Шкілька освіта в Україні та Польщі: українська емігрантка розповіла про відмінності

28 лютого львів’янка Тетяна Підіпригора з дочкою, сином та матір’ю завдяки волонтерській допомозі отримали прихисток на один місяць у готелі поблизу Кракова. Уже протягом першого тижня вона зуміла організувати навчання дітей і працевлаштуватися у польську школу. Тетяна досить швидко адаптувалася, допомагає це зробити іншим, а також намагається бути корисною людям, серед яких живе. Про відмінності нашої та польської систем освіти українка розповіла «Пенсійному кур’єру».

«Я не розуміла, наскільки довго нам доведеться тут жити. Тому я вирішила, що не буду просто перечікувати війну, а будуватиму тут життя сьогодні, бо іншого у на не буде. Якщо діти у безпеці, то наступне, про що маю подбати – це їхня освіта. Ми перепочили рівно два дні, а на третій Настя і Андрій уже пішли у найближчу до нас школу. Дітей прийняли без жодних проблем, а я принагідно запитала, чи не знайдеться мені роботи», – розповідає Тетяна.

Жінка має освіту філолога, мала досвід роботи у школі, добре володіє англійською. Останні роки захопилася фотографією, навчала львівських дітей справі, яку полюбила сама. Директорка польської школи за кілька днів перетелефонувала і запропонувала Тетяні роботу.

«Не минуло й тижня, як я стала працювати міжкультурним асистентом. Навчальний заклад невеликий – на 200 учнів. До школи прийшли ще 25 українських дітей. Моє завдання – допомогти їм адаптуватися, тримати контакт між вчителями та батьками, коли на заваді стає мовний бар’єр. Не можу сказати, що мої знання польської дуже хороші. Двадцять років тому я вивчала мову протягом одного семестру в університеті. Моя дочка у львівській школі з 6 класу мала польську як другу іноземну – я допомагала з домашніми завданнями. Із перших днів закордоном я добре розуміла поляків і могла іншим батькам або учням перекласти українською всю інформацію» – каже жінка.

За її словами, зарахування у польські класи відбувається за роком народження. Син Андрій потрапив до 4 класу, як було і в Україні. Хоча у Польщі 4-8 класи – це вже старша школа. Молодша включає 1-3 класи. Після закінчення 8 класу учні складають іспити з польської та англійської мов, а також з математики. За результатами екзаменів можуть бути зараховані у ліцей, технікум або заклади на кшталт наших училищ. Оцінюють учнів за 6-бальною системою.

«Моя дочка Настя в Україні навчалася у 10 класі, тому спочатку потрапила у 8 клас польської школи, бо більше у ній просто не було. Минуло трохи часу і ми знайшли ліцей, який прийняв її на перший курс. Не можу сказати, що навчання дуже відрізняється від українського, але все ж певні відмінності нас здивували», – зауважує українка.

Тетяна розповідає, що учні мають багато занять із психологом. Будь-який конфлікт між дітьми розглядають дуже докладно і до цього залучають і дирекцію, і батьків, і вчителів. Але для польських дітей, втім як і для дорослих, неприпустимо порушувати правила. Це велика рідкість. Може, тому що за незаконні дії передбачені великі штрафи.

Група продовженого дня називається «світлиця». Цікаво, що з дітьми залишається не один вчитель, а декілька. Із кимось вони можуть малювати, інша група дітей у цей час може займатися спортом або гратися на вулиці з іншим вчителем, третій – вмикає фільм для перегляду. Завжди є технічна працівниця, яка не тільки прибирає, а й слідкує, наприклад, щоб діти завжди мали воду. Проте домашні завдання на «світлиці» діти виконувати не зобов’язанні, це можуть робити за бажанням.

Та й домашні завданні трохи різняться від українських. Їх менше, вони переважно у формі різноманітних проектів, а не вивчення теоретичного матеріалу.

«Вчителі нашої школи зауважують, що українські школярі мають досить високий рівень знань із точних наук. Проте, на мою думку, вони не мають змоги перевірити знання наших дітей, скажімо, з історії або літератури, та й географію чи біологію через мовний бар’єр перевірити теж досить складно. Із того, що помітила я, то польська шкільна освіта більше спрямована на логіку та аналіз. У нашій школі створили спеціальний клас для українських учнів, які віком старші за восьмикласників. Навіть організували окрему програму для них: діти вивчають польську, англійську, а решта предметів переважно адаптують для розуміння польською. Таким чином відбувається підготовка тих, хто буде змушений або матиме бажання наступного року навчатися у цій країні. Навчальний рік триває до 24 червня, – говорить львів’янка.

У четвертокласника Андрія раз на тиждень є урок із вивчення правил дорожнього руху, аби отримати посвідчення велосипедиста. Такий документ обов’язковий для дітей та молоді віком 10-18 років. Аби самостійно їздити на велосипеді, учні у 10-річному віці складають іспит для працівників поліції. До цього часу вони вже знають правила проїзду перехресть, розуміються на знаках і своїх обов’язках як учасників дорожнього руху.

Для польської школи є неприйнятним дзвінок батьків вчителеві на його власний телефон. Тут дуже цінують особисті границі. Усе спілкування відбувається через електронний журнал. Батьків можуть також запрошувати на розмову до школи.

Газета «Пенсійний кур’єр»№24 (994) від 17 червня 2022 року

Читайте також: Випускники польських поліцеальних шкіл одразу влаштовуються на роботу.

Фото надане Тетяною Підіпригорою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Схожі новини