«Недоторкані» пенсії: чи уріжуть виплати суддям?

На розгляді у Верховній Раді знаходиться законопроєкт № 8321 від 29.12.2022, яким пропонується урізати пенсії суддям Конституційного Суду.

На перший погляд, ініціатори законопроєкту (народні депутати А. Славицька та А. Бурміч) переконливо обґрунтовують необхідність його ухвалення, адже Конституція гарантує громадянам рівні права та свободи, а також рівність усіх перед законом. 

Наразі пенсії суддів Конституційного Суду становлять 50 % від їхньої зарплати (винагороди), яка складається з посадового окладу та доплат. Базовий оклад становить 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Один такий прожитковий мінімум для судді станом на 1 січня 2023 року становить 2102 грн. Відповідно оклад становить 157 650 грн.

До окладу можуть встановлюватися доплати:

  • за вислугу років з урахуванням стажу професійної діяльності у сфері права; 
  • за перебування на адміністративній посаді в суді; 
  • за науковий ступінь; 
  • за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. 

Таким чином, автори законопроєкту зауважують, що середній розмір щомісячного утримання суддів у відставці перевищує 150 тис. грн. Тобто розмір пенсії одного судді Конституційного Суду у відставці перевищує 70 мінімальних пенсій. Ба більше, розмір щомісячного утримання судді на сьогодні більший за грошове забезпечення одного військовослужбовця, який бере безпосередню участь у бойових діях. 

«Необхідно сформувати справедливу позицію для кожного українця в розумінні конституційної рівності. Тому повинен бути визначений розумний та допустимий діапазон у пенсійному забезпеченні кожного громадянина України», йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту. 

Тому законопроєктом № 8321 пропонується внести необхідні зміни до Закону України «Про Конституційний Суд України» й урізати пенсії суддів Конституційного Суду з 50 % до 30 % посадового окладу.

Чи реально це втілити?

25 січня депутати розглянули законопроєкт на засіданні комітету Верховної Ради з питань соціальної політики. Члени комітету таку ініціативу цілком підтримують і рекомендують парламенту цей закон ухвалити. 

«Мати середню пенсію в розмірі 150 тисяч гривень на місяць в умовах воєнного стану коштом єдиного соціального внеску, на мою думку, не є нормальним та справедливим до громадян, які сплачують такий внесок і отримують пенсії в десятки разів менші», зазначила голова комітету Галина Третьякова.

Але чи дійсно все так просто?

Насправді питань чимало. По-перше, зараз в Україні лише 42 судді Конституційного Суду у відставці. І навіть, якщо закон ухвалять, то їхні пенсії все одно не вріжуть, адже закон зворотної сили не має. Тобто може йтися лише про майбутніх суддів-пенсіонерів. 

У Конституційному Суді працює одночасно 18 суддів, які обираються строком на дев’ять років. Навіть якщо закон ухвалять завтра, то ніякого негайного результату не буде. Тільки через кілька років майбутній суддя-пенсіонер теоретично зможе отримувати не 50, а 30 % від окладу. І тут постає друге питання: чи дійсно закон зніме соціальну напругу, якщо умовний суддя буде отримувати пенсію не 150 тис. грн, а «лише» 100 тис. грн?     

По-третє: що робити із суддями інших інстанцій, яких в Україні ще близько 3,5 тис.? Адже в згаданому законопроєкті йдеться лише про суддів Конституційного Суду. Їхні пенсії так само призначаються в розмірі не менше 50 % від суддівської винагороди. А за кожний рік на посаді судді понад 20 років розмір пенсії збільшується ще на 2 % від зарплати. Це визначено Законом «Про судоустрій і статус суддів». Станом на 1 січня середній розмір пенсії судді (серед усіх суддів) уже перевищує 96 тис. грн. За минулий рік суддівська пенсія в середньому зросла приблизно на 5 тис. грн.  

З огляду на сказане, виникає четверте питання: що заважатиме суддям Конституційного Суду перейти зі своєї пенсії, передбаченої Законом «Про Конституційний Суд України» на пенсію, передбачену Законом «Про судоустрій і статус суддів», за яким виплати отримують решта суддів? В обох випадках суддівські пенсії не обмежуються, у той час, як решта пенсіонерів за законом не може отримувати більш як десять прожиткових мінімумів.

Врешті-решт, чи не станеться так, що судді Конституційного Суду потім ухвалять рішення, що новий закон не є конституційним і порушує їхні права? Адже такий прецедент був.  У кінцевому підсумку постає питання, чи дійсно депутати проголосують за законопроєкт № 8321, який, як виявляється, є доволі популістичним?

Чому не вдалося раніше? 

Не секрет, що в Україні є звичайні пенсії, а є так звані спеціальні, які регулюються окремим законами, наприклад військові, чорнобильські, пенсії суддів, прокурорів тощо. У 2015—2016 роках була спроба уніфікувати пенсійне законодавство й скасувати хоча б частину спеціальних пенсій, щоб більшість громадян отримували пенсійні виплати за однаковими правилами. Частково це вдалося. 

«Свого часу ми зробили дуже серйозний крок до справедливості пенсійної системи. Тоді ми встановили певні обмеження на виплату пенсій колишнім народним депутатам і міністрам, іншим чиновникам та високопосадовцям, у тому числі працівникам прокуратури й судів. Але у 2017 році судді зробили подання до Конституційного Суду, і обмеження для них було скасовано. Що найцікавіше, судді зняли це обмеження лише для себе. І, безумовно, це продовжує практику несправедливості в пенсійному забезпеченні», розповідає Павло Розенко, який на той час був міністром соціальної політики.

Він вважає, що за наявності політичної волі цілком реально обмежити виплату грошового забезпечення суддям у відставці, при чому зробити це в конституційний спосіб. Просто необхідно перевести їх на систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. 

«Тоді їхня пенсія не буде залежати від привілейованих законів, а призначатиметься залежно від наявного трудового стажу й зарплати, з якої сплачені страхові внески. Тобто будуть застосовуватися єдині принципи, що для вчителя, що для токаря, що для слюсаря, що для судді. До речі, для прокурорів це так само треба зробити», додає Розенко. 

Він зауважує, що закон має бути однаковим для всіх. І також дивується, чому нинішній законопроєкт стосується лише суддів Конституційного Суду.

«Якщо зараз для Конституційного Суду зроблять одну норму, а для решти суддів залишать іншу, це буде дискримінаційним принципом. На цій підставі, я переконаний, суд зможе знову скасувати таке рішення. Не має бути виключень і привілеїв. Якщо система буде для всіх однакова, тоді не буде й підстав для оскарження», підсумовує фахівець.  

Потрібно переглянути Конституцію

Керівник Всеукраїнської асоціації суддів у відставці, адвокат Денис Нев’ядомський пояснює, чому наразі йдеться тільки про одну категорію суддів. 

«Важливо розуміти, що Конституційний Суд, по суті, не є частиною судової системи. Його суддів не можна навіть вважати повною мірою суддями, адже вони судять не людей, а закони. Звісно, що в них мають бути свої правила нарахування і зарплати, і пенсії. Хоча велике грошове забезпечення суддів Конституційного Суду це хабар від держави», пояснює юрист.   

За його словами, не можна просто так комусь урізати пенсію. Якщо загальна економічна ситуація в країні погана, то потрібно знижувати виплати всім. Не має бути ознак дискримінації. Він зауважує, що суддів Конституційного Суду дуже мало. Тому для бюджету це не таке вже й велике навантаження. 

«Економічного обґрунтування законопроєкт не має. Його ухвалення фактично ні на що не вплине. Тому це більше схоже на піар-хід від влади», каже Нев’ядомський. 

Його більше хвилює питання реформування Конституційного Суду загалом. Тут також постає питання: чи потрібно взагалі в цьому органі мати стільки суддів?

«Чому законопроєкт стосується не всіх суддів? Це пробний камінь. Якщо його ухвалять, а я думаю, що така ймовірність є, то потім зможуть розглянути питання обмеження пенсій й іншим суддям. Але в Європейському суді це дуже легко оскаржити. Звісно, логіка в необхідності затягнути пояси є. Це розуміють і самі судді. Триває війна, живемо коштом кредитів. Але для цього необхідно переглянути основний закон і відмовитися від прописаних у ньому гарантій», зазначає адвокат. 

Автор: Сергій Коробкін, фотоколаж: Іван Кульчицький