Штолен — це традиційна німецька різдвяна випічка, яка в Україні набирає все більшої популярності. Це дуже насичений, ароматний кекс, в який додають багато сухофруктів, горіхів, а після випікання ще кілька тижнів чекають, поки випічка настоїться, щоб розкрився повністю її неймовірний смак. Перевіреним рецептом штолена ділиться журналістка Соціальної інформаційної платформи, яка опанувала всі хитрощі випічки, Світлана Шевчук. Далі — розповідає Світлана.
Окрім звичних українських різдвяних страв, на свята я готую штолен. Це одна з нових традицій нашого сімейного святкування. І попри непросту нині ситуацію, цьогоріч я також його спекла.
Перша спроба була минулого року й вона виявилася вдалою. Рецептів у інтернеті багато, але суть одна: штолен — це здобне дріжджове тісто з додаванням великої кількості сухофруктів, горіхів і спецій.
Для тіста знадобиться:
- 40 г живих дріжджів;
- 150 мл молока;
- 100 г цукру;
- 2 жовтки;
- 150 г вершкового масла;
- 500 г борошна;
- ваніль, імбир, мускатний горіх, кориця, кардамон — по 0,5 ч. л.;
- родзинки світлі й темні, сушені вишні й журавлина — разом 200–250 г;
- горіхи (фундук, мигдаль, кеш’ю) — разом 100–150 г;
- вершкове масло для змащування — 70 г;
- цукрова пудра для обсипання — 100 г.
Підготовка сухофруктів
Щонайменше за добу слід замочити сухофрукти в міцному алкоголі. Я обрала два види родзинок, сушені вишні й журавлину. Можна замінити на ті, що люблять у вашій родині, дехто додає ще цукати. Спочатку я промиваю на ситі окропом, а потім пересипаю чисті сухофрукти в лоток і заливаю горілкою. В ідеалі слід використовувати ром або коньяк. Наливаю стільки, щоб ледь покрити ягоди. Закриваю кришкою й ставлю в темне, прохолодне місце — у мене холодильник. Один раз на день перемішую весь вміст. Алкоголь просочить сухофрукти й не дасть їм зіпсуватися, доки готовий пиріг буде настоюватися. Але при випіканні всі градуси випаруються, тому не варто перейматися через їхню згубну дію. За дві години до приготування тіста я дістаю сухофрукти з холодильника, щоб вони нагрілися до кімнатної температури. Цьогоріч я витримала їх в алкоголі три доби. На цей момент вони увібрали всю рідину.
Приготування тіста
Спочатку я розводжу в теплому молоці цукор і дріжджі. Додаю жовтки й масло. За ними — спеції. Насамкінець вмішую борошно. Уже в цей момент кухня наповнюється такими ароматами, що тісто хочеться спробувати на смак. Додаю сухофрукти й горіхи. Горіхи мені трапилися сирі, тому я підсушила їх у мікрохвильовці. Тісто вийшло досить густе. Залишила його в теплому місці під рушником на півтори години в мисці, ледь змащеній олією. За цей час воно збільшилося приблизно в півтора раза, стало м’яким. Я розділила тісто на три частини (можна на чотири) й сформувала штолени. Кожну частину тіста руками розтягнула в невеликий товстий продовгуватий млинець, який потім загорнула. Це так, ніби збиралася загортати рулетом, але зробила лише один згин.
Сформовані штолени залишила ще на пів години під рушником. Потім випікала на деку, застеленому пергаментним папером приблизно годину при температурі 180 градусів. Але варто орієнтуватися на свою духову шафу. Готовність перевіряла дерев’яною зубочисткою.
Повірте, уже через 10 хвилин на кухню прибіжать навіть сусіди, поцікавитися, що так гарно пахне. Найбільшим розчарування буде звістка, що посмакувати зможете не раніше, як за два тижні.
Готові штолени ще гарячими щедро змащую вершковим маслом кімнатної температури. Бачила відео, як на виробництві їх купають у розтопленому маслі. Я ж просто змащую твердим: масло тане на гарячій випічці. Потім через ситечко посипаю товстим шаром цукрової пудри.
Охолоджені штолени запаковую в пергаментний папір, а потім — у фольгу. І відкладаю відпочивати в прохолодне місце щонайменше на два тижні. За цей час тісто настоюється, вбираючи смаки всіх спецій.
Штолен — це не той десерт, який варто подавати на стіл з великою кількістю наїдків. Для мене це варіант для посиденьок за кавою чи чаєм. Тоді нарізаю його не надто товстими скибочками — так можна розкуштувати всю гаму смаків. А те, що цього моменту треба зачекати, ще більше розпалює інтерес. До речі, таку випічку можна зберігати до двох місяців.
Текст і фото – Світлана Шевчук
Ілюстативне фото: fayni-recepty.com.ua