Соледар — невеличке місто в Бахмутському районі Донецької області. До війни там мешкали приблизно 11 тисяч людей. Місто відоме тим, що там знаходилось одне з найбільших на планеті підприємств з видобутку солі «Артемсіль». Із січня 2023 року зруйноване після запеклих боїв містечко перебуває під російською окупацією.
Соціальна інформаційна платформа поспілкувалася з уродженкою Соледара Оксаною Вінніковою, яка у 2022 році була змушена залишити рідне місто. Історія Оксани, на жаль, — типовий приклад становища переселенців, коли люди втратили все, а державної допомоги ледве вистачає.
Евакуація
З міста родина виїхала 2 квітня 2022 року, оскільки лінія фронту була дуже близько.
«Довелося збирати валізу й швидко виїжджати. Загалом на той час уже весь Соледар виїжджав. Саме місто ще не обстрілювали, але по околицях уже прилітало», — розповідає Оксана.
Спочатку дісталися Дніпра, потім поїхали на Черкащину до родичів, а згодом осіли в Умані.
«Евакуаційні автобуси й потяги були, але нам зручніше було найняти приватного перевізника. Евакуація була, здається, лише до Покровська, а далі вже власними силами їдьте, куди хочете. Ми конкретно вирішили їхати до родичів у Черкаській області», — згадує жінка.
Так вони дісталися до Дніпра, а звідти — потягом до міста Сміла, що на Черкащині. Там на вокзалі біженцям надавали безкоштовні номери для ночівлі, якими вони скористалися. І звідти зранку доїхали в село до родичів. У рідних переселенці прожили близько двох місяців.