«Працюємо на двох майданчиках: у Дніпрі та Львові» — очільниця пенсійної служби Луганщини про роботу під час війни

Луганщина перебуває під прицільним обстрілом ворога. Щодня з регіону евакуюються мешканці. Одна з найуразливіших категорій населення – пенсіонери, які також виїжджають у невідомість.
Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області з 2014 року базувалось у Сєвєродонецьку, який став адміністративним центром Луганщини. Про те, як забезпечуються виплати пенсій тим, хто залишився та виїхав, як функціонує управління та що було зроблено для убезпечення персональних даних мешканців регіону, «Пенсійний кур’єр» поспілкувався з начальницею головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області Ольгою Шаруновою.

— Яка зараз ситуація з виплатою пенсій в регіоні?

— Всі, хто отримують пенсію на банківські картки, отримали її за лютий, березень і квітень. Складніша ситуація з виплатою через пошту. За 24 і 25 лютого, коли розпочались активні бойові дії, не змогли отримати пенсію мешканці Сєвєродонецька та довколишніх сіл. Виплати за березень у Кремінній отримали майже всі пенсіонери, у Сєвєродонецьку —130 осіб, в Лисичанську – 355 громадян, у Рубіжному нажаль ніхто не отримав. У Лисичанську отримали одразу і квітневу, і березневу пенсії, оскільки Пенсійний фонд та пошта профінансували квітневі виплати заздалегідь. 25 і 26 квітня отримали виплати мешканці ще 4 сіл поблизу Лисичанська, це 193 особи.

Зараз нас обслуговує відділення Укрпошти Донецької області. Тамтешньому керівнику хочу висловити особливу подяку. Він знайшов дві броньовані автівки і каже, що готовий навіть з власними коштами поїхати і виплачувати гроші достроково за травень в Лисичанську. Туди ще можна дістатись, в інших районах, на жаль, немає можливості виплачувати кошти поштою.

— Чи відомо про кількість пенсіонерів, які виїхали і які залишились?

— На це питання важко відповісти навіть приблизно, адже люди виїздять щодня. Наприклад, у Сєвєродонецьку зі 150 тисяч мешканців за даними голови ОВА залишилось близько 20 тисяч. Така ж масова евакуація відбувається і з Лисичанська, тому я думаю, що дуже невеликий відсоток пенсіонерів там залишились. З Кремінського району також була евакуація. Водночас запитів щодо переведення виплат з пошти на банк надходить дуже багато. Користується популярністю послуга термінових переказів «Швидка копійка», за допомогою якої можна отримати пенсію готівкою у відділенні Ощадбанку, якщо раніше людина отримувала її через пошту. Для цього потрібно звернутись до будь-якого відділу обслуговування громадян Пенсійного фонду або зателефонувати на гарячу лінію Укрпошти та повідомити, куди людині потрібно перевести кошти.

— Що буде з виплатами, які люди не змогли з різних причин отримати?

— Кожного місяця по закінченню виплатного періоду Укрпошта надає нам інформацію щодо невиплачених коштів. Формуються додаткові відомості для виплати цих коштів у наступному місяці. Якщо і за додатковими відомостями людина не отримала гроші, вони зараховуються ще на наступний місяць. Тобто кожного наступного місяця громадянин може отримати всі свої кошти. Так продовжується протягом 6 місяців.

Однак, навіть якщо через пів року людина не отримала пенсію, ми акумулюємо ці кошти і при зверненні до Пенсійного фонду впродовж півроку людина отримає їх усі. Втім, навіть якщо мине понад рік, але не більше трьох, протягом яких пенсіонер не зміг отримати пенсію, він все одно може звернутись до органів Фонду за своїми грошима. Єдине, дещо змінюється процедура: спочатку громадянин отримає заборгованість за рік, а потім залишкові кошти повертатимуться щомісяця з виплатою поточної пенсії.

Це стосується і тих, хто виїхав за кордон – по поверненню вони отримають свої гроші. Для цього їм потрібно звернутись до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України.

— Виплати пенсіонерів, зниклих безвісти, можуть отримати родичі. Розкажіть, в яких випадках та що для цього потрібно.

— Найперше, людина має бути визнана пропалою безвісти судом. Далі нотаріус складає заяву на отримання спадщини. Ми надаємо інформацію на запит нотаріуса про залишок недоотриманих пенсійних коштів для включення їх до складу спадщини. Мова про пенсію, яка людині нараховувалась, але вона її не отримала з моменту визнання її зниклою. Кошти будуть виплачені на підставі статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто за 3 роки від дати звернення спадкоємців до органів Пенсійного фонду України по місяць смерті включно.

Також родичі зниклої безвісти особи можуть отримати пенсію по втраті годувальника, якщо ця особа такою для них була. Для цього також необхідно офіційне визнання такої людини зниклою безвісти. Той, хто знаходився на її утриманні, чи її опікун, якщо мова про малолітню особу, звертається до органів ПФУ та оформляє пенсію по втраті годувальника.

— 24 лютого росія розпочала повномасштабне вторгнення. Які рішення ви як очільник пенсійної служби в регіоні, в якому 8 років до того вже велись бойові дії, прийняли? Ваш досвід роботи до цього часу став у нагоді?

— Справді, протягом 8 років ми знали, що поруч стріляють, чути вибухи і загалом неспокійно. Але за цей час ми звикли, що у нас надійна охорона. До останнього не вірилось у повномасштабний наступ. Тому, коли 24 лютого стало зрозумілим, що все серйозно, необхідно було мобілізуватись. Першим, що треба було зробити – вивезти управління, щоб не втратити його як одиницю державної структури.

Домовились з начальником головного управління Дніпра про те, що він прийме 10 наших співробітників, які зможуть там розгорнути управління.

Я відрядила до Дніпра свого першого заступника та начальника відділу організаційної роботи для того, щоб розпочати роботу. Сама ж залишилась в управлінні, оскільки потрібно було завершити ще організаційну роботу.

25-го лютого у нас вже були щільні обстріли, навіть на вулицю не могли вийти. Але потрохи працівники переїжджали до Дніпра і зараз там працює велика кількість фахівців управління. Сама ж я залишилась, думала, можливо все з часом вирішиться. Але коли у квартиру влучив снаряд та розірвався за стіною, зрозуміла, що пора виїжджати. Зараз знаходжусь у Львівській області. Тут головне управління у Львівській області нам теж організувало робочі місця та житло. І так ми працюємо на двох майданчиках: у Дніпрі та у Львові.

— Як організовуєте роботу колективу та чи вдалось зберегти його кістяк?

— Так сталось, що наша область була захоплена майже вся. На той час, коли ми виїжджали, підконтрольними були Рубіжне, Сєвєродонецьк, Кремінна, Лисичанськ, Попасна. Фахівці, які залишились на непідконтрольних територіях знаходяться у вимушеному простої. Також є такі працівники, які в ході евакуації опинились у місцевості, здебільшого це села, звідки не можуть працювати. Хочу зазначити, що жоден з керівників не пішов на роботу в окупаційні органи. Чимало евакуйованих – близько 210 спеціалістів. З них 123 працює віддалено. Підтримуємо віддалений формат роботи, який жодним чином не завадив усім нам бути у строю.

— Що було зроблено, аби убезпечити персональні дані пенсіонерів від агресора? Чи не може ця інформація потрапити до окупантів?

— Ми знищили пенсійні справи «особливих» військових пенсіонерів, яких було у нас досить багато. Це також було серед причин, чому мені необхідно було залишитись. Крім того, одразу ми від’єднались від усіх реєстрів, до яких мали доступ, передусім Реєстру застрахованих осіб. На території Луганської області доступу до реєстрів, якими володіє Пенсійний фонд України, немає. Більше того: ми знищили навіть сервери, де містились старі програми, якими користувався Фонд, і де могли зберігатись персональні дані. Єдине що залишилось – паперовий архів цивільних пенсіонерів. Але він надзвичайно великий, його, на жаль, неможливо вивезти.

— Куди нинішнім і колишнім мешканцям регіону звертатись для вирішення пенсійних питань?

— Завдяки тому, що у нас була проведена децентралізація, пенсіонери можуть звертатись до будь-якого сервісного центру на підконтрольній території України. Там вони зможуть отримати всю інформацію, консультації і навіть призначення пенсії. Такі заяви відпрацьовує вся Україна, як це і було до ескалації військового конфлікту. За призначенням чи перерахунком пенсії також можна звернутись через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду.

1 Comment

  • А как же пенсии на окупированных территориях Луганской области. Пенсионеры, которые получали пенсии через почту и тоже не получили за февраль-апрель месяцы. Им как быть. Это люди больше 80 лет, инвалиды. Как быть тем, кто находился в судебном процессе. И решение суда вынесено, но рассмотрение аппеляции было назначено на апрель.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Схожі новини