Колабораційна діяльність на тлі російського вторгнення стала сьогодні ще однією проблемою, з якою зіткнулася Україна. Про масштаби цього явища та про деякі правові аспекти питання під час брифінгу «Боротьба з колаборантами на звільнених територіях», який відбувся в «Укрінформі», розповіла речниця МВС Альона Матвєєва.
Що говорить статистика
За її словами, відповідно до даних Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), сьогодні у провадженні Нацполіції знаходиться 1200 кримінальних проваджень щодо колаборантів. Зокрема, 549 справ було розпочато за такими фактами, як публічне заперечення збройної агресії росії проти України, публічні заклики до підтримки рішень і дій росії, до співпраці з росією, до невизнання державного суверенітету України на тимчасово захоплених територіях України тощо.
Водночас з цих 1200 кримінальних проваджень у ході досудового розслідування 199 особам було повідомлено про підозру. За інформацією МВС, ці люди переважно є представниками держорганів і органів місцевого самоврядування; експрацівниками правоохоронних органів; представниками ТОВ або ФОП; цивільними громадянами.
«627 справ було розпочато за фактами добровільного зайняття громадянами України посад, які були незаконно створені на тимчасово окупованих територіях, а також у окупаційній адміністрації рф, або щодо добровільного обрання до таких органів тощо», – зазначила речниця МВС.
Якщо ж розглядати ситуацію в регіональному розрізі, то найбільше випадків колабораціонізму наразі зареєстровано в Луганській області — 174, в Херсонській області ця цифра сягнула 140 осіб, в м. Києві – 118, Донецькій – 106, Київській – 84, Житомирській – 73, Сумській – 66, Запорізькій – 64.
При цьому зменшення випадків колаборації на сьогодні не спостерігається. «В середньому за місяць у ЄРДР нараховується близько 160 таких фактів», – поінформувала Альона Матвєєва.
Хто серед антигероїв
Приміром, два чоловіки, які під час захоплення окупантами Київщини, активно співпрацювали з ворогом: отримували гумдопомогу від рф і поширювали її серед місцевого населення; віддали росіянам документи з сільради; повідомляли дані про військових, які брали участь у АТО і в ООС та інформацію про стратегічні об’єкти інфраструктури у Бучанському районі Київщини.
У полі зору правоохоронних органів опинився й чоловік, який з метою сприяння діяльності влади рф, добровільно погодився зайняти посаду виконуючого обов’язки начальника так званої «народної поліції міста Бердянська» Запорізькій області.
«Також слідчими було повідомлено про підозру двом керівникам приватних підприємств. Вони співпрацювали з організаціями, які або зареєстровані у рф, або знаходяться на території рф чи на території «днр» і, відповідно, отримували прибуток від цих організацій та сплачували податки до рф. Ця сума нараховувала більше 1 млн російських рублів», – заявила Альона Матвєєва.
Заочно отримала підозру й українка, яка на території тимчасово захопленої Нової Каховки добровільно погодилася працювати у незаконно створеному відділку поліції.
«Ще один випадок був внесений у ЄРДР – коли на тимчасово окупованій території Херсонської області жінка почала співпрацювати з окупантами і погодилася стати адміністратором так званого ТРК «Таврія». До окупації це був телеканал «UA: Херсон», — зазначила речниця МВС.
Часто співпраця з окупантами обґрунтована тим, що загарбники обіцяють українцям керівні посади, фінансову винагороду. Також люди можуть співпрацювати із агресором задля отримання якоїсь користі для себе чи через помсту.
Кожен випадок індивідуальний
Та таврувати усіх жителів окупованих територій словом «колаборант» Україна не збирається. Колабораціоністи – це ті особи, які усвідомлено співпрацюють із окупаційною цивільною чи військовою владою на шкоду власній країні. Якщо ж на тимчасово захоплених рф територіях людина, щоб прогодувати сім’ю, трудиться, скажімо, продавцем у магазині, то її ніхто не збирається притягувати до відповідальності за колабораціонізм. За словами речниці МВС, під кожен випадок закон не застосуєш однаково, тому всі факти будуть розглядатися окремо.
«Наприклад, якщо людина закликала підтримувати військових рф або надавала якісь відомості, брала гуманітарну допомогу від окупантів і розповсюджувала її – це одне покарання, якщо йдеться про якісь більш серйозні дії, приміром, коли через колабораційну діяльність особи хтось загинув – то термін у цьому випадку може бути більш серйозний, навіть до довічного ув’язнення», — зазначила Альона Матвєєва.
Катерина Буглак
Читайте також про загрозу ядерної катастрофи та ситуацію довкола Запорізької АЕС очима колишнього міністра ядерної безпеки України Юрія Костенка.