Вінничанка Ірина Кріт зібрала колекцію з 250 фіалок. Жінка вирощує їх не лише на стелажах зі спеціальним освітленням, але й на звичайних підвіконнях вдома й на роботі. Каже, рослини не надто примхливі, головне – дотримуватися основних правил їх вирощування. Про свій досвід і секрети розповіла спеціально для «Пенсійного кур’єра».
Знайомство Ірини з фіалками трапилося зовсім випадково п’ятнадцять років тому. Одногрупниця подарувала набір «діток» – маленькі рослини з власною кореневою системою біля черешка посадженого листка. Зізнається: тоді про фіалки не знала нічого. Але допоміг інтернет – там знайшла багато порад. Нині ж має різні сорти: мініфіалки, коли розетка (тобто група листків, скупчено розміщена на стеблі й ледве піднята над землею) дорослої рослини в діаметрі має лише шість сантиметрів, тоді як у стандартної таким може бути один листок. Є сорти зі строкатим листям, які дуже естетичні навіть без цвітіння.
За словами Ірини, листочки фіалок сьогодні можна придбати за ціною від 15-20 гривень. Верхньої межі вартості не існує.
«Маю подругу, яка має зв’язок із закордонними колегами. Вона купувала листя й по 15-20 доларів за штуку», – зауважує колекціонерка.
Дорослі рослини можна придбати в торгових мережах, а можна – у приватних колекціонерів. Ірина наголошує, що в магазинах доросла розетка фіалки буде коштувати дорожче й рослина, найімовірніше, буде промислова. Крім того, існує великий ризик принести додому шкідників.
«Можливо, помічали в магазинах: розетки однакові, форма квітів однакова, а різниться тільки забарвлення? Оце називається промислова фіалка. Колекціонери ж максимально намагаються вберегти колекцію від шкідників. Але існує правило: коли якусь рослину чи листок придбали, її треба обробити. Втім, усе, що я розповідаю, це лише мій досвід, який я отримала в моїх умовах вирощування», – каже квітникарка.
Вхідна обробка рослин
Ірина обробляє листочки від шкідників розчином біопрепарату «Актофіт» з розрахунку 12 мл на один літр води. На п’ять-сім хвилин замочує листочки, викладає на серветку, щоб просохли, а потім саджає.
«Дітки» і дорослі рослини я обробляю цим розчином з пульверизатора тричі з інтервалом у три-п’ять днів. Рослини в ґрунті варто ще полити один раз розчином «Актари». Потім нові рослини я ставлю на карантин, тобто в окрему коробку, на окрему поличку чи на окреме підвіконня», – розповідає колекціонерка.
Через небезпеку заразити колекцію шкідниками чи хворобами, квітникарка не приносить додому інших рослин, навіть букети квітів їй уже давно не дарують.
Розмір горщика
Горщики для фіалок мають бути маленькі. Для дорослої розетки стандартної фіалки максимальним може бути горщик висотою 8-9 сантиметрів.
«Цвісти фіалка розпочне лише тоді, коли корінням обплете весь ґрунт у горщику. Можна уявити, скільки коріння треба наростити, якщо вона в горщику на літр землі. Вважається, що розмір рослини в ґрунті має бути втричі меншим, аніж зовні. А листочок оптимально садити в ємність 80-100 мл. Це не стакан, у якому ми купуємо каву, а маленька стопочка», – пояснює Ірина.
Стандартний листочок фіалки має розмір близько 6 см. Тоді черешок потрібно залишити втричі менший – 2 см. У ґрунт заглиблювати на 1 см.
Полив
Одна з основ вирощування фіалок – це регулярний полив. Варто орієнтуватися на температуру та вологість повітря у своєму домі.
«Треба дивитися, щоб це не було болото, але щоб і не пересушена пилюка. Пересушування та перелив – дуже шкідливі, можуть призвести навіть до загибелі рослини. Листочок і «діток» ми поливаємо по краю стаканчика або в піддончик. Існує думка, що листя фіалки боїться води. Це не так. Насправді фіалка боїться, коли на крапельки води, що лишилися на листі, потрапляє сонце або протяг. Я мию свої фіалки, бо живу над дорогою – рослини дуже швидко вкриваються пилом. Мию та сушу у ванній, де немає протягів», – описує свій догляд Ірина.
Гнотовий полив
Для тих, хто вирощує багато фіалок – понад 30 розеток – стає проблематичним полив. Тому часто колекціонери переводять свої рослини на полив через гніт. Він зручний тим, що рослина постійно має доступ до води.
«Гніт можна виготовити із синтетичної нитки, просунувши її через дно горщика. А горщик ставимо на іншу ємність з водою, щоб гніт був занурений. Зазвичай такий полив проводять дуже слабким розчином добрива, тоді рослина постійно отримує живлення мікродозами. Це зручно, але дорослу рослину потрібно до такого поливу привчати поступово. І знімати з такого поливу фіалки варто, коли температура повітря опускається», – каже колекціонерка.
Вирощування «діток»
За класичними нормами, у перший місяць після того, як посадити листочок, з’явиться коріння. Через шість-вісім тижнів мають з’явитись так звані «мишачі вушка» – покажуться «дітки».
«Приблизно після чотирьох місяців їх можна відсаджувати. Це середні терміни, усе залежить від температури, вологості, світла, сорту. Відсаджувати «діток» варто, коли вони мають три пари листя. Тоді це вже достатньо самостійна рослина, яка житиме. Від моменту, коли зробили пересадку, і до часу, коли зацвіла рослина, найменше в мене проходило дев’ять місяців. Але це був мініатюрний сорт. Вважається, що в міні ці всі процеси проходять трохи швидше», – пояснює Ірина.
Ґрунт
Фіалка любить хороший ґрунт, тому краще брати не з городу, а придбати професійний – верховий торф з нейтральним pН – і додати розпушувач. За словами Ірини, найпростіший розпушувач – пінопласт. У будівельних магазинах можна купити пінопластові кульки, але слідкувати, щоб вони були досить дрібними.
«А для мене найкраще використовувати пресований пінопласт, який знаходимо в коробках з побутовою технікою. Його я тру на тертку й додаю до ґрунту. Ще дуже хороший розпушувач – «Агроперліт». Розпушувачі мають складати третину субстрату. Ідеально: 15% агроперліту, 15% пінопласту та 70% якісного ґрунту», – радить Ірина.
Коли пересаджувати
Фіалки варто пересаджувати двічі на рік. Це стимулюватиме ріст молодих рослин і цвітіння дорослих.
«Якщо фіалку, яка росте на підвіконні, пересадити, наприклад, у лютому, то навесні матимемо гарне цвітіння. Бо окрім збільшення світлового дня, рослину гарно простимулює пересадка. Для штучного освітлення немає сезону цвітіння. Адже рослина круглий рік отримує і світло, і живлення однаково. Їх можуть спеціально стимулювати до цвітіння, готуючи, наприклад, до виставки», – розповідає колекціонерка.
Підживлення
Як і будь-яка рослина, фіалка потребує живлення. Але Ірина – не прихильниця власноруч зроблених органічних добрив.
«Риб’ячі голови й перепрілі шкірки банана були актуальні тоді, коли не було нічого іншого. Органіка – це неприємних запах, мушки, неможливість вирахувати концентрацію. Є досить широкий вибір мінеральних добрив у магазинах – і я рекомендую їх. Єдине, варто розібратися зі складом. Завжди на упаковці є літери: N (азот), P (фосфор), K (калій). Для початківців я рекомендую брати вміст цих речовин в однаковій пропорції: 20:20:20. Це база, яка підійде і для молодих, і для дорослих рослин на різних етапах розвитку», – радить Ірина.
Авторка: Світлана Шевчук, фото з архіву Ірини Кріт