Українці пережили чи не найважчу зиму з часів незалежності. Хронічний стрес через обстріли, відключення світла, втрату домівок і рідних позначається на здоров’ї.
Як зазначив у коментарі соціальній інформаційній платформі лікар-імунолог, кандидат біологічних наук Борис Донськой, стрес має свої позитивні функції для організму, проте невимовно виснажує його.
Стрес — каталізатор
«При стресі наднирники починають виробляти великі дози гормонів стресу: кортизолу та адренокортикотропного гормону. Це все зроблено для підвищення рівня метаболізму, чутливості м’язів, провідності нервових волокон. Щоб базові функції життєздатності в цей момент працювали на максимальному рівні: битися, тікати, ховатися. Це нам дає на кілька днів колосальну мобілізацію: ми можемо не спати, не їсти, витримувати більші фізичні навантаження, ніж могли зазвичай. Але цей механізм недовготривалий. Біологія може брати кредит лише у свого майбутнього. Тому через певний час ми досягаємо ситуації з точністю до навпаки: коли виснажуються м’язи, нерви, гормони, метаболізм переходить у неконтрольовані рамки — усе це отруює організм і він стає слабшим, не може виконувати навіть обов’язкові речі», — пояснює лікар.
Довготривале функціонування в такому режимі виснажує й через певний час людина стикається з такими ж проблемами зі здоров’ям, але вже з ослабленим і розбалансованим організмом.
«Стрес не викликає конкретної хвороби. Але всі слабкі місця загострює, послаблює й переводить органи та системи у вразливіший стан. Шукати конкретні захворювання (нирок, кишківника чи чогось іншого) немає сенсу. Бо саме там, де у вас накопичувались певні проблеми, воно й «відізветься». Стрес виснажує імунну та всі інші системи. Організм «лізе в борг» до своїх ресурсів і стає слабшим. У результаті буде реактивація певних хронічних, інфекційних, вірусних захворювань або хронізація тих хвороб, які були до цього часу», — каже імунолог.
Турбота про себе
Особливо уважними до свого здоров’я необхідно бути літнім людям, у яких часто чимало хвороб, у тому числі й хронічних.
«На хронічних хворобах або своїх слабких місцях треба якраз фокусуватися. Не можна думати: «Тут війна, а я що — піду до терапевта тиск міряти?». Якраз навпаки: у такі моменти треба надати серйозного значення тиску, серцебиттю. Хто має проблеми з ендокринною системою — теж розробити програму, щоб контролювати глюкозу, інсулін. Зараз, можливо, хвороби й не дають про себе знати, але вони обов’язково «наздоженуть», якщо махнути на них рукою», — зазначає Борис Владиславович.
Лікар радить максимально старатися брати свої нерви під контроль. Регулювати свій день, мати розклад, обов’язково — фізичну активність.
«Українці вже довго живуть у нинішній реальності й у ній треба знайти те, що буде відволікати від стресу. Необхідно влаштовувати собі регулярне розвантаження через улюблені заняття та спілкування з рідними, друзями», — радить імунолог.
Приймання вітамінів
Ще одна актуальна тема весни — приймання вітамінів при так званому весняному авітамінозі. Лікар пояснює: якщо людина збалансовано харчується й у її раціоні є фрукти, овочі, м’ясо, печінка, потреби в додатковому вживанні вітамінів немає.
«Якщо ж харчування нерегулярне, розбалансований раціон, то, звісно, вітаміни можна попити. Але потрібно пам’ятати, що вони не замінюють повноцінного харчування. Певним категоріям вони, звісно, показані: вагітним, дітям, особливо тим, які мають проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Але краще нехай лікар пропише, що саме потрібно вживати», — каже імунолог.
Водночас лікар не схильний до критики вживання вітамінів навесні.
«Я б особливо не критикував нашу ритуалізацію весняного вживання полівітамінів. Неможливо їх стільки випити, щоб досягти гіпервітамінозу. Але якщо людина купує вітаміни й для неї це певний ритуал оздоровлення, якщо це її заспокоює й вона таким чином ухиляється від стресу, то, можливо, і не варто критикувати такі підходи. Адже психологічно людині стає краще від думки про те, що вона піклується про себе», — підсумовує лікар.
Авторка: Тамара Тисячна
Фото: apostrophe.ua