Впродовж лише останніх кількох місяців в Україні відбулось кілька землетрусів. Наприклад, 1 грудня були зафіксовані підземні поштовхи в Чернівецькій області. Про це повідомляли в Головному центрі спеціального контролю. Епіцентр землетрусу залягав у районі міста Новодністровськ на глибині 6 км. Його магнітуда становила 2,2 за шкалою Ріхтера — такі коливання відносяться до невідчутних.
Схожі землетруси в області фіксували 6 жовтня й 18 листопада. Так само невеликий землетрус зареєстрували в Івано-Франківській області 7 вересня, біля населеного пункту Надвірна. А на початку листопада в Румунії стався землетрус магнітудою 5,4 за шкалою Ріхтера, який відчувався в чотирьох областях України.
На цьому фоні у світі прокидаються вулкани. У жовтні почалося виверження вулкана на італійському острові Стромболі. У листопаді прокинулися вулкани на російському півострові Камчатка й у Сальвадорі в Центральній Америці. Також 28 листопада на Гаваях почалося виверження найбільшого на планеті активного вулкана Мауна-Лоа, а 1 грудня «прорвало» вулкан в Індонезії.
Чому так відбувається? Чи варто лякатися або це нормальні явища? На ці питання «Пенсійному кур’єру» відповів директор Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна Національної академії наук України Олександр Кендзера.
Землетруси в Україні
За словами науковця, руйнівних землетрусів на нашій землі, на щастя, уже давно не було. Втім, на території нинішньої України вони були завжди — це відомий факт, який фіксувався людьми з давніх часів.
«Україні, з одного боку, пощастило, адже ми не живемо посередині сейсмоактивного поясу, який створює можливість виникнення достатньо сильних землетрусів на нашій території й біля неї», — каже сейсмолог.
Він пояснює, що багато мільйонів років тому зіткнулися материки Африка і Євразія, які досі продовжують тиснути один на одного. Це призводить до величезного напруження, і коли воно перевищує границю міцності, то виникають руйнування й хвилі, що доходять до поверхні й сприймаються нами, як землетруси.
За останній рік на території України було зафіксовано близько сотні землетрусів. Йдеться й про ті, які були безпосередньо на нашій території, і ті, що відчувалися із сусідніх країн.
«У середньому їх буває від 30 до 200 на рік. Це слабкі землетруси. Вони фіксуються лише сейсмічними станціями. Але вони показують ті розломні зони, де можуть виникати сильніші землетруси, які в змозі спричиняти досить високий рівень небезпеки», — пояснює науковець.
На сьогодні фахівцям відомо, який це рівень небезпеки, він відображений на картах загального сейсмічного районування території України. Це, між іншим, є частиною державних будівельних норм. На картах показані зони, в яких можуть відбутися землетруси різної бальності та з різною ймовірністю виникнення. На них мають орієнтуватися всі, хто щось будує або планує будувати на території України.
Чи можна передбачити землетруси
«Передбачити силу майбутнього землетрусу або місце, де він ймовірно станеться, можна, а от визначати час, коли він виникне, на превеликий жаль, нам ще не вдається. Ніде у світі це не вдається», — констатує директор інституту.
Втім, сучасна наука не стоїть на місці. Наразі розроблено механізми, за допомогою яких можна точніше визначати положення вогнищ землетрусів. Поповнюються відповідні бази даних, з’являються нові програмні продукти, які дозволяють з високою точністю й надійністю визначати, де відбувся сам землетрус і який механізм рухів спостерігався в зоні його виникнення.
Науковець пояснює: величина землетрусу залежить від тих блоків, які стикаються між собою.
«Наповзають один на одного, підповзають один під одного. На краях цих блоків виникає величезне напруження. Воно реалізується у вигляді сейсмічних хвиль, які доходять до поверхні, стрясають поверхню й руйнують її, якщо там є щось розміщене. Або не руйнують, якщо все побудовано з врахуванням норм сейсмічного будівництва», — каже Кендзера.
В Україні подекуди відчуваються відгомони найближчих зон виникнення сильних землетрусів. Одна з них — так звана зона Вранча — сейсмоактивна зона, що знаходиться в Румунії на ділянці стикування Південних та Східних Карпат. Самі гори Вранча заввишки близько 2 км, а от землетруси під ними відбуваються на глибині від 150 до 180 км. Коли там відбуваються найсильніші землетруси, то, за словами Олександра Кендзери, вони стрясають всю територію України й навіть Москву й Санкт-Петербург. При цьому зауважує, що таких землетрусів, як на границі материкових тектонічних плит, в Україні немає й бути не може.
Зона Вранча — найближча до України сильна сейсмоактивна зона, що знаходиться в Румунії на ділянці стикування Південних та Східних Карпат, фото: zbruc.eu
«Територія України лежить на відстані 40–60 км від середини хребтів, де зустрічаються дві потужні материкові плити. Очевидно, що ми трохи далі, і ті землетруси, які на нашій території відбуваються, набагато слабші, ніж ті, які відбуваються всередині сейсмоактивних поясів планети», — заспокоює Олександр Володимирович.
Чому активізувалися вулкани
На Землі не було такого року, щоб не сталось виверження вулкана. Це нормальне явище, яке свідчить про геодинамічний рух тектонічних плит на нашій планеті.
«Нам здається, що планета така міцна, сильна, а насправді вона складається з окремих материкових плит, які рухаються. Там, де вони стикаються, землетруси відбуваються весь час, і не лише землетруси, а й виверження вулканів», — пояснює науковець.
Зокрема, сейсмоактивною й вулканогенною територією є середина Середземного моря, де зустрічаються мегаплити. Але на відміну від землетрусу, передбачити виверження вулкана можна.
«Це пов’язано з тим, що при виникненні вулканів відбувається зміна напруженого, деформованого стану середовища біля поверхні. Коли ці зміни досить великі, тоді вчені-вулканологи пророкують, що може відбутися виверження. У більшості випадків вони вгадують. На жаль, із землетрусами так легко не вдається через те, що вони виникають у складніших умовах і на більших глибинах», — розповідає фахівець.
В Україні, як виявилось, вулкани також є, але лише так звані грязьові.
«Це там, де через нещільність земної кори наверх підіймається розігріта вода й змішується з різними осадами. Через це виливається щось на кшталт лави, але тільки не дуже гаряче, у вигляді бруду», — пояснює наш співрозмовник.
Загалом багато країн знаходяться поблизу вулканів і там, де постійні землетруси. Та все одно люди звідти не переселяються. Науковець це пояснює, між іншим, тим, що попіл, який залишається після виверження вулкана, є дуже поживним. Через це в таких районах досить високий рівень розвитку сільського господарства.
«Очевидно, що люди завжди боролися за їжу. Вони намагаються жити там, де її можна отримати більше, де рослинність пишніша. Але небезпека, на жаль, існує. Такої точки, де взагалі на планеті ніде не може бути землетрусів, просто не існує. Просто вони можуть бути сильніші або слабкіші», — констатує вчений.
Головне фото: фейсбук-сторінка Олександра Кендзери