У першу неділю жовтня в Україні святкують професійне свято працівників освіти – День учителя. 5 жовтня разом з іншими країнами Україна святкуватиме Всесвітній День учителя, який ЮНЕСКО запровадив у 1994 році. До двох визначних дат «Пенсійний кур’єр» поспілкувався з директором Центру допрофесійної підготовки Навчально-наукового інституту розвитку освіти Національного авіаційного університету, членом Національної спілки письменників України, поетесою Тетяною Петровською.
За спиною у Тетяни Василівни – понад 40 років педагогічного стажу. Розпочавши працювати вчителькою молодших класів Вишнівської середньої школи №2 Києво-Святошинського району Київської області, нині Тетяна Петровська є кандидатом педагогічних наук, ініціатором проведення кількох літературних конкурсів, автором низки поетичних збірок. Чимало поезій Тетяни Петровської також покладені на музику, вони стали піснями та романсами у виконанні народних та заслужених артистів України.
За ініціативи Тетяни Василівни вже три роки поспіль проводиться всеукраїнський поетичний конкурс «Білий голуб» від Національного авіаційного університету. До того вона була ініціатором конкурсів для учнів «Зерна доброти» на районному, обласному та всеукраїнському рівнях.
«Педагогом я, мабуть, хотіла стати завжди. У школі була вожатою. Моя вчителька української мови, залюблена у свою професію, дуже гарно володіла літературною мовою і, можливо, це теж вплинуло на мій вибір професії. А коли я сама прийшла до школи, то, оскільки пишу вірші, почала вести літературну студію, навчала дітей з різних класів писати поезію. З цими дітьми я видала три збірки: «Пісня дзвоника», «Проліски надії», «Сонячна пелюстка». Так складалась доля – оскільки я сама пишу вірші, то писали і учні, яких я навчала. Тому ця професія в мене дуже тісна з поетикою», – розповідає викладачка.
Тетяна Петровська розробила авторський курс поетики для дітей. Вона – одна з тих, хто започаткував в Україні даний напрямок. На її думку – це дуже важливо для дітей, які мають хист до літератури і хотіли б писати вірші. Зараз у педагогині є послідовники, які за її програмою видали і свої методичні посібники.
Хист до поетики треба розвивати
Тетяна Василівна переконана: здібності до поетики, хист і здатність римувати – це те що можна і потрібно розвивати. Це збагачує словниковий запас дитини, розвиває комунікаційні навички.
«Наприклад, коли дитина ходить в садочок, спілкується активно, збагачується її словниковий запас. Вона, як правило, знає прислів’я, приказки, скоромовки, казки, легенди рідного краю, дитячі фразеологізми. А коли приходить до школи і поки познайомиться з учителькою, з класом – вона десь соромиться, розгублюється. А під час таких уроків з поетики діти розкриваються. Бо це робота в парах, у групах – коли вони вибирають слова, одне одного доповнюють, коли ти читаєш вірші, а вони продовжують, підбирають риму. Або називають прислів’я, які вживаються у родині. Головне – знайти образ, бачити у звичайному незвичайне. І саме це діти робили на моїх заняттях. І буває, що діти роблять відкриття не лише для себе, а й для інших», – описує викладачка.
При такій роботі, коли займаєшся нею постійно, переконана Тетяна Василівна, приходить і натхнення, і творчість.
«І коли ти читаєш вірші, ти не розказуєш, як треба любити українську мову. Ти читаєш і бачиш, що тебе слухають. Якось свою збірку поезій для дітей я була роздала учням, поклала їм на парти. Так вони поки не дочитали останнього вірша, не підняли голови. Тобто, ти бачиш, що воно справді потрібно», – каже поетеса.
Педагог має розвивати себе
Для Тетяни Петровської педагогічна і літературна діяльність – це саме життя. На її переконання, вчитель не може бути вчителем лише на уроках і переставати бути ним удома. А одними з головних рис, якими має володіти педагог, вважає вимогливість до себе та інших і постійний розвиток.
«Кажуть, що в творчої особистості учні теж будуть творчими. Коли навчаєш інших, ти і сам розвиваєшся. Це теж дуже важливо. Але, звичайно, має бути і вимогливість до себе та інших. Щоб виносити на широкий загал свій творчий доробок, треба самому все перевірити, опрацювати. А також розуміти, що будуть читати не лише доброзичливці, а й критики. Відомий український письменник і поет Дмитро Чередниченко завжди говорив: «читайте словники», щоб збагачувати свій словниковий запас. Зараз, звісно, все простіше, є інтернет – можна відкрити, підібрати потрібне слово. Але головне – це художні образи. І твоя душа, звичайно. Я вірю в те, що я роблю. Вважаю, коли займалась поетикою, – це було важливо. Коли загалом навчаєш дітей – це взагалі святе», – переконана педагог.
Молодим педагогам Тетяна Петровська радить бути уважними до дітей та розвивати їх здібності.
«Навчально-виховний процес так передбачений, що всіх однаково виховують в школі. Але діти по різному можуть сприймати, чути. І з досвіду – що я багато бачила – бувають діти дуже здібні, бувають середньої успішності, буває комусь дуже важко. Але якщо дитина працює над собою, прагне до чогось, є розуміння учителя, підтримують батьки – дуже важливо захопити дитину і допомогти батькам розкрити ті здібності, які вона має. Бо ж ми говоримо, що кожна дитина талановита, тому головне – не загубити, а розкрити ці таланти», – переконана викладачка.
Фото: з архіву Тетяни Петровської
Тетяна Кузь