«Гуси у вишиванках» вінницької дизайнерки розлетілись Україною та світом

«Гуси у вишиванках», гуси в образах анімаційних трьох козаків, з родиною та поодинці — серія авторських робіт вінницької дизайнерки Світлани Теренчук. Тепер полотна стають принтом на одязі, картинами за номерами, пазлами та навіть маркою Укрпошти. Водночас їх без дозволу художниці перемальовують і копіюють, продають і використовують для реклами. Про те, як створюються образи, які полюбилися в Україні та за кордоном, спеціально для Соціальної інформаційної платформи розповіла їхня авторка.

«У травні, до Дня вишиванки, я готувала перфоманс для одного з бізнес-клубів. Вирішила зробити картину, яку б доповнили учасники заходу. Намагалася придумати щось цікаве, щоб вразити людей. Взяла до уваги, що рашисти прозвали наших голубів, гусей, качок біологічною зброєю. Я вирішила використати щось з цих птахів. Спочатку подумала про голубів, але їх уже малювала, не хотіла повторюватися. Вирішила, що на гусях будуть гарно виглядати вишиванки. Намалювала картину, принесла на захід — усім дуже сподобалося. Кожен тоді міг доповнити малюнок своїми підписами та побажаннями. Потім цю картину продали на благодійному аукціоні, а кошти спрямували для наших захисників», — згадує Світлана.

Успіх «Гусей у вишиванках» художниця пояснює простими та зрозумілими для кожного українця образами. 

«Усі, хто їх бачив, отримували хороші емоції: хтось згадував дитячі канікули в бабусиному селі, де росли гуси. Для когось вони ставали образами українців у вишитих сорочках», — додає вона.

Вишивка має значення

Дизайнерка відповідально підійшла й до вибору візерунків на вишиванках гусей. Вона обрала геометричну вишивку хрестиком. Кожен із зображених елементів має своє значення. Серед них — сонце та розквіт.

«Гуска-жінка також не просто так була зображена, бо зараз в Україні на жінку лягло дуже багато завдань. По-перше, українська армія має значний відсоток жінок. А по-друге, жінки, які залишилися в тилу, взяли на себе й чоловічі обов’язки. Тому гуска на картині — уособлення сильної, справжньої української жінки», — зауважує художниця. 

Реакція на першу картину мотивувала Світлану продовжувати роботу. Вона почала переносити зображення на футболки. 

«У моїй дизайн-студії ми з дівчатами відразу взялися до роботи. І почався ажіотаж. Потім мені запропонували придбати ліцензію на виготовлення картин за номерами із зображенням гусей. Згодом я ще зробила дерев’яні пазли з гусьми. А тепер Укрпошта випустила марку — на ній мої гуси. Отак закрутилося. Вони й досі актуальні. Вироби з гусьми стали подарунком від України, від Поділля, від Вінниччини. Дуже багато людей замовляють їх на презенти і вони їдуть по всьому світу. Найбільше, певно, поїхало в Америку», — ділиться майстриня.

Усі кошти — на ЗСУ

З-під пензля художниці почали виходили нові серії картин із зображенням гусей. Зобразила окремо гусака та гуску — вони гарно підійшли для принту на парних футболках для чоловіка та жінки, або хлопця та дівчини. До Дня Незалежності України вийшла картина «Родина»: гусак з гускою й маленькими гусенятами. Також була серія у вигляді автопортрета дизайнерки — гуска в такому образі, що можна впізнати авторку. До Дня козацтва створено гусей-козаків.

Загалом картин патріотичної тематики в художниці багато, хоча активно малювати вона почала близько року тому.

«У мене є «Соняхи» — ці квіти асоціюються з Україною. Є «Патрон у полуницях». Є «Джміль» — символ відваги, вона як ніколи актуальна для українського народу. За період повномасштабного вторгнення я створила близько 70 картин. Багато з них продані, чимало — через аукціони. Усі кошти, виручені від картин, які я створюю від 24 лютого, відразу передаю на потреби ЗСУ або сама купую якесь обладнання. Я так для себе визначила, що це буде моя місія, мій внесок у спільну перемогу. Мені так добре на душі, є відчуття, що я не просто так живу, а долучаюся до нашої спільної справи», — наголошує Світлана Теренчук.

Дизайнерка розповідає, що її студія працювала практично без перерви. Кілька днів минуло від 24 лютого, аби заспокоїтися й зорієнтуватися. А в березні колектив знову зібрався. Додає, що запити клієнтів переважно не змінилися. Більшість з них — люди з власними бізнесами, які активно допомагають ЗСУ.

«Сьогодні кожному треба якась моральна розрядка. Коли люди замовляють нарядні сукні, то в першу чергу дозволяють собі це морально. Це дуже важливо. Ми зараз також багато працюємо з повсякденним одягом, але я дуже рада, що люди дозволяють собі хоча б на один вечір побути в попередньому житті, щоб не падати духом. Якщо ж одягнути на себе все темне й ходити сумною — ти не будеш ефективною. Я завжди за те, що треба себе тримати в строю, слідкувати за собою. Таким прикладом ми показуємо, що життя триває», — зауважує Світлана.

За її словами, половину прибутку від реалізації дизайнерських футболок з колекції «Мій дім» з картою України, а також з гусьми передають на потреби захисників. 

Гусей викрадають

Дизайнерка каже, що поєднувати художнє захоплення й основну роботу в студії легко, бо малює переважно вночі. Хоча художньої освіти Світлана не має, але її роботи захоплюють багатьох. До прикладу, картину «Гуси у вишиванках» використали для муралу на Харківщині. Чимало копій продають на різноманітних торговельних майданчиках. Переважна більшість виконавців не згадують авторку ідеї та власне самої картини, на деяких полотнах на місці її автографу ставлять свій. На жаль, проблема авторського права та його недотримання в Україні не нова. 

«Майже щодня бачу сторінки людей, які без дозволу перемальовують мої картини. Відчуття, ніби крадуть моїх дітей», — ділиться переживаннями художниця.

Серед мрій Світлани Теренчук — здобути художню освіту. 

«Я люблю малювати з дитинства, але роблю це просто інтуїтивно. На жаль, я не пройшла курс художньої школи, але тепер дуже хочу. Думаю, якби я знала правила, то мені було б легше зрозуміти, наприклад, який колір з яким поєднати. А зараз у мене все на рівні експериментів. Тому маю величезне бажання здобути художню освіту. Я думаю, вона розкриє мені нові шляхи та горизонти. Я зможу краще та якісніше працювати. Але з іншого боку, я розумію, що як би там правильно чи неправильно було, а для картини головне — емоція та енергія, які вона дає. Якщо намалювала з душею й навіть з якимись професійними похибками — робота заслуговує на життя, адже вона приносить людям радість», — підсумовує художниця.

Авторка: Світлана Шевчук, фото з архіву Світлани Теренчук

Читайте також: Пенсіонерка з Житомира шиє «військових зайців» для допомоги ЗСУ.