Ще зовсім недавно на території національного природного парку «Кам’янська Січ», що на Херсонщині, тривали бої. Проте в листопаді його територію звільнили. Представники Української природоохоронної групи (UNCG) Іван Мойсієнко та Олександр Ходосовцев змогли відвідати парк, і побачене їх сильно вразило.
На заповідній території вигоріло майже 635 га цінних ділянок. Це співробітники парку підрахували ще в жовтні за супутниковими знімками. Згідно з даними, у період з лютого по жовтень 2022 року лише пожежі знищили або пошкодили рідкісні:
- дрік скіфський (633 екземпляри),
- ковилу шорстку (402 екземпляри),
- ковилу волосисту (832 екземпляри),
- ковилу Лессінга (2384 екземпляри),
- ковилу українську (456 екземплярів) тощо.
Однак, на переконання доктора біологічних наук Олександра Ходосовцева, найбільших втрат екосистемам парку завдали не пожежі.
«Так, це негативна шкода, деякі рослини пошкоджуються й гинуть, але це не катастрофічно. Коли ми були в нацпарку 1 грудня, ми зрозуміли, що найбільша шкода території — замінування. На розмінування піде мінімум п’ять років, а то й усі десять. Через це проводити там повноцінні дослідження чи відновлювати рекреаційну діяльність поки неможливо. З іншого боку, можливо, відсутність людей на замінованих територіях дасть природі певною мірою відновитися самостійно…», — зауважує науковець.
Таким чином, природоохоронці змогли оглянути лише близько 5 % території нацпарку, адже вона тотально замінована.
Кам’янська Січ — це передусім степи. На правобережжі Дніпра мало заповідних степових об’єктів. Більшість — на лівобережжі. Тому Кам’янська Січ, яка представлена двома великими балками з численними відрогами — відносно короткими й вузькими гірськими хребтами — особлива. Напоширенішим типом рослинності є злакові. Завдяки схилам різної крутизни та експозиції саме в Кам’янській Січі є майже всі типи степів, представлених в Україні.
Дві лінії фронту
Через Кам’янську Січ два рази проходила потужна лінія фронту. Замінування відбувалося на найцінніших ділянках. Уся територія буквально завалена боєприпасами. Тільки на тих 5 % земель, які науковцям вдалося оглянути, були сотні, а, можливо, і тисячі боєприпасів. Допуску до цих територій немає.
Катастрофічної шкоди також завдали риття окопів, будівництво бліндажів, вибухи чи проїзд важкої техніки. Самі біотопи — ділянка поверхні Землі з більш-менш однотипними умовами існування — втрачають природність, і навіть якщо біотопи заростуть за 30–50 років, вони будуть уже вторинними. Саме на цих ділянках відновлення екосистем неможливе без активного втручання природоохоронців. І цей процес досить дорогий.
«Окопи, бліндажі, побутове забруднення, забруднення вибуховими снарядами — це те, що ми побачили. Від вибухів лишилися воронки. У деяких місцях є сильне пошкодження рослинного покриву, як внаслідок проїзду їхньої техніки степом, так і після зняття степового дерну для укріплення й маскування бліндажів. Також ми бачили підбиту техніку й розлив паливно-мастильних матеріалів», — додає Іван Мойсієнко.
Кам’янська Січ широкою смугою виходить на Каховське водосховище. Там науковці також закладали моніторингові ділянки. Це край Правобережжя, навпроти — лівий берег, який тимчасово контролюється окупантами. Учені з високою ймовірністю припускають, що ця територія, яка складається з невеличкої смуги петрофітних степів, буде зруйнована.
Загалом, за повідомленням Державної екологічної інспекції України, за час повномасштабної війни 33,1 тис. га лісів та інших насаджень випалено ракетами та снарядами — деякі з них, можливо, відновлюватимуться протягом десятка років, і це за найоптимістичніших розрахунків, решта — втрачені назавжди.
Автор: Сергій Коробкін, фото: фейсбук-сторінка Української природоохоронної групи