім’ям. А ще на загальну справу працює їхній власний соціальний бізнес. «Кава зі Схрону» та «Іграшки зі Схрону» — це ті соціальні підприємства, які були започатковані, аби була і робота для хлопців, і кошти для утримання будинку ветеранів.
Правила життя
Для ветеранів існують досить чіткі правила: хлопці повинні прокинутися до 7.30, обід та вечеря — обов’язково спільні. Протягом дня — робота в майстернях. Також у «Схроні» — «сухий закон».
«Центр виконував роль такого собі транзитного середовища між фронтом і цивільним суспільством. Перебування серед інших ветеранів та волонтерів у доброзичливому середовищі, в якому відчувається безпека, розуміння, потрібність, допомагало ветеранам адаптуватись до мирного життя, встановити або відновити соціальні зв’язки. Звісно, з хлопцями працювали психологи. Взагалі ми мали таку ідею, щоб психологами ставали ті, хто сам пережив кризову ситуацію. Ми до цього рухалися й будемо рухатися», — зазначає ветеран.
Лютневі зміни
Після повномасштабного вторгнення росії ветерани зі «Схрону» повернулися назад на фронт. Хтось — у свої підрозділи, інші пішли у військкомат, Нацгвардію, Збройні сили, прикордонну службу.
«До 24 лютого в нас перебувала велика кількість хлопців, а після в «Схроні» залишилося лише двоє тих, хто за станом здоров’я не міг піти на фронт. Важко про це говорити, але багато з них уже поклали свої життя за нашу перемогу», — розповідає Чернецький.
Однак свого існування «Бандерівський Схрон» не припинив. Заклад перелаштував свою роботу. З кінця лютого в ньому почали приймати сім’ї побратимів, яким вдалось вибралися з окупації.
Також ветерани волонтерять. Доправляють на фронт автомобілі, необхідне спорядження, сонячні батареї, продукти, аптечки тощо. Допомагають і медичним установам, де лікуються поранені бійці: знаходять ліки, обладнання. Крім цього, шиють безкаркасні ноші, одяг, спецодяг для поранених, антимоскітні сітки.
«Зараз наше головне завдання — перемогти ворога. А як воно буде далі — побачимо. Поки ми просто щоденно працюватимемо, докладатимемо всіх зусиль, щоб наблизити нашу перемогу», — запевняє засновник «Бандерівського Схрону».
Авторка: Світлана Довгаль, фото з архіву Ігоря Чернецького