Війна, яка триває вже досить довгий час, впливає на організм як стресовий чинник, якщо людина читає новини, обговорює з іншими людьми події, має знайомих військових чи переселенців. Кандидат біологічних наук Петро Чорноморець розповів The Village, як людський організм реагує на стрес та що варто робити в такому стані.
Так, якщо людина глибоко в тилу припинила взаємодіяти з воєнною тематикою взагалі, то війна може не створювати для неї стресу. Але людина, яка не забула про війну, майже напевно матиме симптоми хронічного стресу: загострення або появу фізичних хвороб, депресію, підвищену тривожність і розосередженість, демотивацію. Втім, кожна людина може допомогти собі сама.
Передусім, зазначає науковець, треба звернути увагу на безпеку.
«Якщо людина сидить під бомбардуваннями, найкраще, що вона зараз може зробити для себе, – виїхати з цієї зони. Якщо ж це неможливо зробити, варто максимум зусиль спрямувати на рутинне піклування про себе й близьких: створення максимального комфорту в усьому, у чому можливо тут і зараз. Паралельно відстежуючи всі можливості виїхати в безпеку», – радить експерт.
В умовно безпечних місцях треба відстежувати всі свої потреби, які раніше задовольнялися автоматично, а тепер або вимагають особливих зусиль, або ігноруються. Для кожної з таких потреб варто розробити спосіб найпростішого її задоволення. Це дозволить як відчути більше стабільності, так і не витрачати зайві сили.
«Також на нас постійно тисне ще почуття провини за те, що ми нібито замало вкладаємось у перемогу, що не на часі задовольняти потреби. Там, де ти міг би зробити життя кращим, ти нібито не маєш права. Не маєш права зараз радіти та бути щасливим, бо комусь точно гірше. Тут як приклад є Ізраїль – у них війна йде постійно, але немає заборони на радість. Навпаки: вони радіють життю, будують життя якомога краще, якомога яскравіше. І саме це дає їм можливість понад 70 років постійно воювати та водночас жити на повну», – зазначає Петро Чорноморець.
Водночас, за словами науковця, почуття провини та «неначасність» життя для українців значною мірою є нав’язаною культурною концепцією. Якщо комусь погано, то решта теж не має права радіти, якщо десь помирають люди, то всі мають одночасно з цього приводу бути в суцільній жалобі. Тут нашаровується дуже багато культурних контекстів: ставлення до смерті, ставлення до чужих страждань тощо.
«Якщо в нас нормально працює система, ми в будь-якій ситуації можемо відповісти обставинам, отримати необхідний результат. А коли відчуваємо, що немає сил і можливості відповісти на проблему, то єдине, що лишається, – страждати. І так страждання стає основою психіки. Через це ми швидко виснажуємося як система: починаємо хейтити одне одного, якщо швидко не вдається перемогти», – пояснює експерт.
Стрес і страждання забирають наші сили. Для того, щоб бути ефективним, необхідно мати потужний внутрішній ресурс. Цей ресурс починається з піклування про себе й власного щасливого життя.
Як самотужки впоратися з тривогою
Тривожність та неспокій супроводжують велику частину українців з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Практичний психолог Юлія Ворман у профільному виданні Mozok.Ua поділилась американською методикою, як можна самотужки впоратись з тривогою. Вона включає кілька пунктів.
Визнайте свою тривогу та визначте її причини. Скажіть собі: «Моя нервова система працює на граничній швидкості, тому що я хвилююся про річ Х або явище Y».
Не критикуйте себе за ці почуття, натомість скажіть собі: «Це нормальна, здорова реакція мого організму на нинішні обставини, які є складними. Це нормально почуватися так».
Пам’ятайте, що ви можете відчувати сильну тривогу, але ефективно працювати: людина, яка почала відчувати підвищену тривожність, може ще протягом тривалого часу працювати цілком добре – так само як вона робила це раніше.
Правильно осмислюйте те, що відбувається. Напади паніки часто викликають у вас відчуття, ніби ви вмираєте або маєте серцевий напад.
Нагадайте собі: «У мене напад паніки, але він нешкідливий, тимчасовий, і мені нічого не потрібно робити».
Перевіряйте свої думки. Люди з тривожністю часто зосереджуються на найгірших сценаріях. Щоб подолати ці тривоги, подумайте, наскільки вони реальні. Переосмислення ваших страхів допомагає навчити ваш мозок знаходити раціональний спосіб справлятися зі своїми тривожними думками.
Змініть вид діяльності. Встаньте, прогуляйтеся, приберіть зайві речі зі свого столу або винесіть сміття з кухні – будь-яка дія, яка перериває ваш хід думок, допомагає вам відновити відчуття контролю.
Тримайтеся подалі від цукру. Під час стресу може виникнути спокуса з’їсти щось солодке. Але в цьому випадку плитка шоколаду чи пара тістечок можуть принести більше шкоди, ніж користі, оскільки дослідження показують, що споживання занадто великої кількості цукру може погіршити відчуття тривоги.
Подивіться кінокомедію чи гумористичну передачу. Ця тактика може здатися занадто простою, але вона є цілком ефективною. Дослідження показують, що сміх має багато переваг для нашого психічного здоров’я та добробуту. Деякі автори навіть впевнені в тому, що гумор може допомогти зменшити тривожність так само як фізичні вправи.
Фото: ukr.media