Борги за комуналку: з чим зіткнуться неплатники

Проблеми з пошуком роботи, інфляція, зростання цін усе це призвело до того, що опалювальний сезон багато українців зустрінуть з фінансовими труднощами. І все ж брак грошей, а також законодавчі послаблення в умовах війни не звільняють від оплати комунальних послуг. До того ж систематичні неплатежі можуть у підсумку загнати людину в боргову яму, що утвориться після скасування воєнного стану. Докладніше про те, з якими труднощами ризикують зіткнутися комунальні боржники, як вирішувати ситуацію в разі нестачі коштів на оплату житлово-комунальних послуг і яких заходів варто було б вжити владі для підтримки населення у матеріалі.

Не комунальні канікули

На перший погляд, влада зайняла лояльну позицію щодо підтримки населення в питанні оплати комунальних послуг. Розпорядження Кабміну № 206 від 5 березня забороняє нарахування та стягнення штрафів та пені за несвоєчасну чи неповну оплату комуналки. Також заборонено відключати комунальні послуги в разі заборгованості. Водночас громадянам дозволено користуватися грошима на рахунках, які раніше були арештовані, зокрема за несплату газу, опалення, водопостачання. У результаті в деяких людей може виникнути ілюзія, що за несплату комунальних послуг нічого не буде.

Дійсно, виконавчі органи в умовах воєнного стану мало як можуть вплинути на злісних неплатників. При цьому потрібно врахувати, що борг за комунальні послуги в разі неплатежу зростатиме, а керівна компанія надалі матиме право звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості. Про це «Пенсійному кур’єру» розповіла експертка з ЖКГ Крістіна Ненно.

«У разі несплати за справу візьмуться державні чи приватні судові виконавці. Як результат арешт рахунків, заборона на виїзд за кордон. Тому все одно борги доведеться сплатити», розповіла вона.

У найгіршому випадку боржник ризикує залишитися без житла. У статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться, що в разі відсутності в боржника достатніх коштів або рухомого майна, відбудеться звернення щодо стягнення на об’єкти нерухомості. Це можливо при заборгованості в розмірі 20 мінімальних зарплат, тобто 134 тис. грн. 

Крістіна Ненно радить громадянам не зволікати й у разі утворення заборгованості звертатися до надавача послуг з пропозицією реструктуризації боргу. 

«Там бачитимуть, що ви не відмовляєтесь від оплати, а тому розіб’ють борг на частини й не звертатимуться до суду», пояснила експертка.

Найвідповідальніші пенсіонери

Борги населення за комунальні послуги насправді є давньою «піснею». Вони формувалися протягом багатьох років. Навіть в умовно стабільному 2021 році заборгованість за комунальні послуги, за даними моніторингового сервісу «Опендатабот», зросла на 41% до 72 млрд грн. Цього року, за оцінками експертів, заборгованість досягла близько 100 млрд грн. При цьому більшість людей мають борги насамперед через відсутність коштів, а не тому, що не хочуть сплачувати. За словами директора аналітичного центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка, рівень оплати комунальних послуг в Україні становив пристойні 9296%.

«Багато людей намагаються не допускати виникнення заборгованості. Причому найвідповідальніші в цьому питанні пенсіонери. Найменш дисциплінованими є громадяни, які мають великі доходи. Маючи житло на столичному Печерську й живучи за кордоном, люди можуть не платити протягом рокудвох. І заплатити потім, оскільки сума заборгованості не є для них високою», розповів експерт «Пенсійному кур’єру».

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко пояснює відповідальність громадян тим, що багатьма українцями керує страх через можливу втрату своєї власності. У будь-якій іншій країні, вважає експерт, людина може мати акції, банківські та інші накопичення, тоді як більшість українців не мають нічого, окрім власного житла.

«А тому достатньо отримати претензію від водоканалу чи від керівної компанії щодо боргу, аби людина пішла та заплатила. Мало хто доводить ситуацію до звернення до суду», розповів він «Пенсійному кур’єру».

Непідйомні тарифи

Однак ситуація з оплатою стає дедалі гіршою. Не рятує й закон, який запроваджує мораторій на підвищення тарифів на газ, тепло та гарячу воду. Багато українців не мають грошей навіть на оплату вартості комунальних послуг довоєнного рівня. І тут доречне питання: наскільки адекватними є тарифи для населення? На думку деяких правозахисників, нинішні нарахування за комунальні послуги значно завищені, а способи формування неадекватні. Багато питань викликає та ж плата за абонентське обслуговування, функціонування систем опалення та гарячого водопостачання, що з’явилася окремою графою у квитанціях киян та мешканців інших регіонів з грудня минулого року.

«Перед реформою ЖКГ у 20162018 роках нам казали, що абонентську плату хоча й буде створено, тариф при цьому перерахують. Тобто загальна сума тарифу не підвищуватиметься. Але за фактом ми отримали додатковий платіж», пояснює Олег Попенко. 

Те саме стосується оплати за розподіл газу, яка становить сьогодні від 0,38 до 2,95 грн за кубометр газу залежно від регіону.

«На жаль, в Україні жодна тарифна зміна не призводить до перерахунку в бік споживача. Усі перерахунки та реформи проводяться виключно під монополіста. Це аксіома українських реформ у ЖКГ», зазначає експерт.

Відбувається чимало маніпуляцій і на рівні органів місцевого самоврядування. Багато депутатів на місцях ухвалюють завищені тарифи, оскільки корупційно можуть бути пов’язані з підприємствами теплокомуненерго (ТКЕ) та мають свій відсоток від виділення бюджетних коштів. Також чимало ТКЕ є приватними компаніями, які обґрунтовуючи тариф перед депутатами, вкладають туди всі можливі витрати, аж до службових автомобілів преміумкласу для керівництва.

Буває доходить до відвертого свавілля. Старший партнер АТ «Кравець та партнери» Ростислав Кравець розповів нашим журналістам, як мешканцям однієї з київських багатоповерхівок нараховували значно вищі суми за тепло, аніж мешканцям кількох сусідніх багатоповерхівок того ж типу. Коли люди порушили це питання, з’ясувалося, що протягом чотирьох років прилад обліку теплової енергії (теплолічильник) працював неправильно. Ніби його не так під’єднали, хоча це могли зробити й навмисно.

«Минуло чимало часу, а перерахунок мешканцям так і не зробили», зазначив адвокат.

Потрібне вольове рішення

Яким чином держава могла б полегшити населенню тарифний тягар? Олег Попенко вважає, що в цьому питанні має проводитися системна політика, яка включатиме чітко сформовані дії держави, комунальних служб, усіх постачальників комунальних послуг, а також споживачів. Щодо практичних дій на сьогодні, на думку експерта, першим кроком має стати градація в питаннях оплати газу. Чим більший будинок, тим більше він споживає газу, відповідно до цього має застосовуватися інший тариф.

«Якщо людина має можливість придбати великий будинок, вона має платити більше. Це стимулюватиме її до економії», підсумував Попенко.

На сьогодні газ є ключовим при формуванні тарифів. Також зазначимо, що Україна має значні запаси газу на своїй території, при цьому змушена імпортувати газ, оскільки для власних потреб видобуває лише до 70% енергоносія. Решту приватні компанії. Тому для зниження тарифів необхідна націоналізація газовидобувної галузі, причому продаж енергоносія населенню має здійснюватися за справедливими цінами. На думку економістів, блакитне паливо українцям продають сьогодні втричі дорожче, ніж воно коштує насправді. Однак для встановлення адекватних цін потрібне вольове політичне рішення, яке досі ніхто на себе не взяв.

Якщо тарифне питання залишити на самоплив, з’явиться загроза неплатежів. У результаті не буде коштів на ремонт котелень, теплоелектроцентралей, тепломереж тощо. Не можна витрати всього ЖКГ покладати на плечі населення, яке цей тягар не тягне. Водночас потрібно розуміти, що в умовах нинішньої суспільно-економічної системи іншого варіанту годі й чекати, оскільки великий бізнес не працюватиме собі на шкоду й знайде безліч причин пролобіювати власні інтереси. А тому йдеться про необхідність кардинальних змін.

Автор Олександр Кітраль

Читайте також: В Україні вже підключили до тепла майже половину об’єктів

Фото: з архіву редакції