За рік кількість людей з інвалідністю зросла на 27 тисяч

Кількість людей з інвалідністю в Україні зростає, держава намагається в умовах війни та обмеженого бюджету забезпечити якісну турботу про таких громадян. Зокрема, є законодавча ініціатива розширити ринок праці для людей з обмеженими можливостями. Про це у відвертій розмові Соціальній інформаційній платформі розповів народний депутат Сергій Гривко

Він представляє профільний комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та є головою підкомітету з питань соціального захисту й реабілітації осіб з інвалідністю. Нардеп також розповів про накопичувальні пенсії та про те, як самі громадяни можуть посприяти реформі системи соціального страхування. 

Цього року в України дуже багато викликів, зокрема, у соціальній сфері. Що буде найскладнішим, на вашу думку, і як депутати планують з цим боротися? 

Цього року дійсно буде дуже багато викликів. Бюджет на 2023 рік — це військовий бюджет,  але значна частина коштів у ньому закладена й на соціальну політику. Отже, основні виклики будуть з приводу наших захисників і захисниць, які повертатимуться додому. Їх потрібно соціалізувати, надати психологічну, медичну допомогу. 

Також дуже гостро стоїть питання щодо людей з інвалідністю, тому що їх кількість збільшується. У нас зараз, на жаль, ринку праці для них, по суті, немає, і його потрібно буде створювати саме у 2023 році. 

Пенсійна реформа — це ще один виклик, про який розмовляють уже 18 років, і тепер ми дійшли до фінального результату. Є вже певні напрацювання й відповідний законопроєкт. 

На всі ці виклики потрібно реагувати. Один з таких центральних напрямів — це адаптація нашого українського законодавства до законодавства Європейського Союзу. Потрібно зараз пройти всі ті шляхи, які забезпечать нам вступ до ЄС. 

— Чи є статистика, на скільки побільшало людей з інвалідністю після 24 лютого?

Зараз підбиваються підсумки минулого року, потрібно сформувати певну статистику. Але, за деякими даними, людей з інвалідністю побільшало орієнтовно на 27 тисяч. З цим також потрібно працювати, адже таких осіб у нас і так більше як два мільйони. Тому їх просто необхідно забезпечити роботою. Це виклик для держави: сформувати такі правильні умови, щоб і роботодавці були задоволені, і люди з інвалідністю також.

 

  Минулого року депутати ініціювали законопроєкт щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Воєнний час уповільнив цей процес? 

Йдеться про законопроєкт № 5344-д, відповідно до якого для осіб з інвалідністю відкривається ринок праці безпосередньо в державних структурах. Це одна з основних норм цього закону. Тобто державні структури будуть також зобов’язані працевлаштовувати людей з інвалідністю. Вважаю, що цей законопроєкт на часі, але там є норми, які потрібно доопрацювати. Ми вже з громадськістю спілкувалися з цього приводу. Планували виносити проєкт закону на голосування перед Новим роком, але робота триває. Думаю, що найближчим часом він усе-таки буде в залі Верховної Ради. Так, буде непросто, бо є певна критика. Але водночас це критика правильна, щоб зробити цей законопроєкт кращим. Доопрацьовуємо з урахуванням усіх конструктивних думок.

Ви згадали про пенсійну реформу. Зараз про накопичувальну пенсійну систему знову багато розмов. У грудні відбулися публічні слухання. А Прем’єр-міністр нещодавно заявив, що це одне з десяти найголовніших завдань держави на 2023 рік. Наскільки реально її запровадити й чи взагалі на часі це питання?

— Скажу, що це дуже на часі. Адже наразі стоїть питання забезпечення людей пенсією, а в державі є певні процеси, які, скажімо, ускладнюють ситуацію. Наприклад, багато людей виїхало, на жаль. Багато внутрішньо переміщених осіб. Надходження до бюджету значно зменшилися. Хоча завдяки міжнародним партнерам зараз у нас є кошти і на соціальні виплати, і на забезпечення військових.  

Тому й постає питання законопроєкту № 2683 про другий рівень пенсійного забезпечення — накопичувальну пенсійну систему. Він добре пропрацьований, тому що передбачає перехідний період. У нас уже є солідарна пенсійна система. А далі роботодавець буде сплачувати (на особистий рахунок працівника — авт.) 1 %, потім — 1,5 %, потім — 2 %, і відповідно держава також буде доплачувати паритетно. 

Тобто сукупно через три роки людина буде отримувати на свій рахунок 4 % від своєї заробітної плати. І для роботодавців насправді нічого не зміниться, тому що держава буде їм компенсувати ці витрати в перші роки. Ну й потім ще сама людина зможе додавати якусь певну суму своєї заробітної плати на цей рахунок. Це дозволить створити собі гідну пенсію й, можливо, навіть десь подорожувати й загалом забезпечити себе.

Критики цієї реформи, принаймні цього законопроєкту, вважають, що фінансовий тягар у перші роки все одно лягає на державу. Кажуть, що вона не на часі, тому що це складно запровадити, доки не закінчиться воєнний стан. 

Знаєте, інколи настає час, коли потрібно робити. Думаю, що навіть у воєнний час це потрібно робити. Адже кожна людина помічає, що час летить дуже швидко. Про цю систему говорили 18 років, але боялися ухвалити. Хоча в кожного з нас уже була б можливість мати якісь накопичення. У підсумку, хоч середня пенсія за останні два роки значно зросла, український пенсіонер усе одно в середньому отримує на місяць трохи більше як 30 % від середньої зарплати по країні.

Ми просували цей законопроєкт ще у 2022 році, опрацьовували в комітеті, щоб він був якісний і максимально державницький. Сподіваюсь, найближчим часом його винесуть до парламенту, ми його проголосуємо й нарешті запустимо цю реформу. 

Відбулося об’єднання Пенсійного фонду й Фонду соціального страхування. Є критики цього рішення, є й ті, хто ставляться до нього схвально. Але деякі експерти побоюються, що це зруйнує систему соціального страхування й може вплинути на певні виплати. Як ви вважаєте, це обґрунтована критика?

— Вважаю, що необґрунтована. По суті, змінюється тільки адміністратор цих процесів. Усі функції передаються до Пенсійного фонду України. Якщо Фонд соціального страхування — це неприбуткова самоврядна організація, тобто громадська організація, то там і відсутній глобальний державний контроль за використанням коштів. Коли ці повноваження передаються Пенсійному фонду, то для отримувачів соціальних послуг Фонду соціального страхування нічого не зміниться — усі виплати залишаються. Цей процес запрацював з 1 січня 2023 року. Відповідно ми вже можемо побачити його безпосередньо, і можливо, зможемо робити будь-які зміни, щоб його покращити. Але тепер держава контролює рух публічних фінансів, відбувається регулярне звітування ПФУ.

Помітити зменшення виплат неможливо, тому що держава забезпечила в цьому році виплати як мінімум на рівні 2022 року. А от якщо, наприклад, отримувач послуг побачить, що якось знизився рівень сервісу, тоді просто потрібен конструктивний діалог. Якщо людина стикається з проблемою, вона має звернутися до представника Пенсійного фонду, щоб той зробив зміни по своїй вертикалі або передав свої пропозиції до законотворців про необхідні зміни. Це нормальний державницький процес. Якщо це обґрунтована й правильна позиція, тоді ми вже по своїй вертикалі маємо зробити цей процес кращим і вплинути на діяльність Пенсійного фонду. Зокрема, у розрізі надання послуг, які йому були делеговані від Фонду соціального страхування. 

Ми зараз дуже активно ведемо такі діалоги й намагаємося покращувати всі процеси. Сьогодні нам потрібно бути швидкими, тому що кожен своєю роботою вносить частинку до спільної перемоги над ворогом.

Ви голова підкомітету, який опікується питанням соціального захисту осіб з інвалідністю. Чи добре, на вашу думку, держава піклується про таких осіб: розмір соціальних виплат, доступність, реабілітація тощо? 

— Держава піклується в рамках можливостей. Я розумію, що зараз ці можливості обмежені, адже все впирається в бюджет. Щоб зробити ефективну, якісну систему, потрібен державницький процес. Держава — це як організм: якщо якийсь орган відстає, то його намагаються підтягнути. Ми можемо, наприклад, створювати певні умови для працевлаштування людей з інвалідністю, ветеранів, змінювати процес адміністрування так, щоб він був ефективнішим. 

У держави є можливість дивитися в бік збільшення послуг, але в тому разі, коли буде певний баланс. Припустимо, ми вже зараз, у 2023 році, перемогли. Тоді будемо дивитися в напрямі видатків і надходжень до бюджету, щоб бюджетний комітет знайшов баланс для забезпечення зобов’язань держави перед людьми. До речі, кожен, хто сплачує податки, робить чесно й правильно, робить вклад у підтримку держави, і ми прагнемо, щоб ці процеси були відкритими й зрозумілими. Ми всі живемо в одній системі й хочемо, щоб люди теж вносили свої пропозиції: як збільшити, як змінити, як вдосконалити — щоб цей процес був максимально ефективним.  

Автор: Сергій Коробкін, фото з архіву Сергія Гривка

Читайте також: «Мова — це мірило «свій-чужий», — інтерв’ю з уповноваженим із захисту державної мови.