Кількість людей з інвалідністю в Україні зростає, держава намагається в умовах війни та обмеженого бюджету забезпечити якісну турботу про таких громадян. Зокрема, є законодавча ініціатива розширити ринок праці для людей з обмеженими можливостями. Про це у відвертій розмові Соціальній інформаційній платформі розповів народний депутат Сергій Гривко.
Він представляє профільний комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та є головою підкомітету з питань соціального захисту й реабілітації осіб з інвалідністю. Нардеп також розповів про накопичувальні пенсії та про те, як самі громадяни можуть посприяти реформі системи соціального страхування.
— Цього року в України дуже багато викликів, зокрема, у соціальній сфері. Що буде найскладнішим, на вашу думку, і як депутати планують з цим боротися?
— Цього року дійсно буде дуже багато викликів. Бюджет на 2023 рік — це військовий бюджет, але значна частина коштів у ньому закладена й на соціальну політику. Отже, основні виклики будуть з приводу наших захисників і захисниць, які повертатимуться додому. Їх потрібно соціалізувати, надати психологічну, медичну допомогу.
Також дуже гостро стоїть питання щодо людей з інвалідністю, тому що їх кількість збільшується. У нас зараз, на жаль, ринку праці для них, по суті, немає, і його потрібно буде створювати саме у 2023 році.
Пенсійна реформа — це ще один виклик, про який розмовляють уже 18 років, і тепер ми дійшли до фінального результату. Є вже певні напрацювання й відповідний законопроєкт.
На всі ці виклики потрібно реагувати. Один з таких центральних напрямів — це адаптація нашого українського законодавства до законодавства Європейського Союзу. Потрібно зараз пройти всі ті шляхи, які забезпечать нам вступ до ЄС.
— Чи є статистика, на скільки побільшало людей з інвалідністю після 24 лютого?
— Зараз підбиваються підсумки минулого року, потрібно сформувати певну статистику. Але, за деякими даними, людей з інвалідністю побільшало орієнтовно на 27 тисяч. З цим також потрібно працювати, адже таких осіб у нас і так більше як два мільйони. Тому їх просто необхідно забезпечити роботою. Це виклик для держави: сформувати такі правильні умови, щоб і роботодавці були задоволені, і люди з інвалідністю також.
— Минулого року депутати ініціювали законопроєкт щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Воєнний час уповільнив цей процес?
— Йдеться про законопроєкт № 5344-д, відповідно до якого для осіб з інвалідністю відкривається ринок праці безпосередньо в державних структурах. Це одна з основних норм цього закону. Тобто державні структури будуть також зобов’язані працевлаштовувати людей з інвалідністю. Вважаю, що цей законопроєкт на часі, але там є норми, які потрібно доопрацювати. Ми вже з громадськістю спілкувалися з цього приводу. Планували виносити проєкт закону на голосування перед Новим роком, але робота триває. Думаю, що найближчим часом він усе-таки буде в залі Верховної Ради. Так, буде непросто, бо є певна критика. Але водночас це критика правильна, щоб зробити цей законопроєкт кращим. Доопрацьовуємо з урахуванням усіх конструктивних думок.
— Ви згадали про пенсійну реформу. Зараз про накопичувальну пенсійну систему знову багато розмов. У грудні відбулися публічні слухання. А Прем’єр-міністр нещодавно заявив, що це одне з десяти найголовніших завдань держави на 2023 рік. Наскільки реально її запровадити й чи взагалі на часі це питання?
— Скажу, що це дуже на часі. Адже наразі стоїть питання забезпечення людей пенсією, а в державі є певні процеси, які, скажімо, ускладнюють ситуацію. Наприклад, багато людей виїхало, на жаль. Багато внутрішньо переміщених осіб. Надходження до бюджету значно зменшилися. Хоча завдяки міжнародним партнерам зараз у нас є кошти і на соціальні виплати, і на забезпечення військових.
Тому й постає питання законопроєкту № 2683 про другий рівень пенсійного забезпечення — накопичувальну пенсійну систему. Він добре пропрацьований, тому що передбачає перехідний період. У нас уже є солідарна пенсійна система. А далі роботодавець буде сплачувати (на особистий рахунок працівника — авт.) 1 %, потім — 1,5 %, потім — 2 %, і відповідно держава також буде доплачувати паритетно.
Тобто сукупно через три роки людина буде отримувати на свій рахунок 4 % від своєї заробітної плати. І для роботодавців насправді нічого не зміниться, тому що держава буде їм компенсувати ці витрати в перші роки. Ну й потім ще сама людина зможе додавати якусь певну суму своєї заробітної плати на цей рахунок. Це дозволить створити собі гідну пенсію й, можливо, навіть десь подорожувати й загалом забезпечити себе.
— Критики цієї реформи, принаймні цього законопроєкту, вважають, що фінансовий тягар у перші роки все одно лягає на державу. Кажуть, що вона не на часі, тому що це складно запровадити, доки не закінчиться воєнний стан.
— Знаєте, інколи настає час, коли потрібно робити. Думаю, що навіть у воєнний час це потрібно робити. Адже кожна людина помічає, що час летить дуже швидко. Про цю систему говорили 18 років, але боялися ухвалити. Хоча в кожного з нас уже була б можливість мати якісь накопичення. У підсумку, хоч середня пенсія за останні два роки значно зросла, український пенсіонер усе одно в середньому отримує на місяць трохи більше як 30 % від середньої зарплати по країні.
Ми просували цей законопроєкт ще у 2022 році, опрацьовували в комітеті, щоб він був якісний і максимально державницький. Сподіваюсь, найближчим часом його винесуть до парламенту, ми його проголосуємо й нарешті запустимо цю реформу.
— Відбулося об’єднання Пенсійного фонду й Фонду соціального страхування. Є критики цього рішення, є й ті, хто ставляться до нього схвально. Але деякі експерти побоюються, що це зруйнує систему соціального страхування й може вплинути на певні виплати. Як ви вважаєте, це обґрунтована критика?
— Вважаю, що необґрунтована. По суті, змінюється тільки адміністратор цих процесів. Усі функції передаються до Пенсійного фонду України. Якщо Фонд соціального страхування — це неприбуткова самоврядна організація, тобто громадська організація, то там і відсутній глобальний державний контроль за використанням коштів. Коли ці повноваження передаються Пенсійному фонду, то для отримувачів соціальних послуг Фонду соціального страхування нічого не зміниться — усі виплати залишаються. Цей процес запрацював з 1 січня 2023 року. Відповідно ми вже можемо побачити його безпосередньо, і можливо, зможемо робити будь-які зміни, щоб його покращити. Але тепер держава контролює рух публічних фінансів, відбувається регулярне звітування ПФУ.
Помітити зменшення виплат неможливо, тому що держава забезпечила в цьому році виплати як мінімум на рівні 2022 року. А от якщо, наприклад, отримувач послуг побачить, що якось знизився рівень сервісу, тоді просто потрібен конструктивний діалог. Якщо людина стикається з проблемою, вона має звернутися до представника Пенсійного фонду, щоб той зробив зміни по своїй вертикалі або передав свої пропозиції до законотворців про необхідні зміни. Це нормальний державницький процес. Якщо це обґрунтована й правильна позиція, тоді ми вже по своїй вертикалі маємо зробити цей процес кращим і вплинути на діяльність Пенсійного фонду. Зокрема, у розрізі надання послуг, які йому були делеговані від Фонду соціального страхування.
Ми зараз дуже активно ведемо такі діалоги й намагаємося покращувати всі процеси. Сьогодні нам потрібно бути швидкими, тому що кожен своєю роботою вносить частинку до спільної перемоги над ворогом.
— Ви голова підкомітету, який опікується питанням соціального захисту осіб з інвалідністю. Чи добре, на вашу думку, держава піклується про таких осіб: розмір соціальних виплат, доступність, реабілітація тощо?
— Держава піклується в рамках можливостей. Я розумію, що зараз ці можливості обмежені, адже все впирається в бюджет. Щоб зробити ефективну, якісну систему, потрібен державницький процес. Держава — це як організм: якщо якийсь орган відстає, то його намагаються підтягнути. Ми можемо, наприклад, створювати певні умови для працевлаштування людей з інвалідністю, ветеранів, змінювати процес адміністрування так, щоб він був ефективнішим.
У держави є можливість дивитися в бік збільшення послуг, але в тому разі, коли буде певний баланс. Припустимо, ми вже зараз, у 2023 році, перемогли. Тоді будемо дивитися в напрямі видатків і надходжень до бюджету, щоб бюджетний комітет знайшов баланс для забезпечення зобов’язань держави перед людьми. До речі, кожен, хто сплачує податки, робить чесно й правильно, робить вклад у підтримку держави, і ми прагнемо, щоб ці процеси були відкритими й зрозумілими. Ми всі живемо в одній системі й хочемо, щоб люди теж вносили свої пропозиції: як збільшити, як змінити, як вдосконалити — щоб цей процес був максимально ефективним.
Автор: Сергій Коробкін, фото з архіву Сергія Гривка
Читайте також: «Мова — це мірило «свій-чужий», — інтерв’ю з уповноваженим із захисту державної мови.