Небезпечна праця: як економлять на житті українців

Бажання заощадити провокує деяких роботодавців закривати очі на організацію безпечних умов праці. Як наслідок, це призводить до травматизму й зростання професійних захворювань серед робітників. На сьогодні кількість виробничих травм в Україні залишається на високому рівні майже вдвічі вищому, ніж в Євросоюзі. За даними Фонду соціального страхування, минулого року на підприємствах було зареєстровано 4877 постраждалих від нещасних випадків, з яких 437 смертельні. До основних травмонебезпечних галузей економіки та видів робіт відносяться: охорона здоров’я (приклад з COVID-19), видобувна промисловість і розроблення кар’єрів, транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність. 

На жаль, травматизм на виробництві був і буде завжди. Але найнеприємнішим у цій ситуації є намагання власників підприємств уникнути відповідальності й перекласти всю провину на робітників. Поширена ситуація, коли роботодавець, користуючись необізнаністю співробітника, змушує його підписати «потрібні» для себе документи, звільняє «заднім числом», або із самого початку не оформляє робітника офіційно. Як приклад, наведемо випадок, який трапився в Полтаві на одному із заводів з 29-річною Тетяною Коробкіною. Під час роботи край верхньої одежі дівчини потрапив у працюючий механізм. Таня машинально відкинула вперед руку… Дівчина вижила, проте їй ампутувало частину лівої руки.


Тетяна Коробкіна, фото з особистого архіву

За словами постраждалої, роботодавець пропонував їй оплатити лікування й згодом купити хороший протез. Натомість Тетяна мала підписати документи, що не має претензій і нібито сама порушила правила техніки безпеки. Також дівчина повідомила, що керівництво пропонувало «навісити» на неї посаду, яка не входила в її обов'язки. Усі документи дівчина в результаті підписала в надії, що роботодавець дотримає своєї обіцянки.

За словами Тані, адміністрація заводу оплатила їй лікування. Проте, коли мова зайшла про купівлю протеза (дівчина хотіла біонічний протез, що реагує на нервові імпульси), роботодавці відмовилися це робити, заявивши, що не мають на це коштів і придбають лише косметичний протез. Апеляції дівчини до попередніх умов ні до чого не приводили.

Щоб переглянути повний вміст цього матеріалу,
потрібно авторизуватись.