Теракт у Вінниці 14 липня став найбільшим за кількістю цивільних жертв російської агресії серед тилових міст. 28 загиблих, з яких троє дітей: 4-річна Ліза Дмитрієва, 7-річний Максим Жарій та 8-річний Кирило Пяхін.
Крах ілюзій
Того дня, о 10.13, пролунала тривога. Така сама, як і в усі воєнні дні до того. Але мало хто відреагував на неї. Скоріш за все – ніхто не відреагував. Бо до Вінниці прилітало всього кілька разів і потрапляло лише у воєнні об’єкти. Воєнних об’єктів на площі Перемоги у Вінниці не було. Тому життя у місті 14 липня о 10.13 не змінилося: люди продовжували свої справи, їхали в транспорті, смакували каву…
На відео з камер спостереження видно, як після прильоту почалася паніка. Люди бігали по вулицях, собаки зривались з повідців, молодь кидала велосипеди – ніхто не знав, що робити і куди бігти.
Сьогодні, через місяць більшість так само не знає, як жити далі. Вінничани досі переживають крах. Це саме було 24 лютого, коли всі думали, що війни не буде. Або пізніше – коли вірили, що війна закінчиться через тиждень-другий. Або коли були переконані, що Вінниця у тилу і тут безпечно, і жили так, наче війни не існує. Тепер усі знають – безпечного місця в Україні немає.
Як вінничани оговтуються від теракту 14 липня
Навколо місця – три майданчики з квітами та іграшками. Один безпосередньо на місці, де загинула 4-річна Ліза Дмитрієва, два інших – на місцях, куди був дозволений прохід вінничанам. На решту території впродовж 10 днів не дозволявся доступ людей. Приватний транспорт їздив навкруги, а громадський – проїжджав через площу без зупинок. Містяни могли з вікон тролейбусів та трамваїв дивитися, що накоїла росія.
78 приватних будинків і квартир постраждало внаслідок ракетного удару. Усіх їх зараз приводять до ладу. У перші дні вінницький підприємець, який виготовляє полімерну плівку, безкоштовно передав землякам 20 рулонів. У навколишніх будинків повідривало дахи, їх латають у першу чергу, щоб вберегти житло від дощу. Одразу видно квартири, з яких власники виїхали раніше, рятуючись від війни – там ніхто не наводить порядок, фіранки рвуться з побитих вікон і зяє розбитим життям.
Усі магазини та кав’ярні уже працюють, але вікна затулені фанерою. Скло ставити не спішать. Відвідувачів обслуговують на терасах, а у магазинах поставили енергоекономні лампочки.
Що буде з Будинком офіцерів
Епіцентр вибуху огороджено високим парканом. 87-річний Будинок офіцерів, у якого від військового лише назва, вирішили знести. Найбільша концертна зала міста, яка вміщувала понад 1000 глядачів, знищена вщент. Залишать лише фасад, як пам’ятку архітектури. Голова Вінницької військової адміністрації Сергій Борзов повідомив, що за історичною частиною будівлі буде нова, сучасна.
– Проведемо конкурс проєктів. Про можливі варіанти реконструкції вже говорили з архітекторами Вінниччини, — зазначив Сергій Борзов.
У день теракту в Будинку офіцерів мав пройти благодійний концерт гурту «Роксолана». Звукорежисер гурту Євген Коваленко загинув, налагоджуючи апаратуру для виступу. Через дорогу від Будинку офіцерів в цей же вечір мав відбутися виступ гурту ВВ та Олега Скрипки. Організатор концерту вінничанин Віктор Поліщук загинув саме в ту мить, коли проїжджав площею та віз музичне обладнання. Його колега Андрій Верніковський отримав серйозні поранення, серед яких – втрата слуху. Для нього, як звукорежисера, це не лише поранення, але й позбавлення можливості працювати. Сам же Олег Скрипка запізнився за зустріч з хлопцями на 10 хвилин…
Ракетний удар пошкодив відділ міграційної служби, який розташовувався у приміщенні офісного центру «Ювілейний». Однак працівники зуміли винести виготовлені паспорти. До сьогодні запис електронної черги призупинено.
Сильно зруйновано приміщення міського РАЦСу. Але там відкрили двері для прийому документів на одруження уже через тиждень.
Без інтерв’ю
30-річна вінничанка Дарья Стенюкова мала виходити заміж 15 липня. Думала відміняти весілля. Але фотограф умовив зробити знімки на тлі розбомбленого будинку. Молодята таки розписалися наступного дня після теракту, як каже Дарья «назло ворогу». Але вона досі не може згадувати ті події – одразу стає зле. Просить не питати її більше нічого про вибухи.
Так само реагують і дві провізорки з сусідньої аптеки «Подорожник» – Наталія Височина та Віта Кобзар. Тільки-но стався вибух, дівчата одразу зібрали в аптеці усе необхідне для надання першої допомоги і побігли на площу. Там не були ще ні швидкої, ні рятувальників. Вони стали першими, хто бачив жах смерті. Теж просять не нагадувати їм про той день і відмовляються від інтерв’ю.
Вміння надавати першу допомогу нівелює паніку
А от фельдшер міської станції швидкої допомоги Олексій Крикливий пам’ятає той день до деталей. Станція знаходиться в 500-х метрах від епіцентру подій. Вибух трапився саме у ту мить, коли він сідав у «швидку» допомогу, щоб виїжджати на черговий виклик. І через хвилину на станцію швидкої допомоги почали прибігати поранені люди, а за дві хвилини – цивільні машини – звозити поранених.
– Першим моїм пацієнтом була жінка, яка прибігла з уже накладеним турнікетом і саме це врятувало їй життя. Я ще встиг подумати, які свідомі у нас вінничани, вміють накладати турнікет. І одразу цивільний автомобіль привіз 7-річного важко травмованого Романа Олексіва. Дитину передали дитячій бригаді, а ми зайнялись 25-річним хлопцем, якого теж привіз приватний бусик. Це був звукорежисер гурту «Роксолана». Він втратив багато крові, ми тричі запускали йому серце, але, на жаль, помер, – пригадує Олексій.
Олексій згадує, що усіх поранених везли до лікарні швидкої допомоги – це в кількох кілометрах від епіцентру вибуху. Сортування поранених організували прямо на вулиці, аби не витрачати дорогоцінні хвилини. Були розгорнуті близько двох десятків операційних.
– Ми мобілізували свої зусилля, щоб надати допомоги. Було не до власних емоцій. А на вечір ми почали усвідомлювати наскільки це страшна трагедія для міста, для України. Я в першу ніч не міг заснути. За 14 років у системі швидкої допомоги у мене не було таких страшних речей: люди гинуть моментально і зробити нічого не можна.
Чи змінилось життя вінничан після теракту? Люди почали більше реагувати на повітряну тривогу, біля укриттів вже черги. Дотримуються правил – магазини, пошти, супермаркети повністю закриваються. Життя без почуття безпеки – це хронічний стрес, який буде виливатися у захворювання. Це не корисний стан для людини. Я і мої колеги занурюємось в роботу з головою, концентруємось на допомозі та ізолюємо себе від цього хронічного стресу. Щоб не піддаватись паніці, людина має виконувати якусь роботу, а не сидіти і боятися.
Знаю, що по місту почали активно працювати безкоштовні курси з надання першої домедичної допомоги. Люди мають вміти накладати турнікети, зупиняти кровотечу, знати як себе поводити в зоні небезпеки. І такі знання нівелюють паніку, бо людина знає, що їй треба зробити.
Жертвам обстрілу виплачують фінансову допомогу
Загальну вартість збитків, внаслідок ракетних ударів по Вінниці, без урахування руйнації Будинку побуту та Будинку офіцерів, оцінили у 240 мільйонів гривень. У 49 багатоповерхових та 29 приватних будинків вибиті вікна, двері, перестінки, є руйнування дахів. Один будинок відновленню не підлягає, його знесуть і побудуть інший.
– Усі роботи потрібно завершити до початку опалювального сезону, – говорить Вінницький міський голова Сергій Моргунов. – Ми на себе взяли відновлення 6 дахів, 450 вікон та 96 малозабезпечним родинам поставимо вікна та двері.
Міська та обласна влада виплачують фінансову допомогу жертвам обстрілу: 50 тисяч гривень родинам загиблих, 25 тисяч гривень постраждалим.
Французька міжнародна організація «ACTED» надає свою допомогу сім’ям, у яких є загиблі чи постраждалі внаслідок ракетних ударів 14 липня. Разово виплачують 6 660 гривень.
На жаль, досі не вирішено питання з більш як 40-ка автомобілями, які згоріли на майданчику. Страхові компанії не покривають збитки через війну. А Верховна Рада поки не розробила механізм компенсації коштів. Але юристи радять автовласникам збирати всі документи та свідчення про знищене авто: це знадобиться на майбутнє.
Врятувались у підвалі
Вже після теракту у Вінниці створили спеціальну комісію, яка провела близько 2 тис. перевірок підвальних та напівпідвальних приміщень – чи готові вони приймати городян під час повітряної тривоги? На асфальті у місті з’явились трафаретні білі написи «Укриття», біля входів у підвали – великі таблички з ідентичним написом і номером телефону відповідальної за ключі людини.
Цей ракетний удар показав, що можна уберегтися від вибухової хвилі і шарпнелі, якою начинено ракети. Будь-яке підвальне чи напівпідвальне приміщення збільшує шанси зберегти здоров’я та життя.
Дві працівниці медичного центру «Нейромед», який вигорів вщент, під час повітряної тривоги перебували у підвалі приміщення. Ось як згадує їхній порятунок начальник пожежної частини ДПРЧ 2 у Вінниці Сергій Шевчук.
– Горіла клініка «Нейромед». Ми почали відбивати полум’я. І тут нам передали, що є дзвінки з «Нейромеду», що у підвальному приміщенні знаходяться люди. Ми локалізували полум’я, зайшли в приміщення, там вже ні вікон, ні дверей, стовпи диму. Почули крики із підвального приміщення. Знайшли вхід, він був теж завалений, витягли звідти двох працівниць лікарні. Вони були неушкоджені. Тільки надихались димом.
Воєнний злочин терористичного масштабу
Обласна прокуратура здійснює процесуальне керівництво за ознаками вчинення воєнного злочину щодо порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людей.
– На Вінницю летіло 5 ракет типу «Калібр», які випустили з ракетного катеру з акваторії Чорного моря. Дві ракети збили наші ПВО, 3 долетіли до цілі, – зазначає начальник відділу за дотриманням законів органами СБУ та Держприкордонслужби Вінницької обласної прокуратури Костянтин Гоздуп. – Встановлено осіб, причетних до вчинення злочину. Збираємо докази. Згідно з досудовою формою розслідування, після встановлення осіб їм повідомляється про підозру. Якщо особи не з’являються, ми їх оголошуємо у міждержавний розшук через лінію Інтерполу. Справа буде розглядатися у Вінницькому міському суді навіть без їхньої присутності, тому що це воєнний злочин терористичного масштабу.
«Ворожі обстріли можуть стати активнішими»
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат переконаний, що справжня мета обстрілу – залякування та примус до капітуляції українців.
– Ворожі ракетні обстріли можуть стати активнішими, коли росіяни почнуть відступати, – говорить він. – Противник змінив тактику: діє дистанційно і не входять в зону дії нашої ППО. Дістати ми їх не можемо, бо не маємо далекобійних систем.
На місці теракту – сквер та 28 сакур
Вінничанка Алла Черняхівська, мама загиблої на місці теракту 18-річної студенти факультету міжнародних відносин Олександри Борівської відкрила петицію на сайті Вінницької міської щодо створення скверу й меморіалу пам’яті загиблих від ракетного обстрілу у Вінниці 14 липня 2022 року.
За дві години петиція набрала 392 голоси з 350 необхідних.
«…в рядках і цифрах офіційних даних загиблих і постраждалих – біль сотень і тисяч вінничан, які втратили дітей, батьків, рідних, друзів, колег.
Ця трагедія не завершилась Днем жалоби 15 липня. Вона з нами щодня.
Ми звертаємось із проханням до міської влади, депутатів та особисто до міського голови сприяти створенню на місці Будинку побуту «Ювілейний» скверу й меморіалу пам’яті загиблим.
Війна завершиться, ми відзначатимемо перемогу! Але це місце ніколи не повинно стати місцем розважального центру чи нового житлового комплексу. Нехай про скорботне 14 липня 2022 року нинішнім і майбутнім поколінням вінничан нагадують сакури. Кількість цих дерев символізуватиме кількість загиблих. Пропонуємо також встановити меморіал зі світлинами загиблих. Це єдине, що ми, як рідні люди, можемо просити – вшанувати пам’ять».
Зараз звернення розглядають у міськраді, відповідь нададуть до 22 серпня.
Усіх дітей виписали з лікарні. Окрім Романа
Станом на 15 серпня в заклади охорони здоров’я звернулося 204 вінничанина, 110 надали допомогу амбулаторно. Зараз у лікарнях міста перебувають 14 вінничан. Усі постраждалі діти виписані з дитячої обласної лікарні. Лише 7-річного Романа Олексіва у важкому стані 17 липня відправили до Німеччини. Його маму, доктора філософії, викладача кафедри музичних інструментів Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка опізнали серед загиблих за ДНК-експертизою…
Ірина ЯРОШИНСЬКА
Фото Андрія Бесчастних та з інтернет-мережі