Російські війська продовжують завдавати ракетні удари по об’єктах критичної інфраструктури України. Минулого тижня сотні тисяч українців у різних регіонах залишились без води, газу та електрики. Державні органи влади та експерти дають свої поради, як підготуватися до критичних ситуацій та що людина може зробити в разі відключення благ цивілізації. Соціальна інформаційна платформа зібрала корисні рекомендації.
Так, експерти радять: завжди треба бути готовими до евакуації, особливо, якщо про неї повідомляють з офіційних джерел. На цей випадок має бути зібрана тривожна валіза. Якщо у вас є авто, то його потрібно завчасно підготувати: провести техобслуговування, придбати антифриз та запас палива в каністрах. В умовах поширених та тривалих відключень електроенергії, та енергетичної кризи загалом, автозаправні станції можуть не працювати.
У тривожній валізі насамперед мають бути гроші, документи, запас їжі, води, ліки, теплі речі, портативне радіо й батарейки до нього. Якщо ви залишитесь без телевізора, телефона, інтернету, то радіоприймач може стати єдиним джерелом важливих новин. Потім це можуть бути допоміжні речі, такі як ліхтарик, сірники, ніж, посуд (краще залізний), засоби гігієни тощо. Якщо є можливість, можна завантажити із собою й цілий намет або спальний мішок.
Зауважимо також, що окрім дизельних генераторів чи великих сонячних панелей зараз існують, наприклад, повербанки, які заряджаються від сонця, або невеличкі переносні сонячні станції з акумуляторами, від яких можна заряджати телефони, ліхтарі, ноутбуки тощо. Отже, треба максимально продумати свій побут.
Не вмикати прилади одразу
До речі, якщо подачу електроенергії відновили, то різке зростання попиту може зашкодити всій енергосистемі. Отже, вмикати прилади потрібно поступово – спочатку світло, потім якусь не дуже потужну побутову техніку. Пилососи, пральні машини та обігрівачі краще не включати в перші години після відновлення електропостачання.
А от якщо ви все ж таки наважилися виїхати з небезпечних регіонів, то краще від’єднати від мережі всі електроприлади або вимкнути запобіжники. Так само краще перекрити воду та газ. Через тривалу відсутність тепла вода в трубах та бойлерах може замерзнути та пошкодити їх. Тому воду з бойлерів слід злити, а в сантехніку залити антифриз.
Перші дні без світла
Не радить довго затримуватись у знеструмлених багатоповерхових будинках і експерт з енергетики Андрій Закревський.
«У квартирах ви зможете вижити не більше трьох днів», – каже експерт.
Коли зникло світло, то насамперед треба придбати 12 літрів води та пакети для сміття. Він радить використовувати слабо- чи сильногазовану воду, бо вона не псується. Необроблену воду з крана вживати не можна.
«А ходити на унітаз ви будете в сміттєвий пакет, бо каналізація працювати не буде», – зауважує Андрій Закревський.
Запаси їжі та води радить мати на три-чотири дні, зокрема консерви. У пригоді стануть продукти, які довго зберігаються й дають енергію: цукор, шоколад, цукерки. З вимкненого холодильника всі продукти треба перенести на балкон, щоб не зіпсувались і вони, і холодильник. У цьому випадку холодне повітря за вікном уже піде на користь.
А далі треба вирішувати, куди переїхати: там, де є опалення, енергопостачання або хоча б автономні генератори, наприклад, до найближчого пункту обігріву.
Андрій Закревський, фото з фейсбук-сторінки Андрія Закревського
Якщо виїхати неможливо
У такому випадку потрібно об’єднуватися із сусідами. Закревський радить викопати у дворі дві вигрібні ями. Одну накрити дошками й використовувати як вуличний туалет, а в другу викидати сміттєві пакети, у які ходили в туалет вдома. Копати ями краще зараз, доки ще не настали морози.
Можна також закупити дрова, щоб розпалювати багаття на вулиці. Якщо немає газових горілок, то, зі слів експерта, навіть у квартирі можна розпалювати невеличкі вогники з трісок. Наприклад, на листах для запікання. Але з цим треба бути дуже обережними, тому радимо готувати їжу на пальниках тільки в нежитлових приміщеннях, що добре провітрюються.
На його думку, також ОСББ мало б опікуватися проблемою утеплення будинків. Найбільші втрати тепла йдуть через вхідні двері та вікна квартири. Тому, якщо є можливість, краще поставити у квартирі другі вхідні двері. А ще краще, коли в під’їзді є перегородки.
«ОСББ повинно обов’язково мати два електрогенератори: дизельний і бензиновий», – наполягає енергетик.
Це як мінімум дозволить жителям знеструмлених будинків заряджати свої телефони. Ще краще – встановити на даху будинку сонячні панелі.
«Я впевнений на 200%, що наше майбутнє – це на кожній багатоповерхівці половина даху має бути зі встановленими сонячними колекторами для теплої води, друга половина – із сонячними батареями. Це глобальний світовий тренд. Можете чекати десять років, а можете зробити це саме зараз», – додає експерт.
Він каже, що ОСББ та власники квартир могли б об’єднатися й вирішити це питання, бо в майбутньому дешевої електроенергії вже ніколи не буде.
Він додав, що є безліч фондів, які можуть з нульовим кредитом поставити для ОСББ той же дизельний генератор або сонячну панель.
Аварійні ситуації в мережах: як діяти
Коли відсутній газ
1. Закупити сухий спирт, туристичні примуси та балони разом з газом до них.
2. Підготувати туристичний спальник для приготування їжі.
3. Запастися продуктами швидкого приготування та тривалого зберігання.
4. Спланувати варіант переїзду на зиму в будинок з пічним опаленням.
Аварійна ситуація в газовій мережі
1. Перекрити газовий вентиль у своєму будинку, допомогти це зробити сусідам літнього віку.
2. Для приготування їжі у дворах використовувати мангали, печі та буржуйки.
3. Категорично заборонено опалювати квартири дров’яними котлами та буржуйками.
Якщо зникло водопостачання
1. Першочергово потрібно перекрити всі крани.
2. Запастися питною водою з бюветів, криниць, шахтних колодязів, пунктів розливу питної води.
3. Вживати та використовувати для приготування їжі краще питну воду, яка продається в магазинах.
4. Не рекомендується вживати воду з відкритих водойм – її слід використовувати лише для технічних цілей.
Відключення електроенергії:
1. Придбати все, що може стати в пригоді у випадку відключення світла: свічки, ліхтарики, сірники, адаптер для зарядки телефона в автомобілі.
2. Завчасно зарядити телефон та тримати зарядженими повербанки, акумулятори та інші батареї.
Аварійна ситуація в електромережі:
1. Вимкнути з розеток усі побутові електричні прилади.
2. У разі обриву чи провисання дротів у жодному разі до них не наближатись.
3. Бути особливо обережним під час використання свічок та сухого спирту.
Що брати із собою в укриття:
– гроші;
– теплі речі;
– повербанк та ліхтарик;
– висококалорійну їжу (горіхи, сухофрукти, злакові батончики, суперфуди, снеки, хлібці, бублики, печиво, консерви тощо);
– воду (з розрахунку на два-три літри на особу);
– аптечку, у тому числі з ліками, які людина приймає постійно;
– щось, на чому можна сидіти та спати: стільці, матраци, ковдри, пледи, спальні мішки;
– дітям вкласти в кишеню або пришити до одягу записку, де зазначити прізвище, ім’я та по батькові дитини та батьків, домашню адресу та мобільні номери.
Не можна брати із собою в укриття:
– легкозаймисті речовини;
– речовини із сильним запахом;
– громіздкі речі.
Поради від мешканки Маріуполя
Зникнення світла насправді є дуже великою проблемою, до якої особливо не пристосовані міські жителі. Якщо до того ж у домі немає газу, тоді без електроенергії не можна готувати їжу, неможливо обігрітися. Чимало українців сьогодні працюють віддалено, але без світла цього зробити неможливо – зникає інтернет. Масштабні перебої зі світлом впливають і на насосні станції, через що зупиняється водопостачання.
Але багато людей, які мешкають у зоні бойових дій, живуть у таких умовах не перший місяць. Соціальна інформаційна платформа поспілкувалася із жителькою Маріуполя Ольгою Волконською, яку війна застала там 24 лютого. Вона провела в оточеному місті три тижні, після чого їй вдалося виїхати. З її слів, люди готували їжу на відкритому вогні на вулиці. І тут постає питання про запас дров, бо може виявитися, що вогнище – єдине місце, де можна буде готувати їжу.
«З харчування найкраще – «Мівіна», продукти довгого зберігання, вівсянка, яку можна залити окропом з багаття. Важливо мати каструлю, величезну сковорідку та звичайний чайник, які не буде шкода для багаття. І сокира потрібна», – радить Ольга.
Ольга Волконська, фото з архіву Ольги Волконської
Каже, також треба мати багато свічок, бо вони дуже швидко згорають. А ще розповіла, як одна жінка робила імпровізовані свічки за допомогою олії та вати.
«Якщо казати дуже просто, то потрібна невеличка ємність – скляночка, блюдце, залізна кришка від банки тощо. Туди треба налити трошки олії. Скатати з вати кульку й з неї витягнути кінчик, який буде замість гніту. Ватку покласти до ємності, щоб кулька намокла, а гніт залишився сухим. Підпалити гніт – і воно має довго й лагідно горіти замість свічки. Те саме можна зробити зі шнурком. Можна для зручності гніт обмотати фольгою, або дротом, щоб чітко відділити гніт від олії», – розповідає маріуполька.
У будинках Маріуполя води не було, багатьом її доводилось носити здалека. Тому варто знати, де біля вашого будинку є колонка, колодязь або хоч якась невеличка водойма.
«Ми, можна сказати, одні з небагатьох, кому «пощастило»: ми були біля підземного джерела з водою, набирали її звідти для пиття, приготування їжі та миття голови», – розповідає жінка.
Зазначимо, що її дім згорів, тож разом з родиною довелось шукати прихисток ближче до центру міста – у Будинку творчості. Електрики не було. Банкомати не працювали. Через відсутність світла в магазині не можна було розрахуватися банківською карткою. У таких випадках радять тримати готівку.
«Полиці в магазинах були порожні, тому ми шукали гуртові бази, там ще можна було хоч щось придбати», – можливо й така порада комусь стане в пригоді.
Люди, які пережили подібні часи, радять запасатися продуктами, які довго зберігаються без холодильника. Варто також придбати запас ліків, які ви регулярно вживаєте, бо аптеки можуть не працювати або будуть перебої з постачанням.
Те саме стосується побутової хімії: зубної пасти, туалетного паперу, жіночих прокладок та інших засобів гігієни. Здавалося б, що ось воно – усе є на полицях, але коли місто опиняється «відрізаним» від постачання, усі ці такі звичні й необхідні речі швидко закінчуються.
Блогер-мандрівник розповів, як виживав у Бучі під час окупації
Блогер-мандрівник та науковець Борис Крімер розповів на своєму ютуб-каналі, як у березні зустрів війну в Бучі. Два тижні, ховаючись від обстрілів, вони зі своєю дівчиною Юлею прожили в підвалі, після чого змогли евакуюватися до Києва.
«Я радив би подумати про утеплення одягом. Туристська концепція говорить, що одяг формується з трьох шарів. Один шар відводить вологу (це термобілизна). Слово «термо» вводить в оману: така білизна не гріє, а відводить вологу. Якщо ви будете виходити за межі будинку, раджу використовувати білизну із синтетики або шерсті. Білизна з бамбука, льону, бавовни швидко мокне й довго сохне. Наступний шар – зігрівальний, він триматиме ваше тепло. Це можуть бути флісові штани та кофта чи шерстяний одяг. Наостанок зовнішній шар – можна використати будь-яку тонку куртку, яка зберігає тепло, бо фліс добре продувається», – пояснював Крімер виданню «Заборона».
Борис Крімер, фото з фейсбук-сторінки Бориса Крімера
Дуже важливий чинник – утеплення ніг. Кілька шарів шкарпеток не зберігають ноги в теплі, тому Крімер радить використовувати зовнішнє утеплення – бахіли. На черевик надягають велику шкарпетку, а на неї – ще щось, що захищає ногу. У туризмі для цього є спеціальне взуття, а в реальному житті – будь-що, наприклад, можна зробити шкарпетки на черевики зі старої флісової кофти.
Складним моментом було постачання води. Мандрівник розповів, що в перший день обстрілів заздалегідь набрав воду в усі ємності, що були в хаті. Вийшло понад сто літрів. Це було правильним рішенням, бо з часом її відключили.
«Воду можна набрати з криниці, розтопити сніг, коли він є, у крайньому разі злити з тепломережі в будинку. А от свердловини в приватному секторі залежать від електрики, яка також зникає», – каже блогер.
«Допомагала буквально одна склянка води, якою можна було обтерти тіло й знову вдягнути одяг. Це давало відчуття свіжості й що ти знову став людиною», – додає його співрозмовниця.
Деякі мешканці їхнього будинку зі своїх квартир до сховища не спускалися. Проте Борис майже повністю два тижні провів внизу.
«Найбільше питань з туалетом. Шкода було воду витрачати на змив. У підвалі ми зробили туалети з відер з рідиною з мийними засобами», – існує й такий варіант.
Дуже допомагала кооперація із сусідами. У людей у квартирах були запаси продуктів тривалого зберігання, яких на кілька тижнів цілком вистачило.
«Деякі продукти готуються без термообробки. Наприклад, якщо залити гречку холодною рідиною – водою, соком, кефіром чи що у вас є, вона за ніч приготується і її можна буде їсти. Це буде холодна, але повноцінна їжа. Щось подібне ми робили й з кус-кусом», – ділиться досвідом мандрівник.