Катерина Десницька народилася 1886 року в Луцьку. Її батьки були досить заможним багатодітним подружжям. Батько працював головою Луцького окружного суду. Але коли дівчинці було 2 роки, помер. У вдови Марії Михайлівни залишилося дев’ятеро дітей: двоє від її першого шлюбу, п’ятеро — від першого шлюбу покійного чоловіка, а також двоє спільних. Жінка продала маєтки й переїхала з дітьми в Київ. Попри непросту фінансову ситуацію, діти здобули гідну освіту. Катерина навчалася в найкращій у місті жіночій гімназії неподалік Хрещатика.
У 17 років дівчина залишилася круглою сиротою, від раку померла мати. На певний час переїхала до Петербурга, де навчався її брат Іван. Оселилася в генеральші Надії Дмитрової, своєї хрещеної. Там закінчила курси шпитальних медсестер.
У Києві залишився її залицяльник Ігор. Починалася російсько-японська війна. Юнак написав Катерині, що йде на фронт. Десницька також з пересувним шпиталем вирушила на Далекий Схід слідом за своїм коханням. Молода дівчина повернулася зі служби з трьома бойовими нагородами.
Знайомство з принцом
На честь завершення війни сміливу дівчину запросили на імператорський бал георгіївських кавалерів. Там її покликав до танцю гвардійський гусар екзотичної зовнішності. Він виявився принцом Сіаму Чакрабонґсе (скорочено Чакрабон), сином короля Рами V. Юнак прибув до російської столиці 1898 року на навчання. А в 1902 році став корнетом гусарського полку й вступив до Академії Генштабу.
За іншою версією, Катерина й Чакрабон познайомилися ще до війни, на зібранні «золотої молоді» в популярному світському салоні.
Гарячі почуття зустріли на своєму шляху непрості перешкоди. Принц сповідував буддизм, Катерина була православною. Хлопець мусив поступитися своєю релігією. Таємно від батьків обвінчався з коханою в Стамбулі, у грецькій церкві. Медовий місяць у Єгипті пророкував щасливе життя українській «попелюшці». Проте вона навіть не підозрювала, що її казка швидше добігає кінця, аніж починається.
Принц не міг з’явитися в столиці Сіаму з невідомою жінкою, до того ж європейкою. Тому залишив Десницьку в Сінгапурі в друзів. Згодом перевіз її у зведений для нього батьком палац Парускаван. Там Катерина чотири роки жила в статусі коханки.
Сіамська королівська родина не сприйняла шлюб молодшого сина й не прийняла дівчину за невістку. Подейкують, що навіть сина за такий вчинок позбавили черги на престол. Ситуація дещо покращилася з народженням у Катерини 1908 році королівського онука Чули.
1910 король Рама V помер. Престол посів його старший син Вачпровуд. Він був значно прихильніший до вибору брата й визнав його шлюб. Катерині надав титул принцеси Сіаму вищого рангу та нове ім’я На Пхітсанулок (за назвою провінції, якою керував її чоловік). Зважаючи на те, що новий повелитель був бездітним, то Чакрабон став спадкоємцем престолу. Брат призначив його керівником Військової академії й Генерального штабу сіамської армії.
Спокійне й розмірене життя в офіційному шлюбі тривало п’ять років. Улітку 1911 вони навіть відвідали Київ.
Горде розлучення
Незважаючи на традиції своєї країни, Чакрабон пообіцяв дружині не заводити гарем і бути вірним лише їй одній. Однак 1918 року він закохався в 15-річну принцесу Чаваліт, дочку свого родича. У королівській родині Сіаму практикували багатоженство й чоловік просив Катерину змиритися зі суперницею. Але Катерина вимагала розлучення. Вона відмовилася від розкішного утримання й погодилася на офіційні аліменти.
Подружжя розлучилося. Їхній син Чула залишився в Сіамі, адже був у черзі на спадкоємця престолу. Катерина навіть не попрощалася з ним перед від’їздом. Боялася, що її серце не витримає прощальних хвилин з сином. Такого її вибору Чула не пробачив: до своєї смерті не мав бажання з нею спілкуватися й не зрозумів рішення про розлучення з батьком.
Заміж за електрика
Десницька виїхала до свого брата-дипломата в Шанхай. Там почала працювати в Червоному Хресті. На аліменти від колишнього чоловіка купила собі будиночок, частину якого здавала квартирантам. Серед них був електрик Ґарі Клінтон. Він і став її другим чоловіком. Подружжя подалося на батьківщину чоловіка, у США.
Тим часом принц Сіаму марно намагався узаконити свої стосунки з юною коханкою. Виявилося, що вони мають кровний зв’язок, тому офіційне одруження стало неможливим. Проте в цивільному шлюбі пара прожила два роки. У 1920-му принц Сіаму раптово помер від запалення легенів.
Приїхавши на похорони Чакрабона на вимогу протоколу, а також з власних людських міркувань, Катерина дізналася, що все своє майно покійний заповів коханці та синові. Однак його старший брат, король Сіаму, своїм рішення розділив спадок на трьох: коханку, Катерину та її сина.
З другим чоловіком Десницька прожила недовго, розлучилася. Після Другої світової війни переїхала до Парижу. У французькій столиці жила її рідна сестра. Крім того, неподалік, у Лондоні, вчився син Чула. Катерина прагнула налагодити з ним стосунки, приїздила на зустрічі кілька разів, але даремно. Хлопець не пробачив їй розлучення з батьком і довгої розлуки, тому спілкуватися не бажав.
Нащадки українки та принца
Чула здобув хорошу освіту в Кембриджі. Королівська родина його дуже любила, дала офіційний титул Ясновельможний і забезпечувала фінансово. Проте юнака не допустили до повноправного престолонаслідування через розлучення батьків. Він жив у Лондоні. Написав історію сіамської королівської династії Чакрі, до якої належав сам, де розповів про долю своїх батьків.
Фото: wikipedia.org
Авторка: Світлана Шевчук