Ветеранський бізнес — це не лише про чоловіків. Допомогу на розвиток власної справи, яку надає Український ветеранський фонд, активно освоюють і жінки. Хтось допомагає своїм чоловікам-ветеранам, а хтось має власний бойовий досвід і тепер пробує реалізувати себе в цивільному житті. Нові історії про те, як відкрити чи розширити власну справу, читайте в нашому ексклюзивному матеріалі.
Оксана Довган — дружина ветерана АТО. Її чоловік Володимир майже все життя займається гончарною справою — ще з 1991 року. Завдяки коштам Українського ветеранського фонду подружжя планує перетворити невелику авторську майстерню на центр гончарного мистецтва. Чоловік займається безпосередньо виготовленням виробів з глини, а дружина взяла на себе організаційні питання.
Фото: з архіву подружжя Довган
«Майстер не може займатися всім. В організаційних питаннях допомагаю я. Усе, що стосується безпосередньо роботи з глиною — цим займається він», — каже Оксана.
Це не просто бізнес, подружжя ставить собі доволі амбітну мету: відновлення традиційної кераміки Київщини. У селі Хотів, що під Києвом, планується створення цілої артрезиденції, на базі якої будуть проходити зустрічі професійних гончарів, у тому числі міжнародні семінари й фестивалі гончарного мистецтва.
«Про конкурс ми дізналися від організації «ЯРМІЗ». Це центр реабілітації ветеранів. Саме вони нам повідомили, що можна спробувати свої сили в конкурсі. Ми ризикнули, спробували й нам вдалося. Я готувала документи від ветерана, який є майстром і який дуже хоче розширити свою маленьку авторську майстерню», — розповідає жінка.
Заявку подали на майже мільйон гривень. Гроші планували витратити на обладнання та розширення приміщення. Частину обладнання вже навіть отримали. Хоча в плани втрутилася інфляція.
«Коли ми почали говорити про цю суму, її мало б вистачити з головою. А вже на момент підписання угоди ціни дуже змінилися. І не тільки в Україні, а й в Європі, Америці. Подекуди втричі. Але ми не втрачаємо надію. Трошки скромніше, але все одно ми це зробимо. В одному фільмі була така класна фраза: «Не треба відмовлятися від планів. Можна просто приспустити колеса й стати трішки нижчими, але все-таки проїхати через цю арку», — зауважує дружина ветерана.
Зараз подружжя заробляє на тому, що продає гончарні вироби. Володимир Довган виробляє посуд, чашки, тарілки, вази й навіть кахлі. Окрім приватних користувачів послугами гончаря користуються ресторани та кав’ярні, які також купують його посуд.
Віта Мерінова — дружина чинного військового й учасника АТО. Її чоловік Віталій Мерінов доволі відома людина не тільки в себе на Франківщині, а й в Україні в цілому. Він майстер спорту з боксу, заслужений майстер спорту з кікбоксингу, чотириразовий чемпіон світу з кікбоксингу та переможець кубка Президента України з рукопашного бою.
Фото: з архіву подружжя Мерінових
Після АТО Віталій відкрив свій спортивний зал, був тренером, а також став депутатом міськради. Крім цього, ветеран заснував компанію з виготовлення білбордів і розміщення реклами.
«Ми й раніше цим займалися, але війна все призупинила. Чоловік буквально в перший день широкомасштабного вторгнення знову пішов до лав Національної гвардії, туди, де він раніше служив», — розповідає дружина.
У березні 2022 року Віталій отримав поранення. Тоді він пройшов реабілітацію й повернувся до служби. Але поки лікувався, то часу не гаяв, і замислився над відновленням бізнесу.
«Читав новини й на якомусь сайті побачив оголошення про конкурс. Сказав: «Давай спробуємо». Хоча все це було на відстані телефоном, він мені казав, що та як заповнювати, що робити. Ініціатором був повністю чоловік. Але він і тоді воював, і зараз на війні. Тому цією документацією повністю почала займатися я», — продовжує розповідь Віта.
Це вже була друга спроба отримати гроші від ветеранського фонду.
«Перший раз наш проєкт не пройшов на конкурсі. А потім побачили, що він ще раз проводиться. Тоді ми врахували всі свої помилки, додали багато чого корисного, повиправляли дрібниці. Ми навіть не повірили, але нам зателефонували й сказали, що ми виграли», — ділиться досвідом жінка.
Отже, спільними зусиллями подружжя починає відновлювати свій бізнес. Планують працювати по всій області.
«У нас питали: як бачите розвиток? Ми сказали, що в нас є база клієнтів, є напрацювання. Але фінансової можливості створювати нові площини, нові білборди на той час не було», — зауважила дружина ветерана.
На питання, чи складно було робити заявку, Віта каже, що все відносно.
«Чоловік був на зв’язку, тому більш-менш нормально. У мене просто ще маленька дитина, ось у цьому складність. Але добре, що є бабусі, тому впоралися», — підсумувала Віта.
У заявці на конкурс, між іншим, зазначено, що ветерани, які воювали й воюють за українську незалежність, матимуть змогу використовувати частину площ для безкоштовної реклами. Також надаватимуть 50-відсоткову знижку підприємствам, перевезеним із зон бойових дій.
Тетяна Купянська сама має статус ветеранки АТО. Вона родом з Маріуполя й багато років працювала там слідчим. Через роботу в органах внутрішніх справ у 2014–2015 роках їй довелося долучитися до антитерористичної операції.
«У нашому місті на той період долучалися майже всі», — каже Тетяна.
Фото: з архіву Тетяни Купянської
Після окупації Маріуполя навесні 2022 року вона переїхала до Хмельницького й з лав поліції звільнилася. Відтоді переселенка взялася за ідею відкрити в Хмельницькому власне кафе.
«Ідея була давно. Це ідея, якщо чесно, моїх батьків. Вони планували це зробити ще в Маріуполі, але війна внесла свої корективи. А тепер у мене підросла дитина, з’явився вільний час, можна займатися», — каже Тетяна, яка виховує дитину сама.
Про допомогу від Українського ветеранського фонду жінці розповіла подруга.
«Будемо займатися з нею разом. У неї була крамниця і є бухгалтерський досвід. Вона мені допомогла зробити заявку. І так сталося, що я виграла конкурс», — розповідає Тетяна.
Кошти планують витратити на обладнання, посуд, меблі.
«Бюджет фонду дає мільйон гривень. Але для повної реалізації потрібно набагато більше грошей. Будемо старатися приймати участь і в інших грантах. Сума не охоплює всього», — зауважує підприємниця.
Відкриття закладу дозволить створити сім — вісім нових робочих місць. За словами Тетяни, їй потрібно взяти три — чотири людини на кухню, два касири на лінію роздачі, а також адміністратора та прибиральницю.
Автор: Сергій Коробкін