Війна розпочала зворотний відлік для кожного з нас. Страх, невідомість і відчай змусили тисячі українців залишати свою країну, розтрощені й навіть вцілілі оселі.
Статистичні дані Інституту демографії та соціальних досліджень свідчать, що п’ять мільйонів наших громадян наразі перебувають за кордоном.
Який захист мають українці при працевлаштуванні на роботу в інших країнах, як вберегтися від шахрайських схем і залишитися неошуканим, а також яким людським ресурсом відбудовуватиметься Україна після війни, в ексклюзивному інтерв'ю розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
— Ви є ініціатором/співавтором закону «Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном». Які основні питання вдасться вирішити завдяки закону та що саме унормовує документ для українців, які наразі працюють за кордоном?
— Насправді в цьому законі є два головних чинники, два основних складових елементи: це наведення ладу на ринку міжнародного працевлаштування саме в роботі посередників і вироблення механізму, що допоможе захистити українців, які шукають собі роботу за кордоном. Якщо ми говоримо про інтереси українців, то найголовніша новація цього закону полягає в забороні посередникам брати гроші з українців, які шукають роботу як за кордоном, так і в Україні. Для тих посередників, які будуть намагатися брати гроші з українців за пошук роботи, буде накладатися штраф від п'ятдесяти до сімдесяти тисяч гривень. Це достатньо серйозний інструмент впливу на наших посередників, які часто-густо просто намагалися ошукати українців, обіцяючи їм неіснуючу роботу, неіснуючі вакансії. Їхнє головне завдання просте — зібрати гроші в людей.
Друга новація, яка є в цьому законі, стосується того, що посереднику не потрібно буде отримувати ліцензію на провадження цієї діяльності.