Технології майбутнього можуть використовувати в протезуванні українських військових

Українському військовому встановили сучасні протези рук. Про це розповів голова ГО «Українська медична місія» Дмитро Вернигор під час пресконференції з нагоди візиту до України команди британського фонду Alex Lewis Trust. За його словами, під час відвідування одного з госпіталів іноземні гості допомогли встановити протез військовому. Хоча звичайного протезування треба було чекати ще місяць.    

«Вранці зустріли хлопця. Спецназівець потрапив у грудні під обстріл. Немає обох рук. Приїхав до лікарні, чекає на реабілітацію, ще лікується. Ми разом одягли цей протез і хлопець зміг записати своє ім’я, підписатися, а потім поїсти. Вранці він цього не міг. Він сьогодні поїв — і він щасливий. Він шокований і наші лікарі були шоковані, що це можливо», розповів Дмитро Вернигор. 

Хлопцю 23 роки. Як з’ясувалося, він сирота. У нього є лише бабуся й дідусь. Тобто немає працездатних родичів, які могли б його нормально доглядати. Звичайного ж протезування треба було чекати ще місяць.    

Команда британського фонду Alex Lewis Trust завітала до України в лютому. Професійна група західних експертів приїхала поділитися своїми напрацюваннями щодо роботи з жертвами воєнних травм. Йдеться насамперед про травматичні ампутації та розлади кінцівок. 

У голови фонду Алекса Льюїса немає чотирьох кінцівок. У 33 роки через стрептококову інфекцію лікарям довелося поступово відрізати Алексу обидві ноги та обидві руки. До того ж вони були змушені реконструювати обличчя хворого, оскільки інфекція вразила його обличчя та рот. 

Шанси на виживання становили лише 3 %. Він провів у лікарні цілий рік. Далі планувалася реабілітація на десять тижнів. Але вже за три тижні Алекс міг стояти на протезах. Далі завдяки заснованому фонду реабілітація пішла ще краще: спеціальний інвалідний візок, засоби пристосування в  будинку та подальше протезування. Зокрема це було міоелектричне, мікропроцесорне та інтуїтивне м’язове протезування, необхідне, щоб повернутися до майже нормального життя, наскільки це можливо. Тепер він використовує набутий досвід, щоб допомагати іншим. 

Його команда співпрацює з лікарями та науковцями, розробляє й вдосконалює засоби реабілітації. У своїх розробках вони відштовхуються насамперед від потреб людини, використовуючи досвід і самого Алекса, й інших людей з ампутаціями. 

«Хотів би зосередити увагу на технології, яка була змодельована саме ампутантами, що дало можливість мені відчувати й використовувати всі ці можливості. Я вірю й знаю, що реабілітація починається одразу після операції. І найголовніше — це повернення до незалежного життя. Звісно, я зрозумів, що багато ваших людей хочуть повернутися саме на фронт. На жаль, з часом буде дуже багато поранених, багато ампутантів, і наше завдання — повернути їх до того життя, яке вони мали до війни», наголошує Алекс Льюїс.  

З фондом Alex Lewis Trust планується довготривала робота в Україні щодо реабілітації для жертв війни та впровадження новітніх технологій. Як зазначив Дмитро Вернигор, зустріч з командою Алекса Льюїса надихнула їх на розроблення нової державної програми щодо комплексної реабілітації поранених військових. 

Наразі триває процес перекладу протоколів, які передали британські фахівці. Ці напрацювання використають для навчання українських реабілітологів. Розглядається питання виробництва презентованих протезів на території України. Уже є чимало зацікавлених  інвесторів, які готові долучитися до процесу. Зараз вирішуються юридичні питання, пов’язані з сертифікацією та передачею прав на виготовлення.

Довідково

Фонд Alex Lewis Trust разом з партнерами розробляють нові способи управління протезами людським тілом. Це, зокрема, роботизована рука, керована м’язовими вібраціями. Як правило, вони використовують електроди на поверхні шкіри, щоб вловити електричну активність у м’язах рук, яку називають міоелектрикою. Технології можуть визначати наміри власника щодо підсвідомих скорочень м’язів. Таким чином він забезпечує новий спосіб керування протезами. 

Окрім цього, організація працює над вживленням мікрочипів у тіло людини з обмеженими можливостями. Такі технології дозволяють, наприклад, входити в будинок без ключа, заводити машину тощо. Опрацьовується питання безконтактної оплати товарів і послуг завдяки вживленим у тіло чипам. У принципі, такі технології розробляються й для здорових людей. Але саме для людей з обмеженими можливостями такі технології  дійсно можуть стати дуже зручними. Як зазначають в організації, це лише перші кроки. Надалі технологія розпізнавання жестів може використовуватися для керування всіма видами пристроїв — від розумних будинків до розумних телевізорів. Але це вже тема трохи віддаленого для нас майбутнього.

Автор: Сергій Коробкін, фото: alex-lewis.co.uk