Помітних змін на валютному ринку найближчими місяцями не буде, за винятком незначного впливу на курс завершення посівної та скасування податкових пільг при продажу пального. Саме весняна посівна стала першопричиною цьогорічного зміцнення гривні. Про це під час брифінгу в Укрінформі розповіла голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.
«Річ у тому, що аграрії продають іноземну валюту для потреб посівної кампанії незалежно від того, вигідний чи невигідний для них курс. Зараз же через поступове сповільнення польових робіт подорожчання готівкової іноземної валюти відновилося, але воно незначне. Помірне зростання вартості валюти буде й надалі», — спрогнозувала експертка.
За її словами, не викличе збурення на ринку й зменшення валютної виручки через обмеження експорту української агропродукції до Європи. Натомість певним чином негативно впливатиме на ситуацію на валютному ринку повернення з липня до довоєнної системи оподаткування пального. Адже зросте імпорт цієї продукції в Україну за так званими «старими» цінами, що активізує попит на іноземну валюту в травні — червні.
«Проте значних курсових змін і тоді очікувати не варто. Курс у найближчі два місяці коливатиметься в межах 38–40 гривень за долар», — вважає фахівчиня.
А ось прогнозувати поведінку гривні на валютному ринку в середньостроковій перспективі голова ради Незалежної асоціації банків України не береться. Усе залежатиме від ситуації на фронті.
Інфляція уповільнюється
Окрім того, Олена Коробкова привернула увагу до позитивних тенденцій, пов’язаних з поступовим зниженням інфляційних показників.
«Певне зростання цін усе ж триває, але бачимо, що в березні інфляція сповільнилася до 21,3 % проти 26 % на початку року, а квітневий показник — на рівні 19 % (офіційних даних ще немає). І попри очікуване зростання цін на нафтопродукти у зв’язку з поверненням до довоєнної системи оподаткування та ймовірне підвищення тарифів на електроенергію, очікуємо подальшого сповільнення інфляції», — сказала голова ради асоціації.
Вона нагадала, що згідно з оновленим інфляційним прогнозом НБУ, цей показник знизиться до 14,8 % наприкінці року.
Це, за словами експертки, не означає «автоматичного» зниження цін. Але майже гарантує, що темпи їхнього зростання сповільняться. Це, між іншим, позитивно вплине і на ринок кредитування, і на розвиток бізнесу в майбутньому.
Підводне каміння співпраці з МВФ
Окремо Олена Коробкова пояснила, чому для України є критично важливою співпраця з МВФ.
«Зазвичай, коли країна починає співпрацювати з МВФ — це такий дзвіночок, що всім іншим донорам, усім іншим міжнародним організаціям, інституціям можна співпрацювати з цією країною, не дивлячись на те, що в нас зараз війна», — каже фахівчиня.
У 2022 році Україна отримала від МВФ 2,7 млрд доларів. Однак, за словами Коробкової, з цих коштів 2,4 млрд пішло на погашення та обслуговування попередніх позик, які ми брали у МФВ. Наразі існує домовленість про чотирирічну програму між Україною та МВФ загальним обсягом 15,6 млрд доларів. Але треба дивитися, скільки грошей необхідно виплатити на погашення попереднього боргу. Наприклад, цього року погашено 0,9 млрд, а до кінця поточного року Україна зобов’язана сплатити ще 1,7 млрд.
«Україні потрібна програма для того, аби, зокрема, рефінансувати попередню заборгованість перед фондом, що сьогодні є основним навантаженням на бюджет країни в контексті зовнішніх боргових виплат держави», — констатує Коробкова.
Але, за її словами, співпраця з МВФ залишається центральним елементом міжнародної підтримки України й ключовою програмою економічного відновлення та реформ в Україні. Важливість такої підтримки під час війни дуже загострилася.
«Річ у тім, що багато інших урядів, які підтримують Україну, орієнтуються саме на експертні висновки МВФ, коли ухвалюють власні рішення про фінансову підтримку України», — підсумовує голова НАБУ.
Автор: Сергій Коробкін, фото: vesti-ua.net