Якщо на законодавчому рівні не врегулювати питання накопичувальної пенсійної системи, то ще більша частина українського суспільства опиниться на межі бідності після завершення трудової діяльності. Таку думку під час обговорення проєкту закону про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення № 2683 від 24.11.2021 висловила голова комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
«Питання викликає велику стурбованість, адже солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування вже давно не може гарантувати людині в поважному віці належного фінансового забезпечення», — зазначила депутатка.
Консультації в онлайн-форматі відбулися 12 грудня. У відеоконференції взяли участь представники центральних органів виконавчої влади, громадських організацій, наукових установ, а також представники Міжнародної організації праці та Світового банку. Усі учасники, хоч і з певними зауваженнями, але підтримують ухвалення законопроєкту та введення накопичувальної системи.
За словами Галини Третьякової, вирішити проблему забезпечення людей похилого віку гідним рівнем життя можна наступними методами:
- значним підняттям пенсійного віку;
- збільшенням розмірів страхових внесків;
- індексацією пенсій коштом бюджету.
Однак, як переконана народна депутатка, жоден з таких методів не є прийнятним з економічного погляду й ефективним з точки зору соціального. Водночас персональна відповідальність особи за отримання прийнятного доходу після виходу на пенсію вважається в європейських державах загальновизнаним обов’язком.
Що пропонують депутати
Оновлений законопроєкт № 2683 передбачає, що за всіх працівників віком до 55 років роботодавці мають обов’язково сплачувати пенсійні внески. Проєктом пропонується, що розмір такого накопичувального внеску становитиме: 1 % розміру заробітної плати працівника в перший рік після запровадження накопичувальної пенсії, 1,5 % — на другому році, 2 % — на третьому й у наступних роках.
Додатково до цих коштів на індивідуальні рахунки людини будуть надходити кошти з державного бюджету. Внески нараховуватимуть у таких самих розмірах — від 1 % до 2 %.
Розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ), який сплачують роботодавці, залишатиметься незмінним. Збереження коштів людини гарантуватиметься державою. Передбачається, що на початковому етапі людина свої гроші вкладати не буде. Запрацювати система має з 2024 року.
Втім, проєкт лише готують до попередніх читань. Навіть після його ухвалення потрібно буде додатково ухвалити близько сотні нормативних актів.
Зміни в післявоєнний час
Одне з ключових питань — чи гарантує держава безпеку вкладів. Багато експертів кажуть, що накопичувальна система працює добре лише в умовах міцної економіки. На цьому, зокрема, зупинився заступник голови федерації профспілок України Олександр Шубін. Також він зауважив, що люди зараз втрачають роботу, не мають грошей і переважно не готові поки владати їх у накопичення. Втім, він, як і решта учасників, виступає за введення накопичувальної системи рано чи пізно. За його словами, більшість зауважень, які профспілки вносили до попереднього проєкту закону, були враховані.
Своєю чергою експерт з пенсійних систем Реанімаційного пакету реформ Олександр Ткач навів приклади того, як успішні зміни пенсійних систем у багатьох країнах відбувалися саме після закінчення війни. Тобто й Україні варто до цього підготуватися.
«Після закінчення кожної великої війни розпочиналися пенсійні реформи. Так було ще починаючи з XIX століття. Це не тільки Німеччина часів Бісмарка. Це перші пенсійні фонди в Нідерландах після закінчення Першої світової; розвиток пенсійної системи Фінляндії після Другої світової; накопичувальні пенсійні системи Східної й Центральної Європи після закінчення Холодної війни. Це й нова пенсійна система Ізраїлю після укладення мирних угод», — зазначив він.
У всіх випадках більшість новацій стосувалися саме накопичувальних пенсій, що формувалися в пенсійних касах і пенсійних фондах за професійною, корпоративною й муніципальною ознаками.
Дискусія щодо відсотків
Втім, є суперечки щодо того, скільки відсотків має йти на накопичення. Більшість сходиться на тому, що 1–2 % від зарплати — це надто мало й у майбутньому не дасть відчутної надбавки до пенсії. Втім, учасники обговорень зійшлися на тому, що починати треба хоча б з чогось. У всьому світі країни починали з мінімальних внесків і потім поступово їх збільшували.
До речі, на початковому етапі один з варіантів реформи передбачав, що в накопичувальну систему 2 % вкладатиме працівник і стільки ж — роботодавець (загалом 4 %). Якщо працівник добровільно збільшує свій відсоток, то роботодавець також зобов’язаний збільшити свою частку. Поки це питання остаточно не затвердили.
Також важливо розуміти, що накопичувальні пенсії не скасовують солідарні. Тобто людина зможе отримувати дві пенсії: солідарну частину, гарантовану державою, і персональну накопичувальну. А накопичувальну пенсію навіть зможе передати в спадок.
Розвантажити солідарну систему
Водночас, на думку директорки Інституту демографії і соціальних досліджень Елли Лібанової, солідарна пенсійна система має відмовитися від невластивих для себе функцій і гарантувати людям лише мінімальні пенсії. Усе решта має відбуватися завдяки накопиченням.
«Паралельно треба реформувати солідарну систему й звільнити її від невластивих функцій. Маються на увазі всілякі підвищені пенсії. Із солідарної системи всі мають отримувати однакову пенсію. Виняток лише один — показник тривалості страхового стажу. І, безумовно, це не стосуватиметься нинішніх пенсіонерів. Взяті на себе до цього зобов’язання ми будемо виконувати. Але на майбутнє необхідно змінювати умови нарахування. Однак без детінізації економіки годі говорити про будь-що», — зауважила експертка.
Професійні пенсійні фонди
Інші учасники публічних консультацій також погоджуються з тим, що разом з введенням другого (накопичувального) рівня треба реформувати й перший (солідарний). Йдеться про створення професійних пенсійних фондів. За такою схемою в ідеалі солідарну частину пенсії людина отримує від держави завдяки бюджетним коштам і пенсійним внескам, накопичувальну частину — завдяки коштам на персональному рахунку, і до всього цього додається ще корпоративна частина — коштом підприємства, на якому людина відпрацювала.
Тобто такі корпоративні пенсійні фонди мають бути запроваджені в різних галузях, наприклад, для військових, вчителів, шахтарів тощо. Йдеться про те, щоб відмовитися від так званих спеціальних пенсій (пільгових, за вислугу років тощо), тобто вилучити їх із солідарної системи, а надбавки до пенсій таким людям сплачувати завдяки так званим корпоративним пенсіям.
У будь-якому випадку відповідний законопроєкт потребує доопрацювання, і навіть після його ухвалення буде ще дуже багато роботи, щоб система точно запрацювала.
Підверстка
Війна зменшує працездатне населення
За даними дослідницької служби Верховної Ради, загальна сума доходів бюджету Пенсійного фонду за січень — жовтень 2022 року становить 492,9 млрд грн. З них 167,6 млрд грн профінансовано з держбюджету, що більше, ніж у відповідному періоді минулого року на 23 млрд грн. Внаслідок широкомасштабної збройної агресії росії проти України, що забирає життя людей переважно працездатного віку й обумовлює зовнішню міграцію, частина економічно активного населення в цивільному секторі зменшується. При цьому середня заробітна плата в Україні через вплив війни на економіку держави зменшується. Водночас частка пенсіонерів, що припадає на одну особу, яка працює, збільшується.
Чисельність пенсіонерів в Україні наразі становить 10,7 млн (26 % загальної чисельності населення). Попри те, що середня пенсія за останні два роки значно зросла (уже перевищує 4,5 тис. грн), на сьогодні український пенсіонер у середньому отримує на місяць трохи більше ніж 30 % від середньої зарплати по країні.
Автор: Сергій Коробкін, фото: volynnews.com
Читайте також: Зарахування страхового стажу відбувається на різних підставах.