Останні кілька років популярним смаколиком стало імбирне печиво. Його прикрашають кольоровою глазур’ю, використовують як декор для тортів і просто як самостійні ласощі. Кондитери з художнім хистом можуть намалювати на такому печиві справжні шедеври, які навіть шкода їсти. Секретами випікання та декорування імбирного печива з «Соціальною інформаційною платформою» поділилася мешканка Дніпра Жанна Курінна.
Господиня близько дев’яти років займається випіканням цього десерту й для наших читачів відкриває секрет найвдалішого тіста. Вона наголошує, що в жодному разі не можна дозволяти дітям самостійно займатися приготуванням, адже доведеться мати справу з киплячими рідинами.
Для тіста знадобляться:
- цукор — 500 г;
- окріп — 200 мл;
- вершкове масло — 200 г;
- яйце — 1 шт.;
- борошно — 800–900 г;
- сода — 1 ч. л.;
- сіль — 0,5 ч. л.;
- імбир, кориця — по 1 ч. л.;
- мускатний горіх — 0,5 ч. л.
«На сковорідці з товстим дном розтоплюємо цукор. Помішуючи, доводимо його до бурштинового кольору. Але слідкуємо, щоб не підгорів, інакше печиво буде гірчити. Додаємо окріп. Тут треба дуже обережно вимішувати довгою лопаткою чи ложкою, тому що пара може обпекти. Знімаємо з вогню й додаємо вершкове масло. В окремій посудині перемішуємо всі спеції й висипаємо в заварену масу. Дехто додає мед, але я його не використовую через його алергічні властивості. Адже печиво замовляють переважно для дітей. Коли маса охолоне до кімнатної температури, вбиваємо одне яйце й замішуємо з борошном тісто. Воно має вийти м’яким, як пластилін», — розповідає Жанна.
Готове тісто вона перекладає в поліетиленовий пакет і на одну добу поміщає в холодильник. Каже, що в такому вигляді воно може зберігатися до місяця. А в морозильній камері — до трьох. Перед випіканням господиня розкачує на тефлоновому килимку (його можна замінити пергаментним папером) тісто товщиною п’ять міліметрів. Вирізає печиво певної форми. Якщо немає готової, то можна намалювати на папері потрібний трафарет.
«Ножем вирізати не дуже зручно. Тому я користуюся пластмасовим роликом, схожим на ніж для піци. Ним зрізи виходять дуже акуратні», — ділиться секретом Жанна.
Випікати печиво потрібно в духовій шафі при температурі 170–180 градусів протягом 6–7 хвилин. Господиня не радить робити температуру вищою, адже тоді тісто може підійматися й втратити ідеально рівну поверхню. Спечене й охолоджене печиво потрібно покласти в лоток з кришкою, інакше воно висохне й стане крихким. Якщо печиво все ж пересохло, повернути його структуру допоможе прогрівання в мікрохвильовці протягом 30 секунд.
Для глазурі знадобляться:
- білок — 1 шт.;
- цукрова пудра — 200 г;
- лимонний сік — 2–3 краплі.
«Яйця обов’язково слід помити, витерти. Акуратно відділити білок, щоб не потрапила найменша частинка жовтка, інакше глазур не вдасться. Додаємо лимонний сік і цукрову пудру. Збиваємо на низьких обертах міксера протягом трьох хвилин. Якщо оберти збільшити — маса матиме багато повітряних бульбашок, а нам цього не потрібно. Я навіть кілька разів легенько стукаю мискою об стіл, щоб з маси вийшло все повітря. Готову глазур накриваємо кришкою або плівкою на 15 хвилин. Потім з нею можна працювати», — пояснює господиня.
Вона уточнює, що за цим рецептом виходить густа глазур, яку можна використовувати для контурів та об’ємних елементів. Для того, щоб залити печиво, варто додати до маси кілька крапель води. За бажанням, глазурі надають кольору харчовими фарбами.
«Наносити глазур на печиво можна через добу після випікання, інакше є ризик, що вона розтріскається. Ще одна ніч потрібна для повного висихання. Потім, за бажанням, можна домальовувати пензлем», — зауважує кондитерка.
Готове розмальоване імбирне печиво варто упакувати — так воно залишатиметься м’яким. Термін зберігання в такому вигляді — до трьох місяців.
Фото: з архіву Жанни Курінної
Матеріал підготувала Світлана Шевчук