Сьогодні кожен з нас, про щоб не говорив, щоб не робив, думками все рівно повертається до війни. Війна, як кордон, розділила наше життя на «до» і «після». Так сталося і в творчості народної майстрині Катерини Бутовської.
У цієї елегантної, інтелігентної жінки чи не наймирніше у світі захоплення – вона створює неймовірні ляльки-мотанки. Кожна її лялька — індивідуальність, зі своїм характером і життєвою історією. Справу цю жінка почала освоювати 10 років тому, ще коли працювала в школі вчителькою української мови та літератури.
— На уроках літератури мені завжди хотілося щось таке вигадати, щоб зацікавити дітей, — каже пані Катерина. — Дуже хотіла показати школярам літературних героїв наочно, так би мовити оживити їх. Якось побачила по телевізору новину про те, що жінка створює мотанки. Захотілось спробувати. Тоді і стали з’являтися на уроках літератури: Лукаш і Мавка, Наталка Полтавка, Кайдашиха та інші літературні персонажі.
У доробку Катерини Бутовської сьогодні є найрізноманітніші ляльки: обрядові, оберегові, ігрові, за мотивами казок, за мотивами творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко, Івана Нечуя-Левицького.
— Є у мене Маруся Чурай, Маруся Богуславка, постать жінки «Голодомор», «Неопалима Купина». 2014-го-го, під час Революції Гідності зробила ляльку «Мистецький Майдан», для Руслани, — додає пані Катерина. – Створюю лялечки з різних матеріалів – з ниток, з мотузки, з пакетів, з мішковини, з ложки, зі щітки, з пляшки, з полінця, з макогона. І не тільки мотанки, але і м’які іграшки роблю, ігрові – з паличок для морозива, з шкарпеток, з обгорток від солодощів, з туалетного паперу, з серветок, з вушних паличок.
Одним словом, пані Катерина – справжня творча людина, яка любить експериментувати.
А ще вона – ентузіастка, що пропагує народне мистецтво і культуру. У рідному селі Більче-Золоте, що на Тернопільщині, разом із подругою Лідією Міськів Катерина Бутовська облаштувала унікальний музей. Чимало експонатів для музею жінки вділили з власних колекцій. Доєдналися до гарної ініціативи і односельці. Обладнали у музеї чотири жанрові кімнати: у першій демонструють предмети праці і побуту, у другій розмістилася світлиця, у третій – відображена історія села та життя відомих людей. А четверта кімната – лялькова. Саме тут демонструє людям своїх лялечок пані Катерина. І скільки ще задумів було, скільки ідей! Та війна вибила в жінки землю з-під ніг.
— Коли почалося оце раптове масштабне вторгнення, я 20 днів нічого не могла робити. Тільки дивилася телебачення і плакала, дивилася і плакала, — згадує майстриня. — Був страшенний ступор. А тоді якось глянула на ситуацію ніби зі сторони. Дивлюсь, кожен щось робить, навіть у моїй сім’ї: донька у перші дні війни почала займатися волонтерством, син – мобілізований до війська. А що я? Чим можу бути корисною я? І зрозуміла: можу фіксувати ті емоції, почуття і події, що переживає країна так, як умію – за допомогою ляльок-мотанок.
І почався зовсім новий етап творчості пані Катерини. Її ляльками заговорила сама історія. Ось – лялечка з банкою помідорів, яка називається «Кмітлива» — це та жіночка, що вцілила в дрона консервацією. Інша мила мотанка — «Марічка», у ній втілена історія про дівчинку, що попросила в перукарні відрізати довжелезну косу, аби виручити кошти на допомогу ЗСУ.
«Кмітлива»
«Марічка»
Під хештегом #мотанкасвободи у доробку Катерини Бутовської з’явилися й інші колоритні фігури: лялька «Міноносець-рятівник» – це втілення історії про чоловіка, що голіруч, з цигаркою в роті звільнив дорогу від міни; мотанка «Ангел український насторожі» — образ, що захищає народжених в бомбосховищах дітей; «Помічниця ЗСУ» — мотанка, в якій зашифровано зворушливу розповідь про 7-річна українку, яка за гроші, що збирала на смартфон, вирішила купити бронежилет для воїнів, а коли зрозуміла, що цих кошті замало, стала заробляти забраклу решту грошей, продаючи квіти. А як щемить в куточках очей, коли дивишся на лялькову композицію «Перша колискова – звук сирени», чи на архітектоніку «Всі ми, всі ми в цьому світі знайди, — нас приніс лелека на крилі».
«Міноносець-рятівник»
«Ангел український насторожі»
«Помічниця ЗСУ»
«Всі ми, всі ми в цьому світі знайди, — нас приніс лелека на крилі»
Усі нові ляльки – це символи. Символи, що виросли з реального життя, і що відображають українську стійкість, сміливість, незламність, духовність.
— Життя підказує ідеї, — каже мисткиня. — Зараз я зробила дуже багато замальовок. Але від замальовок до готової роботи — довга дорога. Знаєте, іноді самій дивно спостерігати, як гора різнокольорових ганчірочок переростає в образ…
Цікаво й те, що багато своїх робіт майстриня супроводжує влучними і дотепними віршами. Ось як описує пані Катерина вже згадану ляльку «Кмітлива»:
Коли вийшла на балкон,
Бачить жінка: летить дрон.
На балконі були банки
Помідорів в києвлянки.
«Чим вже є», — зметикувала,
У ворожий дрон попала!
Тим, що під руками, збила.
Консервація — теж сила!
Друзок знищила сліди…
«Вслід за кораблем іди!»
А ще пані Катерина не лише сама робить українські ляльки, а й дітей навчає. От і нещодавно в місцевій бібліотеці провела майстер-клас, де дітлахи робили ляльок-ангелочків у подарунок для наших вояків.
Загальнонаціональна біда змінила творчість Катерини Бутовської. І 2025-го, коли вона буде проходити чергову переатестацію та звітуватиме про свою діяльність за останні п’ять років як народна майстриня, перед комісією постане вже зовсім інша Катерина Бутовська — загартована, міцна, окрилена свободою та Перемогою.