Трійця, Мавчин великдень, Зелені свята, – сьогодні одне з найбільших свят українців

Сьогодні, 12 червня християни східного обряду відзначають одне з найбільших православних свят – Трійцю, або, як його ще називають, П’ятидесятницю. Разом з тим, в багатьох регіонах донині залишився звичай застеляти долівку зеленню, а по кутках ставити зелене гілля дерев, що є відгомоном глибоко дохристиянських часів.

Русалчин тиждень

Зелені свята – це цілий обрядовий комплекс свят, який в різних регіонах тривав від одного до двох тижнів. Зазвичай, святкування починалось з четверга перед Трійцею, його у народі ще називали Мавчин або Нявчин великдень.

В давнину люди вірили, що з настанням весни, коли прокидається природа і все зеленіє, прокидають і мавки та русалки – душі померлих молодих жінок та дітей. Мавчин великдень – єдиний день у році, коли мавки та русалки  виходять з річок та лісів і йдуть до людей. В цей день вони влаштовують собі свято, яке люди мусять поважати і не працювати, не робити того, що може образити русалок, бути пильними, інакше ті можуть завдати великої шкоди. Тому в цей день люди не виходили в поля працювати, не прали одягу.

Разом з тим, молоді дівчата йшли в поля, в левади, чи в ліс і там завивали вінки на деревах, плели їх для себе.

«На межах біля жита водили хороводи. А потім несли вінки на город – на капусту, на огірки, вірили, що так само як зв’язаним є вінок, то зав’яжуться і плоди на цих рослинах» – розповідає старший науковий співробітник Музею народної архітектури та побуту НАН України Людмила Костенко.

Зелень для захисту

В суботу зранку молоді жінки і дівчата йшли збирати трави, якими потім встеляли долівки у хаті – м’яту, чебрець, полин, кропива. Вірили, що полин і кропива – дуже страшні для русалок, бо полин гіркий, а кропива жалюча. Кропиву клали навіть на вікна та у постіль, захищаючи себе від них. В одних регіонах ці трави потім сушили і зберігали вдома як оберіг. А в інших – навпаки спалювали, бо вірили: в цих травах збиралась нечисть і їх треба знищити.

«Українці ходили також до лісу, шукали дерева – липу, в’яз, клен – ламали гілки, приносили додому і квітчали свою оселю – ставили в кутках, за іконами, портретами. Біля вікна закопували берізки і вірили, що коли русалка підійде до двору, то вона буде колихатись на цій берізці, а в хату не потрапить. Наступного дня дивились – чи є сліди русалки біля цього деревця», – зазначає  Людмила Костенко.

Трійця або Пятидесятниця

Християни відзначають Трійцю на 50-й день після Великодня, звідси й друга назва свята – П’ятидесятниця. Згідно з переказами, торжество встановили святі апостоли, які були учнями Христовими. Свято називають Трійцею, оскільки, за повір’ями, саме у цей день людям відкрилася Пресвята Трійця (три образи Бога) — Бог Отець, Бог Син і Бог Дух святий

Євангеліє говорить, що після пришестя Святого Духа в учнів Христових відкрилися дивовижні здатності — вони отримали дар зцілення і прозорливості. Стали говорити на декількох мовах для того, щоб нести Слово Боже по всьому світу.

З приходом християнства звичаї, які існували довгі роки до цього, поєднались з новими обрядами. Звичай прикрашати хату зеленню залишився, однак втратив своє первісне значення. В неділю зранку люди тепер ішли не в ліс чи в гай святкувати, а спочатку до церкви, а вже потім – веселились.

 «На Трійцю також виготовляли багато атрибутики. Наприклад, у лісі знаходили високе рівне дерево, знімали повністю з нього гілки і прикрашали зеленню, квітами, стрічками, намистом. А на горі встановлювали ляльку. Одягали її в народний одяг. А іноді – й парубка. І в багатьох регіонах Київщини, Чернігівщини і досі цю атрибутику виготовляють. Біля цього дерева люди святкували, веселились, обідали три дні. Після чого їх розбирали, ділили між собою і також несли на город, на поле і вірили, що буде багатий урожай», – пояснює пані Людмила.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Схожі новини