«Воєнне» трудове життя: де шукати роботу та про які законодавчі зміни треба знати

Ринок праці в Україні оживає. Про це свідчать дослідження провідних українських бірж праці та звичайні спостереження за кількістю нових вакансій. Так, якщо ще у квітні-травні пропозиції робочих місць були на рівні 10-15 тис. вакансій на місяць, то у червні-липні вони зросли до більш як 30 тис. Разом з тим, кількість шукачів роботи переважає щонайменше в 10 разів.  

Колосальних змін з початку війни зазнали і правила взаємодії між роботодавцем та працівником. Від необхідності пристосовуватись до реалій війни, вирішуючи низку проблемних питань, до законодавчих змін у сфері трудового законодавства, які відбулись уже двічі. Отож, як знайти роботу в умовах війни, які професії нині затребувані, на які гарантії можуть розраховувати працівники та які додаткові права отримали роботодавці – досліджував «Пенсійний кур’єр».

Кого найбільше шукають

Згідно з даними Державного центру зайнятості на початок липня офіційна кількість вакансій коливалась від 24 до 30 тис. місць. Станом на 25 липня на сайті пошуку роботи Work.ua налічувалось 35,2 тис. вакансій, на сайті rabota.ua – 29,7 тис. пропозицій, ресурс OLX пропонував 38,1 тис. вакансій. Разом з тим, щодо кількості працевлаштованих наразі можна орієнтуватись лише на дані центру зайнятості – відомство відзвітувало про 169  тис. працевлаштованих українців з початку року. Всього ж до центру звернулось 782 тис. громадян з початку року.

Найбільше пропозицій на сьогодні у продажах та сфері обслуговування – шукають продавців у магазини та супермаркети, менеджерів з продажів, пекарів, майстрів манікюру, швачок, офіціантів, кур’єрів тощо.

Наступними по затребуваності ідуть  водії різних категорій та робітничі спеціальності. На роботу готові брати автомеханіків, малярів, підсобних робітників, слюсарів. Значно менше пропозицій на усіх ресурсах з пошуку роботи для керівників вищої та середньої ланки. У цьому напрямку часто шукають завідувачів аптек, адміністраторів клінік, ресторанів, торгових залів, маркетологів. Також трапляються вакансії керуюючого банком, магазином, відділенням або напрямком.

Найбільші зарплати традиційно залишаються у фахівців з ІТ-сфери: зарплату програмістів різних напрямків пропнують від 53 до 77 тис. грн. Найменша оплата праці у прибиральників — 7 тис. грн та посудомийників 8 тис.

Конкуренція захмарна

Основною зміною на ринку праці фахівці називають те, що нині не працівник обирає компанію, як це було в більшості випадків до війни, а навпаки: умови диктує роботодавець. До того ж, вартість людської праці значно впала. Наразі чимало українців змушені погоджуватись на значно нижчу зарплату у своїй галузі або взагалі змінювати сферу діяльності, адже конкуренція просто вражає.

Якщо кількість вакансій у сфері обслуговування коливається в межах 5-6 тис. пропозицій за місяць, то кількість охочих працювати – 39,7 тис. осіб. Щодня додається в середньому по 2 тис. осіб, готових приступити до роботи. Актуальних вакансій керівників на сайті пошуку роботи Work.ua – 3,2 тис., в той час як шукачів високих посад – 45 тис. кандидатів.

Лідерами щодо кількості вакансій та можливості працевлаштуватись є Київ, Львів, Дніпро, Одеса, Вінниця. Тут зосереджено близько 67% усіх вакансій.

Громадські роботи

Ще один нюанс, про який необхідно знати тим, хто шукає роботу, – їх можуть залучати до громадських робіт. Щоправда, це можливо в разі реєстрації безробітного у державному центрі зайнятості. Так, у червні набула чинності Постанова Кабміну №716, яка регулюватиме організацію суспільно корисних робіт під час війни. Згідно з нею, українцям, які понад 30 днів перебувають у статусі безробітного і не знайшли роботу, пропонуватимуть долучитися до відбудови України та отримати за це гарантований заробіток. Умови таких робіт визначатимуть місцева влада та військово-цивільні адміністрації, але всі вони будуть спрямовуватися на відбудову країни. Це, зокрема, розбір завалів, розчищення залізничних колій та автомобільних доріг; будівництво захисних споруд цивільного захисту, ремонт і будівництво житлових приміщень; вантажно-розвантажувальні роботи, сільськогосподарські роботи тощо.

Як повідомили у пресслужбі державного центру зайнятості, за перші півроку 2022  року в громадських та інших роботах тимчасового характеру взяли участь 17 тисяч українців.

Відпустки, оплата праці, розірвання договорів, — що оптимізує новий закон

19 липня набув чинності Закон України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Документ став досить обговорюваним в суспільстві. Розібратися з новаціями «Кур’єру» допомогли юристи служби Безоплатної правової допомоги.

Скасування зарплати мобілізованим

Чи не найбільшого резонансу набула нова законодавча норма про скасування мобілізованим працівникам виплати середнього заробітку. Відтепер за ними зберігається лише посада та місце роботи. Ці зміни стосуються також і працівників, які лікуються після отриманих поранень, потрапили в полон або безвісно відсутні. Продовжувати платити зарплату працівнику, який служить, роботодавець може на власний розсуд.

 

Припинення та призупинення трудового договору

Жахливі наслідки війни та наявність великої кількості її жертв зумовлюють введення додаткової підстави для розірвання трудового договору – відсутність  працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці.

Запроваджено додаткову підставу для звільнення працівника – неможливість забезпечення його роботою у зв’язку зі знищенням засобів виробництва або майна роботодавця. Таке звільнення можливе без згоди профспілки. Однак, лише, якщо немає можливості перевести працівника на іншу роботу. Роботодавець має повідомити про звільнення за 10 днів та виплатити вихідну допомогу у розмірі однієї заробітної плати. Втім, якщо протягом року після звільнення, роботодавець найматиме на роботу працівників аналогічної кваліфікації, він зобов’язаний запропонувати цю вакансію звільненому працівнику.

Трудовий договір може бути і призупинено через неможливість для обох сторін виконувати свої обов’язки у зв’язку з військовою агресією. Призупинення оформлюється наказом, де зазначається інформація про причини, строк, кількість, категорії і особисті дані працівників, умови відновлення дії трудового договору. Подібні накази роботодавця можна оскаржити у спрощеному порядку до Держпраці.

Тривалість робочого часу

Раніше тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану визначалась на рівні 60 год. на тиждень. Тепер лише працівникам критичної інфраструктури (оборонна сфера, сфера забезпечення життєдіяльності населення тощо) може бути встановлений 60-годинний робочий тиждень. Скорочена тривалість часу (наприклад, через роботу в небезпечних і шкідливих умовах) не може перевищувати 40 год. на тиждень.

Втім, якщо працівник залучений до роботи понад 60 годин (чи 50 годин у випадку скороченої тривалості робочого часу), оплата здійснюється у збільшеному розмірі.

Оплата праці

На період дії воєнного стану роботодавець може повідомити працівника про введення нових умов оплати праці, не чекаючи два місяці, як вимагалось раніше.

При порушенні строків виплати зарплати при звільненні, суд може зобов’язати роботодавця виплатити працівнику середній заробіток за весь час затримки, але не більш як за шість місяців. Позовна давність для таких спорів – три місяці. Строки звернення до суду можуть бути подовжені, проте не більше одного року.

Повернулась компенсація за працю у вихідні: передбачається або надання іншого дня відпочинку, або оплата в подвійному розмірі.

Відпустки

– за рішенням роботодавця основна щорічна відпустка може бути обмежена до 24 календарних днів;
– роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки;
– роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 90 календарних днів.

Закон передбачає нове правило оплати часу відпусток – оплата відбувається до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

Також документ визначає питання додаткової відпустки, інформування про розміри виплат при звільненні, відносин за строковим трудовим договором тощо.

Робота віддалено: що пропонує закон про фрилансерів

Останніми роками трудові відносини в Україні та й у світі загалом дуже змінилися. Якщо колись роботодавець для того, щоб робітник ефективно працював, мав забезпечувати його засобами виробництва, облаштовувати робоче місце, то сьогодні, принаймні в багатьох сферах інтелектуальної праці, працівник може зробити це сам — придбати комп’ютер, засоби зв’язку й працювати дистанційно.

Такий вільний алгоритм роботи чудово підтвердила на практиці ковідна доба. За підсумками 2021 року, відповідно до даних сервісу Freelancehunt, в Україні на фрилансі служило 776 тис. людей. За рік вони заробили 470 млн грн. Тож, законодавче врегулювання вільних взаємин між роботодавцем і працівником не просто назріло — перезріло. І, врешті, законопроєкт №5161 щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості, який перебував на розгляді парламенту майже півтора роки – ухвалено.

Основні зміни

Коли закон набере чинності (наразі він не підписаний Президентом), залучати на роботу фрилансерів зможуть малі та середні підприємства, які мають не більше 250 працівників. Врегульовано основні моменти:

– Розмір зарплати працівника, з яким укладається договір з нефіксованим робочим часом, не може перевищувати восьми мінімальних зарплат (52 тис. грн). Зарплата виплачується за фактично відпрацьований час, але не менше ніж за 32 години протягом календарного місяця. Якщо фрилансер працював менше, роботодавець все рівно має заплатити йому в межах цієї норми.
– Максимальна кількість робочого часу для виконання роботи не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість робочих днів – шести. Фрилансер може відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагатиме працювати поза межами базових днів і годин.
– Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом в одного роботодавця не може перевищувати 10% від загальної кількості трудових договорів на підприємстві. Однак, юридичні особи і ФОПи, які використовують працю менше ніж 10 співробітників, можуть укладати не більше одного такого трудового договору.

Важливо: роботодавець не може заборонити фрилансеру виконувати роботу за іншими трудовими договорами.

Соціальні гарантії

Договори з нефіксованим робочим часом – це свого роду альтернатива договорам цивільно-правового характеру. У такий спосіб працівник зможе поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців і водночас мати базові соціальні гарантії – лікарняні, відпустки, забезпечення зарплатою тощо.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом за своєю юридичною природою є аналогом іноземного договору  «zero hours contract», який сьогодні використовують у багатьох європейських країнах. Цю концепцію можна коротко сформулювати так: «є робота — вона оплачується, нема — працівник залишається доступним в режимі «низького старту» без необхідності йому за це платити (окрім мінімуму в 32 години, що в умовах повної зайнятості є менше, ніж один робочий тиждень)». В умовах воєнного часу, коли в багатьох роботодавців обсяг роботи, яку вони можуть надати працівникам, різко скоротився, а передбачуваність стала сумнівною, неможливою зовсім, чи доступною лише в досить короткій часовій перспективі, ця концепція є досить актуальною.

Працівнику договір з нефіксованим робочим часом насамперед вигідний можливістю отримувати хоча б мінімальний дохід. Водночас з’являється можливість використовувати договір як тимчасовий плацдарм, поки не знайдеться постійна робота та поєднувати їх з трудовими чи цивільно-правовими договорами в інших роботодавців.

Окрім того, після 12 місяців роботи за договором з нефіксованим часом працівник може ініціювати своє переведення на звичайний строковий чи безстроковий трудовий договір. Роботодавець зобов’язаний розглянути таку можливість, та у випадку негативної відповіді, обґрунтувати відмову.

«З-поміж безперечних плюсів, помітні й деякі спірні моменти документу. Зокрема, це те, що в плані зайнятості працівник майже повністю залежать від роботодавця та його потреб. Відповідно, завжди працюватиме в режимі непередбачуваності. Ще один нюанс, що в договори з нефіксованим робочим часом дозволяється вносити додаткові підстави для звільнення, а це, відповідно, менша захищеність працівника. Щодо концепції zero hours contracts, яку запроваджує цей законопроєкт, то в умовах війни, звісно, це ефективний інструмент. А от наскільки добросовісно буде використовуватися роботодавцями такий тип зайнятості в мирний час, — питання відкрите. Час покаже, як ця норма виявить себе на практиці», — коментує юрист Валентин Красовський

Як знайти роботу. Поради експертів

При високій конкуренції за робоче місце доведеться поборотись. Як діяти, щоб посаду, а, значить, і дохід для сім’ї, отримати якнайшвидше? Фахівці радять:

– Регулярно продивлятись вакансії на спеціалізованих сайтах.
– Підписатись у соціальних мережах на спільноти та канали, де пропонують роботу – загальноукраїнські та регіональні.
– Розповісти про те, що ви шукаєте роботу і яку саме на своїх сторінках у соцмережах. Ваші друзі можуть мати інформацію про вакантні місця або можуть порекомендувати вас безпомередньому роботодавцю.
– Звертайтесь до друзів, родичів, знайомих при спілкуванні – розповідайте усім, що ви в пошуку роботи.
– Швидко реагувати на наявну вакансію, яка вам цікава – відправляти резюме якнайшвидше.
– Звертайтесь у центр зайнятості.
– Супровідний лист залишається актуальним. Не полінуйтеся витратити кілька хвилин на знайомство з інформацією про компанію, щоб написати невеликого мотиваційного листа – чому саме вас варто обрати на оголошену вакансію.
– Бути гнучкими. Варто розуміти, що роботодавці в умовах війни оптимізують штат і тому, можливо, доведеться поєднувати обов’язки з різних посад. Разом з тим, готовність до такої роботи може стати вашою перевагою при співбесіді.

Газета «Пенсійний кур’єр» №30 (1000) від 27 липня 2022 року