Як під час війни уникнути конфлікту поколінь

Психологи дедалі частіше почали говорити про конфлікт поколінь під час війни. Коли діти приїхали з «гарячих» регіонів до своїх батьків чи родичів, виявилось, що вжитись разом дуже важко. Починаючись з побутових дрібниць, сварки нерідко закінчуються їх від’їздом. Чому так стається, як уникнути конфліктів та про що варто пам’ятати і старшому, і меншому поколінню, розповіла психолог-гіпнотерапевт Ірина Мороз.

Корінь проблеми

За словами Ірини, перші «ластівки» нарікань родичів одне на одного почали з’являтись ще у квітні: клієнти стали говорити, як же важко вжитись з родичами.

«Доходило до фраз: «краще під ракети, ніж зі свекрухою», хоча те саме могли говорити і про маму чи бабусю. Що ж відбулося? Коли почалася повномасштабна війна, у всіх стався регрес, тобто, в емоційному плані всі трішки стали  дітьми. Це був захисний механізм від того шоку, з яким усі стикнулись. Діти, онуки поїхали в безпечні місця до мам, бабусь чи інших родичів, щоб перечекати події. Разом з тим, вони їхали за підтримкою, теплотою, розрадою. Як курчатка під крильце до квочки. Але ж ніхто не врахував, що у старшого покоління також стався регрес, крок назад. Вони теж прагнули захисту і шукали його в молодих. Однак, бажаючи одного і того ж самого, дати це одне одному чомусь не змогли», – описує ситуацію психологиня.

Спочатку про таку проблему не говорили, соромились. Адже в країні війна, а тут доводиться на родичів жалітись. На жаль, розповідає психологиня, багато було випадків, коли через пару тижнів чи місяць родичі роз’їжджались.

Боротьба за територію

За словами психолога, найбільшою причиною сварок була боротьба за територію, та з’ясування, хто головний у домі.

«Зазвичай, молоді сім’ї хочуть мати свої порядки і свій простір, а старші відчувають себе обезціненими, бо ніхто не хоче користуватись їхнім досвідом. Звідси – повчання, докори, образи. Найбільше конфліктів виникає щодо дітей, вірніше, правил їхнього виховання: у мами чи бабусі вони зовсім інакші, ніж у молодої сім’ї, – описує фахівчиня.

Інша історія – розподіл кухні або ванної. Щодо першого – старше покоління вважає за необхідне вказувати, як правильно готувати, що класти у ту чи іншу страву.

«Характерна особливість, що це трапляється переважно серед жінок. Я не зустрічала випадків, щоб жалілись молодші чоловіки на старших. Це типово жіночі чвари, які набрали небачених масштабів. З реальних історій знаю, що доходило навіть до штурханини та чіпляння в коси між рідними. Хто більш терплячий, витримував два-три місяці. Хто не дуже – зривався на першому-другому тижні. Все залежало від характеру молодшої жінки у цій ситуації, бо молодь більш гнучка і здатна підлаштовуватись», – пояснює Ірина.

Що робити?

Перша і основна порада – розставляти особисті межі, ділити територію. Домовитись, хто першим іде в душ, хто і коли готує їжу, як сплачуватимуть за комуналку тощо.

«З родичами це справді важко  робити, але необхідно. На подібні прохання можуть ображатись. Тому варто проявляти наполегливість і навіть деяку хитрість. Казати: «мамо, мені соромно, що ти оце знімаєш мої речі, я сама, відпочинь». Але розставляти межі і домовлятись треба з самого початку, «на березі». Не думати: «ми ж рідня, то якось домовимось», так не працює. Якщо образи замовчуються, то будуть лише накопичуватись і рано чи пізно когось «прорве». І звісно, проявляти до батьків чи родичів більше стриманості, такту і розуміння», – каже психологиня.

Фахівчиня наголошує: старші люди справді мають чимало досвіду, який хочуть комусь передати, і це – нормально. Однак, нинішній молоді простіше знайти пораду в інтернеті, ніж питати в батьків. Це, звісно, їх ображає, вони вважають, що їх не поважають.

«Головне, що варто пам’ятати усім батькам: те, що молодь шукає свій шлях – це нормально. І якщо ви маєте дорослих, самостійних дітей, які вибудовують своє життя, не залежачи від вас, це означає, що ви дуже добре справились з батьківством. Тобто, якщо діти протестують і кажуть, що самі впораються, це навпаки комплімент батькам, вони зробили все правильно – підготували своїх дітей до самостійного життя» – наголошує Ірина.

Досвід старшого покоління насправді потрібен. Але трохи в іншому контексті: вони мають підтримати своїх дітей.

«Батьки мають використовувати свій досвід, щоб допомагати дітям, заспокоїти їх. Сказати: «все буде добре, ми також проходили багато труднощів, ми знаємо, як вам зараз важко, ви впораєтесь, ми завжди поруч і на вашій стороні». Тобто, молоді хочеться підтримки, теплоти і віри в них. А не повчань, контролю, дорікань і сварок. Бо саме за цим вони приїхали в батьківський дім», підсумовує психологиня.  

Газета «Пенсійний кур’єр»№28 (998) від 13 липня 2022 року

Нагадаємо, з’явився навчальний курс для надання психологічної підтримки собі та близьким під час війни

Фото з архіву Ірини Мороз

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Схожі новини