Масові обстріли енергетичної інфраструктури вивели війну на новий рівень. Тепер у групі ризику перебуває все без виключення населення України, оскільки тривала відсутність електроенергії позбавляє людей тепла, води та зв’язку незалежно від регіону. Втім, є й інші негативні супутні чинники. Через відключення світла багато українців почали втрачати роботу, оскільки не всі роботодавці змогли адаптуватися до нових умов. Також намітилися зростання цін та дефіцит деяких видів продовольства. До чого готуватися українцям — у нашому матеріалі.
Проблема безробіття
Питання доходів є сьогодні болючим для багатьох з огляду на ситуацію з інфляцією та зростанням цін. Ще до масових відключень електроенергії Міністерство економіки України прогнозувало, що до кінця року рівень безробіття в країні сягне 30 %.
Наразі є всі ознаки того, що ця цифра збільшиться, оскільки бізнес почав зазнавати збитків. Громадський діяч та маркетолог Олександр Кравченко розповів «Пенсійному кур’єру», що разом зі знайомими запустив благодійний проєкт з виробництва консервів, де більша частина продукції йде на підтримку армії та незахищених українців. Але через відключення електроенергії об’єми виробництва впали майже вдвічі.
«Ти викликаєш людей на зміну — і тут відключення. Відповідно, у тебе збивається робочий процес. Зараз думаємо про нічні зміни», — зазначив він. Олександр додав, що для деяких підприємців сьогодні вигідніше поставити бізнес на паузу, аніж відновлювати роботу після кожного відключення електроенергії.
Активіст і голова громадської організації Save, ФОП Сергій Доротич каже, що багато підприємців зараз зазнають великих збитків. Він навів приклад зі своїми знайомими, чий бізнес пов’язаний з металообробкою.
«Мало того, що відключення відбуваються досить часто, вони ще й хаотичні. Ось вийшов працівник на роботу, а світла немає. При цьому людині потрібно заплатити гроші. У результаті для підприємства йдуть фінансові втрати й власники змушені підвищувати собівартість продукції, яку вже не всі будуть купувати, оскільки ціна завищена. У результаті бізнесу залишається або закривати виробництво, або перевозити його за кордон», — розповів Доротич.
Він додав, що багато підприємців наразі закриваються. З 54 тис. ФОПів організації, яку очолює Доротич, понад 20 тис. з початку війни вже припинили свою діяльність.
Продовольчі труднощі
На жаль, ситуація в цьому питанні найближчим часом стане складнішою через низку кризових чинників: починаючи від труднощів зі збиранням урожаю, до проблем з фінансуванням та логістикою, до яких сьогодні додалися й масові відключення.
Усе це вже найближчими місяцями спровокує нове зростання цін, а також викличе дефіцит певних видів продукції, розповів голова «Союзу українського селянства» Іван Томич. Щодо перебоїв зі світлом, то від цього, за його словами, сильно страждають виробники молока, м’яса, хлібобулочних виробів, а також аграрії. Приміром, тепличне господарство, для якого стабільне постачання електроенергії є визначальним, в Україні фактично завершене, зазначив Томич. Також сильно страждають агрогосподарства, які вирощують кукурудзу. Ця культура потребує сушіння, і далеко не скрізь це можливо через брак електроенергії.
«Ситуація з кукурудзою складна в усіх областях України. Я практично не знайшов господарства, яке матиме з цього прибуток. Значна частина виробників просто не збиратимуть кукурудзу», — розповів експерт. Зазначимо, що зерно кукурудзи йде на борошно, крупи, крохмаль, консерви, а також є найбільш високоенергетичним кормом для тварин.
Також очікуються проблеми з виробництвом хлібобулочних виробів. У ПрАТ «Козятинхліб» (Вінницька область) журналістам AgroPortal.ua повідомили, що в разі постійних відключень електроенергії підприємство перейде на дизельний генератор, що змусить підвищувати ціни на продукцію, а також призведе до скорочення асортименту до трьох позицій: білий хліб, сірий та батон.
У підвішеному стані перебувають й багато виробників молока та молочної продукції. Як розповіла «Пенсійному кур’єру» генеральна директорка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк, молочнотоварна ферма — дуже енергозатратний об’єкт.
«Окрім процесу доїння, має бути забезпечене охолодження молока для відправлення на виробниче підприємство. До того ж тварини залежать від чіткого графіку дотримання всіх виробничих процесів, а тому затримка доїння навіть на одну годину може призвести до істотного зниження надоїв, які доведеться потім надолужувати тижнями і місяцями», — зазначила вона.
Усе це в підсумку впливає на вартість продукції. За словами Лавренюк, якщо в структурі собівартості молока витрати на електроенергію орієнтовано становлять 15 %, то зараз витрати на виробництво електроенергії дизель-генераторами зросли в п’ять–шість разів. Крім того, каже експертка, виробники змушені закуповувати потужніші генератори, яких в Україні немає фізично.
Зазнають збитків й молокозаводи, адже якщо процес виробництва запущений і в той самий час відбувається аварійне відключення на тривалий термін, підприємство ризикує втратити партію молока. Усі ці чинники, вважає Ганна Лавренюк, призведуть до подорожчання молока та молочної продукції вже найближчими місяцями.
Прибуток й нічого особистого
Хтось зазнає збитків, а хтось підраховує прибуток. Ситуацією з електроенергією вже скористалися певні сфери бізнесу, насамперед продавці генераторів та газового обладнання, які різко підвищили ціни. Наприклад, туристичний пальник об’ємом п’ять літрів, що коштував у березні 510 грн, тепер коштує 3,5–4 тис. грн. Також злетіли ціни на газові обігрівачі. До речі, масове та неправильне використання цього обладнання вже призвело до збільшення пожеж. У ДСНС України наголошують на зростанні кількості нещасних випадків саме через неправильне використання газових обігрівачів та пальників.
Значно подорожчали й освітлювальні прилади на акумуляторах та батарейках. Також зростає попит на теплий одяг. Якщо влітку шиті валянки можна було придбати за 70 грн, то тепер дешевше ніж 230 грн важко відшукати. Майже вдвічі подорожчали звичайні рукавички з тканини тощо.
Надія на себе?
Наостанок хотілося б торкнутися питання безпеки населення. На превеликий жаль, ситуація з масовими відключеннями має всі шанси погіршитися, особливо після нещодавнього масового обстрілу енергетичної інфраструктури. Але якби обстріли й припинилися, жити в режимі відключень українцям доведеться щонайменше до кінця березня, повідомив гендиректор енергетичної компанії YASNO Сергій Коваленко. Аби не допустити перебоїв з продовольством та теплопостачанням, найважливішим фактором у цьому є правильні та системні дії центральних та місцевих органів самоврядування.
І ситуація тут не вселяє оптимізму. Так, адміністрація Івано-Франківська закликала мешканців багатоповерхових житлових будинків на зиму виїхати за місто через погіршення ситуації з енергопостачанням. Подібну рекомендацію озвучили й у керівництві Києва та інших міст. Іншими словами, влада радить громадянам самостійно рятуватися від можливої гуманітарної катастрофи замість того, аби надати підтримку з переїздом і пошуком житла хоча б тим людям, які не можуть самостійно пересуватися або кому нікуди їхати. Не кажучи вже про підтримку малозабезпечених громадян продовольством та медикаментами.
Водночас розгортання в країні пунктів обігріву та «пунктів незламності» не вирішує ситуації, оскільки такі простори є тимчасовим притулком. До того ж маломобільні категорії громадян просто не зможуть самостійно туди дістатися, а механізм доставлення їх до місця притулку неналагоджений.
Також слід приділити значну увагу питанню продовольства: створенню резервів і фіксації цін на «стратегічні» продукти, щоб не допустити подорожчання, яке, як ми вже казали, очікується найближчими місяцями. Також слід подбати про доступ населення до найпоширеніших медикаментів, аби не повторилась ситуація з коронавірусом, коли людям не вистачило елементарних масок. Підкреслимо, що в цей складний час головною турботою держави мають стати не бізнес-інтереси великого капіталу, а доля громадян, як головного ресурсу країни та її майбутнього.
Автор: Олександр Кітраль
Читайте також: «Пункти незламності»: як працюють, кого приймають, чим допомагають.